Справа № 522/3987/23
Провадження № 3/522/3664/23
Іменем України
14 липня 2023 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., за участі секретаря судового засідання - Звонецької І.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Морозова В.Ю., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду 28 лютого 2023 року, ОСОБА_1 , 09 лютого 2023 року о 22 годині 04 хвилини в м. Одеса, по вул. Рішельєвській, біля буд. 4, керував т/з «Chrysler 200» д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився, із застосуванням «Dragger Alcotest 7510». Відповідно до тесту №984, результат огляду позитивний - 0,32 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 098724 від 09 лютого 2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 був ознайомлений з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП. Також надав пояснення, щодо протоколу складеного відносно нього, а саме зазначив, що зупинка авто під його керуванням була незаконною. Підтвердив, що пройшов огляд на стан сп'яніння на місці, та відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Зазначив, що вживав безалкогольне пиво та не міг мати ознак алкогольного сп'яніння, які нібито виявили у нього співробітники поліції. На запитання суду, пояснив, що дії поліції, з якими не згоден у передбаченому на те законом порядку, не оскаржував.
Також суд встановлює, що ОСОБА_1 подано письмову заяву про закриття справи у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні, режимі відеоконференцзв'язку, також брав участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Морозов В.Ю. Зазначив, що на відеозаписі немає однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Надав довідку з Гідрометцентру, яка на його думку вказує на невідкаліброваність приладу Драгер, оскільки температура приладу не відповідала температурі повітря на вулиці у той день та час. Просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях його підзахисного події та складу правопорушення. На запитання суду зазначив, що необхідності оглядати відео у судовому засіданні немає.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення надані учасниками справи у судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 , наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за якою це правопорушення кваліфікується як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, сп'яніння.
Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 098724 від 09 лютого 2023 року, роздруківкою тесту з результатами перевірки, з якого вбачається деталі аналізу у розмірі 0,32 проміле, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння в медичному закладі в якому зазначені виявлені ознаки сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя.), відеозаписом з місця події, (№ №471715, 474937), який доданий до протоколу на якому вбачається підтвердження факту керування транспортним засобом, та вбачаються ознаки сп'яніння (за зовнішнім виглядом) під час розмови з поліцейськими, та процедура проведення огляду на стан сп'яніння на місці.
Так, досліджуючи відеозапис, суддя вбачає, що ОСОБА_1 здійснював керування зазначеним транспортним засобом, та на початку відеозапису зафіксовано момент його зупинки.
В подальшому на відео, вбачається, що о 22 годині 15 хвилин ОСОБА_1 зазначає: «Я дихну» та в подальшому проходить огляд на стан сп'яніння на місці. До цього вбачається, що поліцейським роз'яснено порядок огляду та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Прилад за допомогою якого проводився огляд було вийнято з машини з кейсу, що на думку суду пояснює розбіжності показників температури самого приладу та температури повітря на вулиці.
З відеозапису суд також вбачає, що ОСОБА_1 о 22 годині 16 хвилин зазначає: «Я поняв, що неправий, випив 0,33 пива. Суд встановлює, що на протязі усього відеозапису ОСОБА_1 неодноразово підтверджує, що вживав пиво, перед керуванням, що в нього у сім'ї сталося горе, та вважав, що вміст алкоголю в організмі до одного проміле є допустимою нормою. Неодноразово запитує поліцейських як можна розібратися та просить його відпустити, з обіцянкою ніколи в подальшому не сідати за кермо у стані алкогольного сп'яніння.
Суд зазначає, що в цілому з відеозапису вбачається, що сама процедура та дії поліцейських в цілому відповідали процедурі огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння, як того вимагає ст. 266 КУпАП та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-якого впливу працівниками поліції на ОСОБА_1 з матеріалів справи не вбачається. Інформація щодо проведення внутрішньої перевірки з цього приводу у справі відсутня.
Таким чином, суд приходить до висновку, що співробітником поліції прийнято рішення про виявлення факту керування водієм у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на наявну обґрунтовану підозру про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та вбачалися ознаки сп'яніння.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Крім того, відповідно до п. 6 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом 2 зазначеної Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, а саме відповідно до ч.2 п. 6, 7, 9, 12 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Визначення «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що керування транспортним засобом визнається, незалежно від відстані (дистанції) яку проїхав транспортний засіб, місця та мети руху.
Суд вважає, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 в частині порушення п. 2.9 А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, є винними та свідчать про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення) за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у формі штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 06.10.2011 року № 3828-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає також стягнення суми судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01.01.2022 року становить 2481 грн., тобто 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 34, 130, 280, 283 КпАП України, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - один рік.
На підставі п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати на користь держави в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.В. Науменко