Справа № 204/9953/23
Провадження № 3/204/5246/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
13 липня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Юшков М.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до протоколу серії ВАВ №924360 від 27.06.2023, 25 червня 2023 року приблизно о 13:30, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: вчинив сварку в ході якого виражався в бік матері нецензурною лайкою та хапав її за руки, в наслідок чого було завдано шкоду її здоров'ю повторно протягом року, чим порушив вимоги ч.2 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 нез'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення СМС повідомлень, довідка про доставку якого наявна у матеріалах справи (а.с.12), причини неявки суду не повідомив. Враховуючи той факт, що судом було використано всі можливі засоби повідомлення особи, та те, що подальше відкладення справи призведе до затягування її розгляду, що може сприяти уникненню відповідальності у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №924360 від 27.06.2023 (а.с.1);
- рапортом співробітника поліції від 27.06.2023 (а.с.2);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується (а.с.3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ст.173-2 КУпАП.
Разом з цим, складаючи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №924360 від 27.06.2023 працівниками поліції невірно кваліфіковано дії правопорушника, оскільки за протоколом ОСОБА_1 інкриміновано правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, тоді як до справи не було долучено підтверджуючі матеріали щодо притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.173-2 КУпАП на ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в тому, що він вчинив домашнє насильство, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню вини та інших вимог ст.33 КУпАП суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.40-1, 283-285, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.М. Юшков