Єдиний унікальний номер 722/1282/23
Номер провадження 1-в/722/82/23
13 липня 2023 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника ДУ
«Сокирянська ВК (№67)» ОСОБА_4
та засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Сокиряни Чернівецької областіклопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, -
Засуджений ОСОБА_5 , звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вказаним вище клопотанням, в якому просив на підставі ст.81 КК України звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки вважає, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Прокурор ОСОБА_3 та представник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання засудженого, вказуючи на те, що він не досяг необхідного ступеня виправлення, а тому не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Заступник голови спостережної комісії Дністровської РДА ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подавши заяву в якій вирішення клопотання засудженого поклав на розсуд суду та просив провести його розгляд без його присутності.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові документи, додані до клопотання та частково матеріали особової справи засудженого суд вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Таким чином, виходячи із вказаної норми кримінального закону, застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування як основного, так і додаткового покарання, є виключною дискрецією суду.
Пунктом 3 частини 3 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Димитровського міського судом Донецької області 31.07.2017 року за ст.ст. ч.1, 28, ч.2, п.6, 115 КК України до 10 років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання період часу з 28.06.2016 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.28.12.2017 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області апеляційне провадження закрито. Вирок набрав законної сили 28.12.2017 року.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчислюється з моменту взяття його під варту, тобто з 28.06.2016 року. Відповідно кінець строку відбування покарання засудженого - 28.12.2024 року.
Станом на час розгляду судом клопотання, засуджений ОСОБА_5 відбув більше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року (далі Постанова №2), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).
Тобто, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому, основним і вирішальним є не факт відбуття визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Відповідно до п.17 Постанови №2 під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Із досліджених в судовому засіданні письмових матеріалів клопотання та особової справи засудженого судом встановлено, що ОСОБА_5 у місцях позбавлення волі перебуває з 28.06.2016 року. З 02.07.2016 року перебував в державній установі «Бахмутська УВП №6». За час перебування в даній установі в п'яти випадках за порушення порядку і умов відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. Не заохочувався. З 22.02.2018 року відбував міру кримінального покарання у вигляді позбавлення волі в державній установі «Торецька виправна колонія (№2)». За час перебування в установі в трьох випадках за порушення порядку і умов відбування покарання був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, з них в одному випадку поміщувався до ДІЗО установи. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. В чотирьох випадках заохочувався. Однак з довідки заохочень та стягнень вбачається нестабільність поведінки даного засудженого під час відбування покарання в даній установі.
В державну установу «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 прибув 10.04.2022 року.
Згідно довідки відділу організації та нормування праці №242-23 від 06.07.2023 року та особової справи встановлено, що засуджений ОСОБА_5 за час перебування в установі і по березень 2023 року до будь-яких оплачуваних робіт не залучався у зв'язку із стійким небажанням працювати. З приводу працевлаштування до адміністрації установи тривалий час не звертався. Лише в квітні місяці 2023 року звернувся та був працевлаштований на підприємстві установи до гірничого цеху №1 в якості вибірника складальника каменю стінового. До роботи відноситься безвідповідально. Поставленні завдання не виконує в повному обсягу.
За час перебування в установі засуджений ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, в жодному випадку не заохочувався.
В червні місяці 2022 року подав заяву на здобуття професії «Токар» у навчальному центрі який функціонує при установі та у грудні 2022 року закінчив навчання і здобув професію за фахом «Токар 2-го розряду». Під час навчання потребував постійного контролю за відвідуванням занять.
Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні.
Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні відвідує під контролем та лише в якості спостерігача, належних висновків для себе не робить.
У відношенні до персоналу установи стримано ввічливий, намагається виконувати передбачені законом вимоги персоналу установи. По відношенню до інших засуджених вживчивий, не конфліктний, дружні стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості.Своє спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті та порядку. Не завжди має охайний зовнішній вигляд.
Бажання приймати участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу не виявляє.Соціально-корисні зв'язки на волі підтримує, взаємовідносини добрі.Згідно з вироком суду матеріальних збитків немає. Вину у скоєному злочині визнав частково.
Відповідно до ч.2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування ст.81 КК України.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і ці дані оцінюються в їх сукупності.
Суд враховує, що засуджений ОСОБА_5 з травня 2022 року і по березень 2023 року до будь-якої суспільно-корисної праці не залучався у зв'язку із стійким небажанням працювати. З квітня 2023 року і по даний час був працевлаштований на підприємстві установи до гірничого цеху №1 в якості вибірника складальника каменю стінового. До роботи відноситься безвідповідально. Поставлені завдання не виконує в повному обсязі.
Разом з цим, одним з елементів, необхідних для застосування до засудженого ст.81 КК України, є сумлінна поведінка.
Згідно розділу ІІІ Положення про відділення соціально-психологічної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2300/5 від 04.11.2014 року, в обов'язки начальника відділення соціально-психологічної служби входить вивчення особистості засуджених, аналізування стану виконання індивідуальних програм роботи із засудженими та періодичне здійснювання оцінки ступеня виправлення засуджених.
Соціально-виховна та психологічна робота із засудженими здійснюється відповідно до індивідуальних програм, які складаються за результатами медичного обстеження, психодіагностики і психолого-педагогічного вивчення, кримінологічної, кримінально-правової характеристики, оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та реалізуються, в тому числі за допомогою програм диференційованого виховного впливу.
Ступінь виправлення засуджених визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим.
Корисна ініціатива засуджених реалізується шляхом їх участі у програмах диференційованого виховного впливу, роботі гуртків за інтересами (прикладної творчості, художньої самодіяльності тощо) та у спортивних секціях, порядок роботи яких затверджується наказом начальника установи.
Засуджений в реалізації програм диференційованого виховного впливу не виявляє.
Як вбачається із довідки медичної частини №292 від 10.07.2023 року засуджений ОСОБА_5 є працездатним, стан його здоров'я на даний час є задовільним.
Комісією установи 08.01.2020 року було прийняте рішення відмовити у застосуванні статті 101 КВК України як особі, яка не довела, що стала на шлях виправлення(протокол №1); 14.09.2021 року комісією установи було прийняте рішення відмовити у застосуванні етапі 82 КК України як особі, яка не довела, що стала на шлях виправлення (протокол №2); 30.06.2022 року комісією установи було прийняте рішення відмовити у застосуванні статті 81 КК України як особі, яка довела своє виправлення (протокол №14).
Відповідно до Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту, в підсистемі «КАСАНДРА», засудженому ОСОБА_5 проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, на основі чого визначено йому середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень втручання.
Оцінюючи встановлені обставини в сукупності, суд вважає, що поведінка та ставлення до праці засудженого ОСОБА_5 протягом всього строку відбування покарання та відбування покарання в ДУ «СВК (№67)» не були сумлінними, заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні відвідує під контролем, не завжди робить для себе відповідні висновки, відсутність заохочень та за час перебування в попередніх установах неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, в т ч. й за злісні порушення. При цьому, доводи засудженого ОСОБА_5 , про те, що ним отримана спеціальність «Токар 2-го розряду» під час відбування покарання, не є обставиною, за наявності якої в сукупності з іншими обставинами, можна зробити висновок про те, що засуджений довів своє виправлення.
За таких обставин, процес позитивних змін у його особистості на даний час, на думку суду та з урахуванням оцінки ДУ "СВК (№67)", думки прокурора, не відповідають відповідному ступеню, що дає підстави для однозначного висновку про унеможливлення у подальшому вчинення ним нових умисних кримінальних правопорушень.
Крім того, суд не бере до уваги доводи засудженого ОСОБА_5 з приводу того, що він не залучався до праці тривалий час у зв'язку із незадовільним станом його здоров'я, оскільки засудженим не надано жодного доказу, що він дійсно хворів та потребував медичної допомоги за період коли не працював, натомість згідно дослідженої судом довідки, виданої завідувачем медичної частини ДУ «СВК (№67) ОСОБА_7 №292 від 10.07.2023 року, засуджений ОСОБА_5 прибувши в установу ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67) 11.04.2022 року, 14.04.2022 року був комісійно оглянутий лікарями медичної установи, діагноз - практично здоровий, працездатний. В подальшому та по даний час засуджений за медичною допомогою не звертався.
В зв'язку з вищевикладеним, суд погоджується з висновком адміністративної комісії Сокирянської ВК(№67)» щодо визначення ступеня оцінки виправлення засудженого, з огляду на досліджені характеризуючи дані та матеріали особової справи.
Таким чином та з урахуванням думки учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що встановлені обставини свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та своїм ставленням до праці не довів своє виправлення, а тому не може бути звільнений на підставі ст.81 КК України умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, відповідно у задоволенні клопотання слід відмовити.
Також, суд вважає, що лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань, поведінка засудженого ОСОБА_5 може зазнати позитивних змін, що відповідатиме меті призначеного покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.81 КК України, ст.6 КВК України, ст.ст.537-539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми діб з дня її постановлення, шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1