Справа № 545/2204/22
Провадження № 1-кп/545/61/23
"17" липня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в залі суду кримінальне провадження за звинуваченням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей : 2016 та 2017р.н., в свідоцтвах про народження яких є батьком та зі слів не позбавлявся батьківських прав, офіційно не працюючого, фактично працював водієм таксі по договорам, не інваліда, військовослужбовець призваний під час мобілізації на посаду старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , фактично проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ( у своїй власності ), в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
зі слів інших кримінальних проваджень, тяжких хвороб, скарг на стан здоров'я на даний час не має, під вартою з 05.05.2022 року,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 289 ч. 3 КК України, -
Згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 ( № 2102-ІХ ), відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» рядового гр. ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 та поставлено на всі види забезпечення.
Наказом командира в/ч НОМЕР_2 № 36 від 27.02.2022 рядового гр. ОСОБА_5 призначено на посаду старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в/ч НОМЕР_3 .
11 березня 2022 року приблизно о 12-30год. ( більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим ), обвинувачений гр. ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації в/ч НОМЕР_3 , у військовому званні: «рядовий», перебуваючи на посаді : старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в/ч НОМЕР_3 , будучи озброєним автоматичною зброєю, а саме автоматом типу «АК-74 № НОМЕР_4 », приїхав до АДРЕСА_2 , мешкає його знайомий - потерпілий гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання якого знаходився транспортний засіб «HYUNDAI Santa fe», д.н.з. НОМЕР_5 , золотистого кольору, 2003 року випуску, VIN код - НОМЕР_6 .
Так, у вказаний час, обвинувачений, якому було достовірно відомо про місце знаходження вище зазначеного ТЗ, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, на автомобілі «Opel Frontera», д.н.з. НОМЕР_7 , приїхав за місцем мешкання свого потерпілого, який у цей час знаходився вдома.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, всупереч волі власника ( користувача ), умисно, із погрозою застосування вогнепальної зброї, а саме автомату типу «АК-74 № НОМЕР_4 » здійснив два попереджувальні постріли у землю, вимагаючи у потерпілого ключі та документи від ТЗ, вартістю згідно висновку судово транспортної-товарознавчої експертизи від 30.05.2022 № СЕ-19/121/-22/5385-АВ-51 у сумі 656,28грн. Після того як, потерпілий відмовився надати ТЗ, обвинувачений, шляхом пошкодження запірного пристрою на воротах гаражу, проник до середини приміщення гаражу, в якому знаходився автомобіль «HYUNDAI Santa fe» та відчинивши двері вказаного автомобілю, сів до салону і штатним ключем, що знаходився у замку запалювання, запустив двигун автомобілю й розпочав на ньому рух по вул. Теплична в с. Кірсаново Харківського району Харківської області, та зник у невідомому напрямку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений спочатку свою провину не визнав, пославшись, що вказаний автомобіль вони з потерпілим кували разом у Словаччині, тому він такий же власник ТЗ, як і потерпілий, а з часу введення воєнного стану, будучи військовослужбовцем та крайній потребі на фронті автомобіля, то вирішив взяти вказаний автомобіль, але в ході продовження судового розгляду справи свою провину по пред'явленому обсягу обвинуваченню визнав повністю, пояснивши, що вірно розуміє всі фактичні обставини у провадженні та їх не оспорює. Додав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення, мав пригнічений психологічний стан, тому вчинив не вірно відносно потерпілого, але прохав врахувати, що даний автомобіль він хотів використовувати для потреб ВСУ. На даний час, перебуваючи під вартою, він остаточно усвідомив наслідки своєї неправомірної поведінки та не має наміру більш вчиняти будь-яких злочинів, оскільки обставини його життя змінилися із несподівано насталою смертю його матері, наявності в нього двох неповнолітніх дітей і дружини, якими він дорожить. В залі суду вибачався перед потерпілим за вчинене, щиро каявся.
Решта доказів, що підтверджують провину обвинуваченого по пред'явленому йому обвинуваченню в засіданні не досліджувались на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України.
Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ст. 289 ч. 3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у сховище, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя потерпілого.
Призначаючи покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання. Згідно його слів та медичних документів тяжких хвороб, скарг на стан здоров'я не має, на медичних обліках не перебуває. За місцем проживання характеризується задовільно.
Обставинами пом'якшуючими покарання обвинуваченого є : усвідомлення та визнання своєї вини повністю, щире каяття та вибачення перед потерпілим, а також те, що з його стабільних свідчень він, будучи військовим, бажав використати даний автомобіль для потреб ЗСУ у воєнний час.
Обставиною обтяжуючою покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення з використанням воєнного стану.
Аналізуючи зібрані докази по справі, враховуючи, що потерпілий у провадженні не має правовстановлюючих документів на право власності на ТЗ, не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових злочинів, необхідно призначити покарання за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, на підставі ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті та без застосування додаткового покарання - конфіскації особистого майна, як недоцільного, оскільки автомобіль повернутий користувачу та в даний час перебуває у нього. А також, суд, з вищезазначених підстав, прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків згідно ст. 75 та 76 КК України.
Питання щодо речових доказів у провадженні та відшкодування витрат за проведення експертизи у провадженні підлягають вирішенню відповідно до ст. 100, 122 КПК України.
Керуючись ст. 373 - 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 289 ч. 3 КК України та призначити йому покарання на підставі ст. 69 КК України у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі без конфіскації особистого майна.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням на 1 ( один ) рік, якщо протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на засудженого обов'язки згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Зарахувати в строк покарання засудженому час його перебування під вартою у даному провадженні з 05.05.2022 ( часу обрання запобіжного заходу ) по 17.07.2023 ( звільнення з під варти із зали суду ).
Речові докази у провадженні : автомобіль «HYUNDAI Santa fe», д.н.з. НОМЕР_5 , золотистого кольору, 2003 року випуску, VIN код- НОМЕР_6 , реєстраційний талон НОМЕР_8 на автомобіль, два реєстраційні номери НОМЕР_5 на Литовській реєстрації, акумуляторну батарею чорного кольору на 80 АН, ключі запалювання до автомобіля, що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого гр. ОСОБА_6 згідно розписки - повернути потерпілому як законному користувачу ТЗ, знявши арешт з автомобіля накладений ухвалою слідчого судді Полтавського райсуду Полтавської області від 05.05.2022.
Стягнути з засудженого гр. ОСОБА_5 на користь Харківського НД ЕКЦ МВС України судові витрати за проведення експертизи у сумі 858,10 гривень.
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського Апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок надрукований суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1