Провадження № 22-ц/803/4836/23 Справа № 209/3693/21 Головуючий у першій інстанції: Лобарчук О. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
04 липня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Кам'янської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням,-
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона з лютого 2014 року та по теперішній час мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Квартира не приватизована. Квартиру по ордеру отримала її донька ОСОБА_2 , на себе та свого сина ОСОБА_3 . Її донька та внук були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 . В лютому 2014 року вона, як член сім'ї, вселилася за згодою внука ОСОБА_3 в дану квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 її донька ОСОБА_2 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її внук ОСОБА_3 . Позивачка повністю сплачувала та сплачує за комунальні послуги, які нараховуються по даній квартирі. Тому ОСОБА_1 просила визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 , що є підставою для реєстрації її у вказаній квартирі та внесення відповідних змін до особового рахунку.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 березня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 , що є підставою для реєстрації її у вказаній квартирі та внесення відповідних змін до особового рахунку.
В апеляційній скарзі Кам'янська міська рада, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до копії ордеру №124 від 07.11.200 року, виданого виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська, ОСОБА_2 отримала право на зайняття житлового приміщення в двокімнатній квартирі за адресою по АДРЕСА_1 , на склад родини разом із сином - ОСОБА_3 (а.с.10).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_5 та позивачки - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міським ЗАГС м. Курськ 13.12.1996 року (а.с.26).
ОСОБА_6 та ОСОБА_4 30 червня 1984 року уклали шлюб, відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого відділом РАЦС Дніпродзержинського міськвиконкому 30 червня 1984 року, в зв'язку з чим прізвище ОСОБА_4 змінено на “ ОСОБА_7 ” (а.с.25).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Дніпродзержинським міським ЗАГС 01.01.1985 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 (а.с.27).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 18 вересня 2013 року (а.с.24).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22 квітня 2021 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.24а).
Відповідно до копії акту про проживання №157, виданого КП КМР «Добробут» 12.05.2021 року, позивач ОСОБА_1 проживає фактично без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з 2014 року по теперішній час, що підтверджують сусіди (а.с. 9).
Судом досліджено надані позивачем платіжні документи, відповідно до яких здійснюється оплата комунальних послуг по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-23, 93-111).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.12.2022 року, у вказаних реєстрах станом на 15 грудня 2022 року відсутні відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 житлового нерухомого майна (а.с. 91).
Також встановлено, що місце проживання позивачки з 13.04.2010 року по 24.05.2021 року було зареєстроване по АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_6 , виданого Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 06.04.2001 року (а.с. 7).
На час подання позовної заяви 27.09.2021 року, позивачці на праві приватної власності належала квартира по АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2010 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.10.2021 року, яку було долучено до відзиву на позовну заяву (а.с. 38).
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України гарантується свобода пересування і вільний вибір місця проживання.
Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За положеннями статті 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Відповідно до ст. 817 ЦК України наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому. Особи, які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 824 ЦК України у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Відповідно до абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловили таку згоду.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що після подання 27.09.2021 року позовної заяви у даній справі, ОСОБА_1 через рік відчужила належну їй на праві приватної власності квартиру по АДРЕСА_3 за договором дарування від 23.09.2022 року, посвідченим Другою кам'янською державною нотаріальною конторою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2023 року №325030741 (а.с. 126-127).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог про визнання за позивачкою права користування квартирою АДРЕСА_2 .
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Позивачкою не представлено належних та достатніх доказів постійного проживання у квартирі АДРЕСА_2 з лютого 2014 року (відповідно до змісту позовної вимог), за життя дочки та онука позивачки, у якості члена їх сім”ї.
Представлена позивачкою копія акту про проживання №157, виданого КП КМР «Добробут» 12.05.2021 року, не є належним та достатнім доказом підтвердження факту постійного проживання позивачки у спірній квартирі у якості члена сім”ї наймачів. Вказаний акт містить посилання на свідчення сусідів, але не зазначено, які саме покази надавали певні особи (а.с. 9).
Факт проживання позивачки у якості члена сім”ї наймачів у спірній квартирі, факт вселення позивачки у спірну квартири за згоди наймача - не доведені; у суді апеляційної інстанції клопотання про надання доказів чи витребування доказів судом - не заявлені, що підтверджується матеріалами справи.
У долучених до матеріалів справи копіях квитанцій про оплату комунальних послуг за вказаною вище адресою у період з червня 2019 року по квітень 2021 року платником значиться не позивачка, а інша особа - ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11-23). Доказів, що саме позивачка сплачує кошти за комунальні послуги суду не надано.
Більше того, твердження позивачки спростовуються фактом реєстрації її проживання з 13.04.2010 року по 24.05.2021 року по АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_6 , виданого Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 06.04.2001 року (а.с. 7).
Вказана квартира по АДРЕСА_3 належала позивачці на праві власності, однак, після пред”явлення даного позову, позивачка з власної ініціативи погіршила свої житлові умови, здійснила відчуження належної їй на праві власності квартири за безоплатним договором дарування.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, залишивши поза увагою обґрунтування відзиву на позовну заяву та докази, що додані до нього. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. (частини 1, 13 статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, з ОСОБА_1 на користь Кам'янської міської ради підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого апелянтом судового збору при поданні апеляційної скарги у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. (а.с. 120).
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кам'янської міської ради - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 березня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Кам'янської міської ради (код ЄДРПОУ 24604168) судові витрати у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова