03.07.2023 Єдиний унікальний номер 205/4107/23
Номер провадження: 2/205/1867/2023
03 липня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2013 року по 05 листопада 2020 року. Під час сумісного подружнього життя у сторін народилося троє малолітніх дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач на даний час працездатний, але добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 30 000 грн. 00 коп., щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 01 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Представник позивача вказаний позов підтримала у його повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала, про що надала суду відповідну заяву.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2013 року по 05 листопада 2020 року.
Судом також встановлено, що від сумісного подружнього життя сторони мають трьох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_1 від 18.07.2013 року, доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 від 18.07.2018 року та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_3 від 14.12.2016 року
Судовим розглядом також встановлено, що вказані діти мешкають разом із позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 039871 від 24.11.2021 року, та перебувають на її утриманні. Інших дітей, крім таких сина та доньок, сторони не мають.
Доказів наявності у відповідача аліментних зобов'язань перед іншими особами матеріали справи не містять.
Оскільки сторона позивача наполягає на неналежному виконанні відповідачем свого законодавче закріпленого обов'язку щодо утримання дітей, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.
У національному законодавстві України право дитини на утримання, що також прямо кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
В даному випадку суд виходить з того, що відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, має можливість самостійно визначати обсяг забезпечення себе роботою та відповідно отримання доходів від такої роботи, інших осіб на утриманні не має.
Разом із цим, заявляючи позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 30 000 грн. 00 коп. стороною позивача не надано будь-яких доказів, які б відповідали встановленим процесуальним законом критеріям достатності, допустимості та належності на підтвердження факту майнового стану відповідача, у тому числі доказів стосовно наявності у відповідача доходів, які б дозволяли останньому сплачувати аліменти у такому заявленому розмірі 30 000 грн. 00 коп., або належних йому на праві власності транспортних засобів чи нерухомості, суду не надано.
Суд також вказує, що аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розвитку й не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.
В даному випадку, заявляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі 30 000 грн. 00 коп. щомісячно, сторона позивача так і не обґрунтувала суду на які потреби саме дітей мають бути щомісячно витрачені такі кошти у їх повному обсязі.
Суд також вказує, що аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розвитку й не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.
Також суд роз'яснює позивачу, що кошти на забезпечення розвитку здібностей дітей (відвідування гуртків та лікування) відносяться до додаткових витрат на утримання дітей, а не аліментних платежів. Так, за загальним правилом аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами, і стягуватись за окремим позовом про стягнення саме додаткових витрат. В даному випадку таких вимог стороною позивача у вказаному позові не заявлялось.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, стан здоров'я та матеріальне становище самих дітей, та беручи до уваги ту обставину, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд визначає розмір аліментів на таких дітей, з батька у відповідності до встановлених обставин, що мають значення для вирішення цього питання, та вимог закону, у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, та до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, оскільки відповідач, будучи, батьком вказаних дітей зобов'язаний їх матеріально утримувати.
Суд вважає, вказаний розмір аліментів відповідає як інтересам самих дітей, так і узгоджується із фінансовими можливостями відповідача по справі, та одночасно з цим відповідає таким критеріям сімейних відносин як справедливість, добросовісність та розумність. Також, на думку суду, сума аліментних платежів у розмірі 30 000 грн. 00 коп., які просить стягнути позивач, значно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, і стягненням судом такої суми на відповідача буде покладено практично повне утримання вказаних дітей.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню
Щодо стягнення аліментів за минулий період, а саме починаючи з 01.04.2023 року, суд зазначає про наступне.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Таким чином, оскільки позивач не надала доказів того, що вона вживала позасудових заходів для одержання аліментів із відповідача, який ухилявся від їх сплати, її вимоги про початок стягнення аліментів з 01.04.2023 року задоволенню не підлягають.
Сама по собі та обставина, що мати самостійно утримує дітей, не пред'являючи жодних претензій до батька не є підставою для присудження аліментів за минулий час, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині вимог про стягнення аліментів з 01.04.2023 року, стягуючи такі аліменти із дня подачі даного позову до суду.
Таким чином, позов підлягає лише частковому задоволенню а саме, стягненню аліментів на вказаних дітей у загальному розмірі 9 000 грн. 00 коп., з дня пред'явлення позову - 25.04.2023 року.
Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з'явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування, суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, такий обов'язковий платіж підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 1 073 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 55, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. від усіх видів заробітку (доходу) батька, щомісячно (з наступною індексацією відповідно до закону), але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, на користь матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), починаючи з 25 квітня 2023 року.
3. Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
4. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення аліментів із 01 квітня 2023 року - відмовити.
5.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.