Провадження № 33/803/1338/23 Справа № 199/1087/23 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
07 липня 2023 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності захисника Романюк Анастасії Олександрівни та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
доповнену апеляційну скаргу захисниці Романюк А.О., подану на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у буд. АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КпАП України,
встановила:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб без позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, також визначено зобов'язання сплати ним судового збору у розмірі 496,20 грн.
Відповідно до змісту постанови 18.01.2023 року о 10:10 год. в м. Дніпрі вул. Каляєва, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «LADA 21723» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, та неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водія від керування транспортним засобом відсторонено відповідно до ст. 266 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП, двічі протягом року.
На зазначену постанову суду захисник Романюк А.О. подала апеляційну скаргу із проханням про скасування судового рішення та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, захисник подала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження як пропущеного із поважних підстав.
Мотивує тим, що суд належним чином не виконав передбачені ст.277-2 КУпАП процесуальні обов'язки щодо належного та вчасного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого було порушено право на захист особи, він не був присутнім у судовому засіданні та не мав змоги надавати особисті пояснення.
Про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо під час ознайомлення його захисника Романюк А.О. з матеріалами справи, а саме 02.06.2023 року. Апелянт вважає, що строк подання апеляційної скарги повинен рахуватись з дати ознайомлення з матеріалами справи, тобто з 02.06.2023 року.
Відповідно до доводів апеляційної скарги захисник Романюк А.О. не погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Захисник посилається на порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Зазначає про відсутність факту законної зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Захисниця зазначає, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляд повинен бути проведений на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, захисниця посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє об'єктивне підтвердження факту відсторонення від водіння та відмови від проходження дослідження на факт наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_2 зазначає що при ознайомленні із матеріалами справи, вбачається, що працівниками поліції в порушення вимог чинного законодавства не були виконані дії по відстороненню вказаного водія від керування та не видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Також матеріали справи не містять підтверджень відмови від проходження огляду, а тому, посилання судді суду першої інстанції на наявний факт відмови від проходження від огляду на стан сп'яніння свідчать про його упередженість.
Під час апеляційного розгляду справи захисник Романюк А.О. та Поляков Д.Г. повністю підтримали подану стороною захисту доповнену апеляційну скаргу і просили про скасування постанови суду та про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Перевіривши витребувані із Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КпАП України, вислухавши захисника та самого ОСОБА_1 , дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами.
Відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи у суді, у якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Розглядаючи клопотання про поновлення апелянту строків апеляційного оскарження зазначеної судової постанови, апеляційний суд вважає доводи захисника Романюк А.О. слушними, оскільки, суд не здійснив передбачені КУпАП процесуальні дії по належному повідомленню ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та розглянув матеріали провадження без участі апелянта.
Тому, наявні підстави для поновлення строків апеляційного оскарження постанови як пропущені із поважних підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 249147, 18.01.2023 року; відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, направленням на огляд від 18.01.2023 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 249147, 18.01.2023 року о 10:10 год. в м. Дніпрі вул. Каляєва, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «LADA 21723» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, та неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водія від керування транспортним засобом відсторонено відповідно до ст. 266 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП, двічі протягом року.
Згідно з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, вбачаєтьсься, що будь - яких порушень прав ОСОБА_1 - не було. Крім того, на вказаному відеозаписі, ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , враховуючи межі складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчиненого двічі протягом року. Оскільки, як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_1 є особою неодноразово притягнутою до відповідальності за ст. 130 КУпАП, а саме: 24.11.2022, 30.12.2021, 21.12.2022 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська та 02.02.2023 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних камер спостереження працівників патрульної поліції, який міститься у 1 файлі на одному DVD-R диску, долученому до матеріалів справи.
Так з відеофайлу вбачається, що працівниками патрульної поліції на підставі п.3 ч.1 ст.35 ЗУ “Про Національну поліцію” був зупинений автомобіль «LADA 21723» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Починається запис з розмови співробітника патрульної поліції, який повідомляє ОСОБА_1 , що в нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: дуже звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, у зв'язку з чим водієві було запропоновано проїхати до медичного закладу для проведення експертизи, а саме: здати аналізи та пройти огляд лікарем , або ж він відмовляється від проходження огляду, то у такому разі відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову, справу буде передано до суду. На що ОСОБА_1 надав відповідь, що необхідно оформлювати відмову, що свідчить про відмову в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Надалі ОСОБА_1 поліцейським було роз'ясненні його права, зокрема і право на допомогу адвоката. Далі працівниками поліції було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП.
Отже зазначені на цьому відеофайлі фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження апелянтів про те, що працівники патрульної поліції здійснювали свою діяльність з порушеннями вимог законодавства.
Окрім того, права ОСОБА_1 , передбачені ст.268 КУпАП, відновлені також і шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Матеріали справи містять низку постанов Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з червня 2020 року по лютий 2023 року, якими неодноразово встановлено факт керування ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, що свідчить про системність порушення правил дорожнього руху та КУпАП. Крім того, судом вірно накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації майна, оскільки судом першої інстанції неодноразово були застосовані всі можливі більш м'які види адміністративного стягнення, проте вони не виконали основну мету стягнення, якою є виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного співжиття; запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, покарання та виправлення правопорушника, відшкодування збитків.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пункту 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2023 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягають апелянти, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують встановлених судом обставин та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2023 року як пропущеного із поважних підстав.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Романюк А.О. - без задоволення.
Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду: О.В. Рябчун