Справа № 204/5524/23
Провадження № 2/204/2007/23
13 липня 2023 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Покровської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -
У квітні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Покровської міської ради, в якій вона просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,6 кв.м., житловою площею 43,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: а-1 - прибудова, а1-1 - тамбур, а2-1 - ганок, а3-1 - прибудова, Б-1 - літня кухня, Д-1 - вбиральня, Е-1 - гараж, З-1 - сарай, II водопровід, III- колодязь, № 1 - огорожа, № 2 - ворота. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого, вона на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе належне їй майно, яке буде їй належати за законом на день її смерті, де б воно не знаходилось та в чому б воно не заключалось і на що вона матиме право за законом заповідала ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за заповітом, у встановлений строк, відповідно до ч. 2 ст. 1269 ЦК України подала заяву до приватного нотаріуса Шевери О.С. про прийняття спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_2 . 22 лютого 2023 року позивачем було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевера О.С. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок, а саме свідоцтва про право на спадщину за закону, яке видане в.о. державного нотаріуса Красноармійської державної нотаріальної контори 07 вересня 1990 року по реєстру № 4911. Отримати дублікат вказаного свідоцтва про право на спадщину неможливо, так як документи ОСОБА_3 (до перейменування - Красноармійської) державної нотаріальної контори за період з 1977 до 2001 роки передані на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву і залишилися в архівосховищі в м. Донецьку на тимчасово окупованій території. Позивач вважає, що порушено її право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 . На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
Представник позивача - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 квітня 2020 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Михайленко Ольгою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 431, згідно з яким на випадок своєї смерті вона зробила таке розпорядження: усе належне їй майно, яке буде їй належати за законом на день її смерті, де б воно не знаходилось та в чому б воно не заключалось і на що вона матиме право за законом, вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25 травня 2021 року приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Михайленко О.В. видано дублікат вищевказаного заповіту замість втраченого, зареєстрований в реєстрі за № 938 (а.с. 57).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
26 листопада 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, актовий запис № 1030, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 04 квітня 2023 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
23 квітня 2021 року до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Шевери Олени Степанівни з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець за законом другої черги звернулась ОСОБА_6 (а.с. 43 (зворотній бік)), у зв'язку з чим було заведено спадкову справу № 87/2021, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 43-74), що підтверджується також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64496150 від 23 квітня 2021 року (а.с. 49 (зворотній бік)).
Крім того, у передбачений Законом шестимісячний строк, а саме 26 травня 2021 року, до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Шевери Олени Степанівни звернулась також і ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 59).
У 2021 році ОСОБА_6 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Шевера Олена Степанівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Донецької області Михайленко Ольга Володимирівна, про визнання заповіту недійсним. Однак, ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року по справі № 235/6412/21 провадження у вказаній справі було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 (а.с. 71 (зворотній бік)).
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевери Олени Степанівни з заявою, в якій просила видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73 (зворотній бік)).
Однак, постановою Приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевери О.С. від 22 лютого 2023 року № 78/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74). Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що правовстановлюючий документ на вказаний житловий будинок, а саме свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане в.о. державного нотаріуса Красноармійської державної нотаріальної контори 07 вересня 1990 року по реєстру № 4911, спадкоємцем ОСОБА_1 не надано, а отримати дублікат вказаного свідоцтва про право на спадщину неможливо, так як документи ОСОБА_3 (до перейменування - Красноармійської) державної нотаріальної контори за період з 1977 до 2001 роки передані на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву і залишилися в архівосховищі в м. Донецьку на тимчасово окупованій території.
У зв'язку з викладеним позивач ОСОБА_1 , з метою захисту своїх спадкових прав, звернулась до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом відповідно до ст. 1217 цього ж Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Факт належності спадкодавцю ОСОБА_2 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в.о. державного нотаріуса Красноармійської державної нотаріальної контори Донецької області Кононенко В.Н. 07 вересня 1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4911 (а.с. 62).
З відповіді Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 116/01-02 від 06 березня 2023 року також вбачається, що до 01 січня 2013 року будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в.о. державного нотаріуса Красноармійської державної нотаріальної контори від 07 вересня 1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4911, в КП «БТІ» зареєстровано 21 вересня 1990 року у кн. 42 за реєстровим № 8535 (а.с. 10).
Згідно Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виготовленого станом на грудень 2021 року вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 62,6 кв.м, житловою площею 43,8 кв.м., який складається з: А-1 - житловий будинок, а-1 - прибудова, а1-1 - тамбур, а2-1 - ганок, а3-1 - прибудова, Б-1 - літня кухня, Д-1 - вбиральня, Е-1 - гараж, З-1 - сарай, II - водопровід, III - колодязь, № 1 - огорожа, № 2 - ворота (а.с. 12-18).
У позовній заяві позивач наполягала на тому, що у неї відсутній оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в.о. державного нотаріуса Красноармійської державної нотаріальної контори Донецької області Кононенко В.Н. 07 вересня 1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4911, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості надати його нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у встановлений законом строк прийняла спадщину, однак у встановленому законом порядку не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадковий житловий будинок через те, що не має на нього оригіналу правовстановлюючого документу, суд приходить до переконання, що право позивача на спадкування вказаного спірного житлового будинку підлягає захисту в судовому порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в рамках даного позову є необхідним і єдиним можливим способом захисту права позивача, як законного спадкоємця. Суд звертає увагу на те, що відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та неможливість надати його нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину не позбавляє позивача, як кінцевого спадкоємця майна за заповітом після смерті ОСОБА_2 , можливості в судовому порядку визнати право на це майно.
Оскільки, позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом, захистити своє порушене право не може, то суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 2168, 1270, 1296, 1297 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 76-82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Покровської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,6 кв.м, житловою площею 43,8 кв.м., який складається з: А-1 - житловий будинок, а-1 - прибудова, а1-1 - тамбур, а2-1 - ганок, а3-1 - прибудова, Б-1 - літня кухня, Д-1 - вбиральня, Е-1 - гараж, З-1 - сарай, II - водопровід, III - колодязь, № 1 - огорожа, № 2 - ворота.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез