Справа № 201/6670/23
Провадження № 2/201/2423/2023
05 липня 2023 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінінуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення із заявою до суду і до досягнення дітьми повноліття; а також стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку, до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що 14 лютого 2020 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за актовим записом №83. Сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що відповідач добровільно допомоги на утримання дітей в достатньому обсязі не надає, ухиляється від свого обов'язку щодо утримання дітей. За таких умов вважає за необхідне звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідачем надано до суду пояснення, згідно яких позовні вимоги визнає, а саме щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку. Поряд з цим зазначив, та надав відповідні докази, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, він добросовісно виконував та виконує наразі свої батьківські обов'язки з утримання своїх дітей шляхом перерахування щотижня грошових коштів на рахунок позивача на утримання дітей, від свого обов'язку щодо утримання дітей жодним чином не ухиляється.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що позивач та відповідач з 14 лютого 2020 року перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за актовим записом №83.
Сторони мають двох спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Діти проживають разом з позивачем.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дитини, суд виходить з наступного.
При визначені розміру аліментів, який відповідач має сплачувати позивачу на утримання їх дітей, суд враховує положення ст. 182 та ст. 183 Сімейного кодексу України, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про можливість стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання, необхідно зазначити наступне.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач здоровий та працездатний, а також згідний сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дружини щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 09 червня 2023 року та до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 09 червня 2023 року до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 073,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Федоріщев