Справа № 350/1104/23
Номер провадження 2/350/372/2023
14 липня 2023 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -
установив:
У своїй позовній заяві позивачка просить постановити рішення, яким зобов'язати відповідача - ОСОБА_3 принести публічні вибачення. Витрати по справі покласти на відповідача.
Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Однак, позивачкою в позовній заяві не вказано інформацію про відповідача як передбачено у вищевказаній нормі Закону.
Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вимог ст.175 ЦПК України, зміст позовних вимог є незрозумілим, позовні вимоги некоректно сформовані, а саме не зрозуміло в який спосіб позивачка просить захистити його порушене право. Позивачкою в позовній заяві неконкретно викладено обставини, якими вона обґрунтовує позовні вимоги, не зазначено, за які дії відповідача позивачка просить зобов'язати його принести вибачення.
В порушення вимог ст. 83 ЦПК України до позову не приєднано докази, на які позивачка посилається в обґрунтування позовних вимог, в тому числі дані про звернення до Генеральної прокуратури України щодо порушення її конституційних прав, факт працевлаштування в в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », даних про свідків інциденту, запису, на якому він зафіксований, не приєднано докази звернення позивачки до органу поліції та отримання відповідей на ці звернення, докази звернення до відповідача, не зазначено та не надано суду доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі не зазначено у якій формі та за які саме вислови відповідач має принести вибачення, не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Крім того, суд звертає увагу сторони позивача на положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України, за яким доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином відповідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при зверненні в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута їй.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий їй.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: