17.07.2023 Єдиний унікальний номер 205/4920/23
Провадження № 2/205/2119/23
17 липня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Кривозуб О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 листопада 2021 року йому стало відомо про виконавчий напис № 43236 від 17 листопада 2021 року, що видав приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з нього на користь відповідача заборгованість за кредитним договором № 684434692 від 07 липня 2020 року. На підставі вчиненого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. було відкрито виконавче провадження №67574595 з примусового виконання. Вважає, що нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису, у зв'язку з тим, що відповідачем не надано документів, які б підтверджували безспірність заявленої до стягнення суми заборгованості. Більш того, законом не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі. Вчинення виконавчого напису суперечить приписам ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому вважає, що виконавчий напис № 43236 від 24 травня 2021 року, який виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із чим просила визнати виконавчий напис № 43236 від 24 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
22 травня 2023 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, на підставі ст. 128 ЦПК України повідомлялися належним чином про день, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення або розгляд справи без їх участі суду не надали.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, на підставі ст. 128 ЦПК України повідомлялися належним чином про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток ТОВ « ФК «Онлайн фінанс», та конверти, що повернулися до суду з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою» приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., однак на цей час відповідачі заперечень проти позову суду не представили, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
Представник третьої особи - ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, будь-яких клопотань не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності.
Суд із вказаного приводу зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 вказаної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу, як і всім іншим учасникам справи, були створені належні та достатні умов для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи. У зв'язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення.
17 липня 2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази та виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис № 43236 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованість за кредитним договором № 684434692 від 07 липня 2020 року, який було укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на загальну суму у розмірі 33 464,20 грн. (а. с. 13).
Судом встановлено, що 18 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. було відкрито виконавче провадження № 67574595 про примусове виконання виконавчого напису № 43236, виданого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на загальну суму у розмірі 34 664,20 грн. (а. с. 9).
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно із п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. В пункті 1 вказаної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідчені угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Отже, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Водночас, відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Однак, суд обмежений у можливостях перевірки доказів, окрім тих, що подані сторонами у справі, інакше це буде порушенням принципу диспозитивної цивільного судочинства.
При вирішенні цього спору суд виходитиме з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст. 80 ЦПК України.
Отже, ні нотаріусом, ні ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача.
Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (направлення вимоги про усунення порушень).
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Отже, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом 24 травня 2021 року п. 1 і п. 2 змін до постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були визнані судом (справа № 826/20084/14, № К/800/6492/17 № К/800/7651/17) не чинними. Отже нотаріус не мав законних повноважень вчинювати виконавчий напис.
Суд вважає можливим захистити право позивача шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту його інтересів ґрунтується на законі, та заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.
Разом з тим, пред'являючи вимоги до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. у вищевказаній справі суд зазначає наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат"
Частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача - ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
Керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, який зареєстрований в реєстрі за № 43236.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 12, оф. 177.
Відповідач - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місце знаходження: АДРЕСА_3 .
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, місце знаходження: 49033, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, оф. 4.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ 38569246, місце знаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15-Б.
Суддя: Т.П. Терещенко