справа № 619/3074/23
провадження № 1-кс/619/567/23
іменем України
13 липня 2023 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022221230000419 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
установив:
Представник володільця майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на бензопилу "STIHL» №441948816; бензопилу "STIHL МS 361"; транспортний засіб «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання посилався на те, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна, на яке накладено було арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту такого майна. Як свідчать матеріали кримінальної справи провадження органом досудового слідства не здійснюється, останнє судове рішення у провадженні ухвалено слідчим суддею 18.10.2022, жодній особі не повідомлялось про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України. ОСОБА_3 не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Отже вважає, що потреба в перебуванні майна під арештом відсутня і він підлягає скасуванню.
У судове засідання представник володільця майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не з'явився, надав заяву в якій просив проводити судове засідання без участі власника майна та його представника. Клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
У судове засідання прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив клопотання про скасування арешту майна розглядати без участі прокурора у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Проти задоволення клопотання заперечує у зв'язку з тим, що досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, вживаються всі необхідні заходи спрямовані на встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення з метою проведення повного та всебічного досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у провадженні, тому вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 120222212300000419 від 02.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2022 року (справа № 535/621/22, провадження № 1-кс/535/135/22) накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: спиляне дерево з діаметром зрізу у основи 44 см та довжина якого складає близько 15м; одне спиляне дерево з діаметром у основи зрізу 35 см та довжина якого складає близько 12 м; одне спиляне дерево з діаметром у основи зрізу20 см та довжина якого складає близько 12 м; спиляні дерева у кількості 4-х штук: з діаметром зрізу 58 см, довжину якого не встановлено; з діаметром у місця зрізу 32 см, довжиною 15 м; з діаметром у місці зрізу 42 см, довжиною 13 м; з діаметром у місці зрізу 52 см, довжиною 12 м; металеві єжі у кількості 4-х штук; бензопилу «STIHL» з биркою на якій вказано № 441948816; бензопилу «STIHL» MS 361 у корпусі помаранчевого кольору; - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Накладено арешт шляхом заборони на відчуження на автомобіль «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 , - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Транспортний засіб «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , які зберігаються у ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 10; негайно передано під письмову розписку на відповідальне зберігання законному власнику або володільцю. Зобов'язано особу, якій передано на зберігання транспортний засіб «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Попереджено особу, якій буде передано на відповідальне зберігання транспортний засіб УАЗ р/н НОМЕР_1 про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України та необхідність збереження арештованого майна.
Ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року внесено виправлення описки в ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2022 року по справі № 535/621/22 (провадження № 1- кп/535/135/22), а саме: у вступній частині ухвали замість дати її постановлення «15 липня 2022 року» вказано «20 липня 2022 року».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ефективним засобом юридичного захисту є скасування арешту майна.
У відповідності до ст. 129 Конституції України суд здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За приписами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Також в ст. 9 Конституції України закріплено положення, за яким чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У відповідності до положень статей 26, 27 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись. Учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.
Дія Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на території України підтверджена Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів «2, 4, 7 та 11 до Конвенції», від 17.07.1997.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Слідчий суддя враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом.
В силу ст. 41 Конституції України ст.1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Діяння, передбачене ч.1 ст. 246 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Відповідно ст. 219 КПК України у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину строк досудового розслідування становить дванадцять місяців -.
Частиною другою статті 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 294 КПК України якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п'яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Разом з тим, доказів на підтвердження того, що слідчим суддею було продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні прокурором не надано.
Отже, в межах розгляду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження за № 120222212300000419 здійснюється з 02.07.2022, відомостей щодо повідомлення будь-якій особі про підозру в межах цього кримінального провадження слідчому судді надано не було.
Крім того, доказів, які б свідчили про призначення в межах цього кримінального провадження щодо бензопили "STIHL» №441948816, бензопили "STIHL МS 361", транспортного засобу «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 , будь-яких експертиз, або проведення слідчих дій, для яких було б потрібно вказане майно, слідчому судді на час розгляду клопотання не надано.
Таким чином, незважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває більше року, відомості про причетність до злочину ОСОБА_3 не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно нього не здійснюється досудове розслідування.
Викладені обставини свідчать, що ризики, які слугували підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна, відсутні, а тому відсутні підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
ОСОБА_3 є законним та добросовісним володільцем бензопили "STIHL» №441948816; бензопили "STIHL МS 361" та транспортного засобу «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до Постанови Європейського суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського суду від 24.03.2005р. по справі Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більш того, верховенство права, одна із засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Слідчим суддею було запропоновано прокурору надати до суду всі наявні матеріали щодо клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , у зв'язку з чим у розгляді клопотання було оголошено перерву.
Проте, прокурор доказів на спростування доводів ОСОБА_4 не надав.
Матеріали, які надані слідчому судді, не містять інформації, що власник бензопили "STIHL» №441948816; бензопили "STIHL МS 361"; транспортного засобу «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у вищевказаному кримінальному проваджені, жодні слідчі дії щодо нього не проводяться.
Положення статей 7 та 28 КПК України закріплюють таку засаду кримінального провадження, як розумність строків та передбачають критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, визначають, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Слідчий суддя вважає, що прокурор не довів розумність такого тривалого строку арешту майна.
Так, слідчий суддя вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки ризики, які слугували підставою арешту майна, відсутні, а тому відсутні підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до вимог закону, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, є достатні підстави для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_3 не повинен нести непропорційний та непомірний тягар щодо належного йому майна.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1 і 2 статті 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зазначений перелік є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.
Отже, нормами КПК України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку рішення слідчого судді про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 309, 310, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 20.07.2022 у кримінальному провадженні № 12022221230000419 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, а саме на: бензопилу "STIHL" №441948816; бензопилу "STIHL МS 361"; транспортний засіб «УАЗ 3303» р/н НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 .
Зобов'язати СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_3 арештоване майно.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1