12.07.2023 Єдиний унікальний номер 204/7415/23
Єдиний унікальний номер 204/7415/23
Провадження № 2/205/2392/23
12 липня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
21 червня 2023 року з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви АТ «АКБ «Конкорд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року позовну заяву було прийнято до провадження суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 року було вирішено питання про розгляд справи в заочному порядку.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 23 червня 2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 177802-МПК, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредитні кошти у розмірі 20 204 грн. з кінцевим строком користування 24 місяців з 23 червня 2018 року по 22 червня 2020 року, сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 45 % річних. 23 червня 2018 року ОСОБА_1 отримав платіжну картку. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 19 березня 2023 року складає 27 492 грн. 69 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 492 грн. 69 коп., яка складається із заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 11 068 грн. 58 коп., простроченої заборгованості за супровід простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 11 433 грн. 79 коп. та пені у розмірі 4 990 грн. 32 коп., а також судовий збір у розмірі 2 684 грн. У своїй заяві до суду представник позивача просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 червня 2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» та відповідачем було укладено кредитний договір, шляхом надання підписаної позичальником заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» № 177802-МПК та акцептованої Банком про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 20 204 грн. строком на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 45 % річних (а.с. 21-23, 24).
23 червня 2018 року ОСОБА_1 було видано платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчить письмова розписка клієнта (а.с. 26).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 19 березня 2023 року відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по картці, наданих позивачем, виникла заборгованість у розмірі 27 492 грн. 69 коп. (а.с. 27-50, 51-60).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКБ «Конкорд»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач просить, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та штраф.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В обґрунтуванні цих позовних вимог банк зазначає, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23 червня 2018 року, посилався на Умови кредитного договору та/або Тарифи банку.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з Витягу з Умови кредитного договору та/або Тарифи банку розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов кредитного договору та/або Тарифів АТ «АКБ «Конкорд», а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати і нарахування пені у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку.
Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови кредитного договору та/або Тарифи банку, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ «АКБ «Конкорд» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (23 червня 2018 року) до моменту звернення (направлення поштою) до суду із вказаним позовом (11 травня 2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови кредитного договору та/або Тарифи банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19 Верховного Суду викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови кредитного договору та/або Тарифи банку, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ «АКБ «Конкорд» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови кредитного договору та/або Тарифи банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що у розділі 14 заяви від 23 червня 2018 року, підписаної відповідачем, зазначено, що у разі недотримання строку сплати обов'язкового платежу, банк переносить суму простроченого зобов'язання на відповідні рахунки та має право нараховувати підвищені проценти, додаткову комісію, пеню, штраф згідно з Умовами кредитного договору та/або Тарифами банку, тому практика ВС, зазначена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19, не підлягає до застосування у даному випадку, суд не приймає до уваги, оскільки всупереч зазначеним у постанові положенням та нормам чинного ЦК України в частині умов договору, такі посилання є неприйнятними, оскільки вони не містять конкретних умов щодо розміру і порядку нарахування санкцій за порушення умов виконання позичальником умов кредитного договору, а лише відсилають до Умов кредитного договору та/або Тарифів банку, про ознайомлення відповідача з якими відсутні докази.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови кредитного договору та/або Тарифи банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 пені у розмірі 4 990 грн. 32 коп., а також заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 11 433 грн. 79 коп. задоволенню не підлягають.
Згідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором за простроченим тілом кредиту у розмірі 11 068 грн. 58 коп.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 080 грн. 58 коп. (11 068 грн. 58 коп. х 2 684 грн. : 27 492 грн. 69 коп. = 1 080 грн. 58 коп.).
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «АКБ «Конкорд», складає 12 149 грн. 16 коп. (11 068 грн. 58 коп. + 1 080 грн. 58 коп. = 12 149 грн. 16 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (ЄДРПОУ 34514392, місцезнаходження за адресою: 49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2) заборгованість за кредитним договором 177802-МПК від 23 червня 2018 року у розмірі 11 068 (одинадцять тисяч шістдесят вісім) гривень 58 коп., а також судовий збір у розмірі 1 080 (одна тисяча вісімдесят) гривень 58 коп., а всього 12 149 (дванадцять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 16 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: