Справа № 367/2981/18
Провадження №2/367/550/2023
Іменем України
19 червня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Балинської О.С.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк", треті особи по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк", треті особи по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди.
Позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрив картковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» для отримання пенсійних виплат. Крім того, отримав власну картку від АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 20100 грн.00 коп. 21 лютого 2017 р. я через Veb банкінг «Ощал 24/7» оплатив рахунок за послуги ПАТ «Укртелеком». 22 лютого 2017 р. з телефону за номером НОМЕР_3 отримав СМС-повідомлення «Ваша «картка заблокована». Потім подзвонила жінка, представилась співробітником Ощадбанку сказала :« Ваша картка заблокована і зараз Вам прийде СМС- повідомлення з кодом розблокування, я передзвоню і Ви назвете мені 4 цифри коду». Вона передзвонила, позивач назвав код. Потім новий дзвінок : «Вийшла технічна неполадка, Вам надіслали новий код. Я передзвоню і Ви назвете новий код». В 11 годин 22 хвилини позивач отримав 2 СМС з ощадбанку, що з його особового рахунку НОМЕР_1 та особистої картки НОМЕР_2 списано 14700.00 грн. та 5900,00 грн., додатково також нараховано комісію у розмірі 107,90 грн. та 46,30 грн., що в сумі становить 154,20 грн. Позивач відразу подзвонив черговому по Ірпінському міському відділу поліції та попросив зареєструвати випадок шахрайства з його банківською карткою і несанкціонованому зняттю коштів, надав йому номер телефону, з якого йому дзвонили. Черговий все записав та порадив йти до АТ «Ощадбанку» і там розбиратись. По телефону гарячої лінії АТ «Ощадбанку» позивач звернувся з вимогою заблокувати його картку та повідомив про несанкціоноване зняття коштів. Згодом отримав СМС- повідомлення, що банк заблокував його картку. Після чого відразу пішов в Центральне Ірпінське відділення АТ «Ощадбанку», за адресою 18200 м.Ірпінь вул.Шевченка 7, де написав письмову заяву до АТ «Ощадбанк» в якій зазначив, що на момент здійснення транзакції та в поточний момент картка перебуває у позивача. Він, держатель картки, не здійснював та нікого не вповноважував здійснювати ці транзакції, а також не робив замовлень по пошті або по телефону. Висунув вимогу до Відповідача повернути йому списані з поточних рахунків грошові кошти та провести службове розслідування за фактом несанкціонованого списання коштів з його рахунку. Проте з боку Відповідача не надійшло ніякої офіційної відповіді на його заяву та несанкціоновано зняті кошти на рахунок Позивача Відповідачем не повернуті. Також позивач зазначає, що з нього зняті відсотки за користування кредитною лінією 25.02.2017 р. 54,41 грн. та 01.03.2017 р. 40,81 грн. 01.03.2017р. позивач з власних коштів закрив кредитну лінію в сумі 20100,00 грн. Всього позивач поніс збитки на суму 20849,42 грн.
На підставі вищевикладеного, просив суд визнати транзакції, що відбулись 22 лютого 2017 року о 11 годині 22 хвилини незаконними та несанкціонованими та стягнути з АТ «Ощадбанк» на користь позивача грошові кошти сумі 280 799,01 грн.
До суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на наступне. Між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття та обслуговування рахунку. На виконання вказаного договору позивачу був відкритий рахунок № НОМЕР_4 у національній валюті України. Банком свої зобов'язання за Договором про відкриття та обслуговування рахунку виконані в повному обсязі. Згідно заяви Позивача, наданої 25.02.2017 р. до відділення Банку щодо проведених трансакцій на такі суми: 14 700,00 грн., 5 900,00 грн., за операціями, які були здійснені 22.02.2017 р. структурними підрозділами АТ «Ощадбанк» було проведено перевірку та виявлено, що 22.02.2017 р. переказ коштів з рахунку Позивача було здійснено з використанням Інтернет ресурсу, операції проведені коректно. Операції по рахунку проводились: 22.02.2017p. o 11:22:05 Perekaz na kartku inshogo banku 14700 UAH RRN 705383296540 (переказ коштів на картку НОМЕР_5 Raiffeisen Bank Aval PJSC); 22.02.2017 p. o 11:22:47 Perekaz na kartku inshogo banku 5900 UAH RRN 705383296569 (переказ коштів на картку НОМЕР_6 ). Вищевказані операції проведено після успішного входу на Інтернет ресурс Банку Ощад 24/7, для чого необхідно було ввести одноразовий пароль (ПІН-код), який було надіслано на особистий (фінансовий) номер НОМЕР_7 о 11:15:45 22.02.2017 р. За карткою створено обліковий запис у системі Ощад 24/7 - 08.09.2014 р. 15:38:21 за карткою НОМЕР_8 , операція підтверджена одноразовим СМС паролем (ПІН-кодом). Зазначають, що Банк не несе відповідальності за збитки, завдані Клієнту не з вини Банку внаслідок користування системами WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7» або отримання щомісячних виписок на електронну поштову скриньку Клієнта. Таким чином, ініціювання переказів по картці Позивача було здійснено шляхом електронної ідентифікації електронного платіжного засобу та Клієнта. Звертають увагу суду, що Позивач в позові зазначає, про те, щоирозголосив невідомій особі одноразові цифрові ПІН паролі, які були надіслані Банком на його фінансовий номер (абзац 3 позовної заяви). Таким чином, вважають, що АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності за здійснення операцій, що оспорюються Клієнтом та не вбачає правових підстав для відшкодування коштів в сумі 14 700,00 грн., 5 900,00 грн., проведених від 22.02.2017 р.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 146 від 25.02.2009 р. зі сторони позивача порушень договору та втрати БПК не було. Всі вимоги користування БПК він виконував. Також вважає, що Банк порушив вимоги Закону України «Про захист персональних даних від 01.06.2010 р. № 2297 - VІ» п. 7 ст.8) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки. Також зазначає, що позивач подав заяву 22.02.2017 р., а відповіді не отримав до цього часу.
У ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 неодноразово збільшував свої позовні вимоги.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 25.09.2019, позивач просить суд змінити ціну позову з 1 123 024,54 грн. на 1 173 162, 79 грн. (Станом на день подачі позовної заяви ціна позову становила 280 799,01 грн.).
Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні в задоволені позову просив відмовити.
Треті особи до суду не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що Між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття та обслуговування рахунку. На виконання вказаного договору позивачу був відкритий рахунок № НОМЕР_4 у національній валюті України та видано картку від АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 20100 грн.00 коп.
Згідно пояснень Позивача, 22.02.2017 р. з телефону за номером НОМЕР_3 він отримав СМС-повідомлення «Ваша «картка заблокована». Згодом позивачу надійшов телефонний дзвінок, згідно якого позивачу повідомили, що його картка заблокована і зараз прийде СМС-повідомлення з кодом розблокування. Позивачу знову зателефонували та він назвав код.
22.02.2017 р. було здійснено переказ коштів з рахунку Позивача з використанням Інтернет ресурсу, операції проведені коректно. Операції по рахунку проводились: 22.02.2017p. o 11:22:05 Perekaz na kartku inshogo banku 14700 UAH RRN 705383296540 (переказ коштів на картку НОМЕР_5 Raiffeisen Bank Aval PJSC); 22.02.2017 p. o 11:22:47 Perekaz na kartku inshogo banku 5900 UAH RRN 705383296569 (переказ коштів на картку НОМЕР_6 ). Вищевказані операції проведено після успішного входу на Інтернет ресурс Банку Ощад 24/7, для чого необхідно було ввести одноразовий пароль (ПІН-код), який було надіслано на особистий (фінансовий) номер НОМЕР_7 о 11:15:45 22.02.2017 р. За карткою створено обліковий запис у системі Ощад 24/7 - 08.09.2014 р. 15:38:21 за карткою НОМЕР_8 , операція підтверджена одноразовим СМС паролем (ПІН-кодом).
Позивач звернувся до Ірпінського міського відділу поліції з проханням зареєструвати випадок шахрайства з його банківською карткою і несанкціонованому зняттю коштів. Черговий порадив йти до АТ «Ощадбанку».
Згідно заяви Позивача, наданої 25.02.2017 р. до відділення Банку щодо проведених трансакцій на такі суми: 14 700,00 грн., 5 900,00 грн., за операціями, які були здійснені 22.02.2017 р. структурними підрозділами АТ «Ощадбанк» було проведено перевірку та виявлено, що 22.02.2017 р. переказ коштів з рахунку Позивача було здійснено з використанням Інтернет ресурсу, операції проведені коректно.
Про те, що зазначені трансакції дійсно мали місце свідчить виписка про рух коштів з банківського карткового рахунку № НОМЕР_9 (картка № НОМЕР_10 ), який належить гр.. ОСОБА_3 за період з 22.02.2017 року до 15.01.2019 року, в якому відображається зарахування на вказаний вище рахунок грошових коштів у сумі 14 700,00 грн. та зняття їх з рахунку.
Також у листі АТ «УкрСиббанк» від 10.01.2019 року зазначено, що картка за № НОМЕР_11 належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на зазначену вище картку надходили грошові кошти в сумі 5 900,00 грн. 23.02.2017 року кошти в сумі 4600,00 грн. були перераховані на рахунок іншого банку через систему інтернет-банкінгу, залишок кошті в сумі 1 300,00 грн. був знятий через банкомат АТ «УКРСИББАНК» в той самий день.
Відповідно до статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні поговорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання не зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У частині 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Згідно пункту 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Всі документи, операції Клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою Електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом Клієнта та юридично прирівнюються до документів, отриманих від Клієнта на паперовому носії, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України.
До даних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу; а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами та Постанова Правління НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», якою затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання (далі за текстом - Постанова Правління НБУ № 705).
Так, за правилами п. 14.12. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відповідно до п. 2 Розділу VI Постанови Правління НБУ №705, користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Ч. 2 ст. 8 розділу II Постанови Правління НБУ №705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» - умови договору не мають містити вимогу про безумовну відповідальність користувача електронного платіжного засобу за неналежний переказ, за винятком, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призведи до втрати електронного платіжного засобу користувача, розголошення ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію.
Ч. 3 п. 2 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 передбачає обов'язок Клієнта надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Пунктом 6 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 визначено, що Клієнт після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків. якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними і підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», Клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання Платіжної картки.
Відповідно до Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», Клієнт зобов'язаний не розголошувати номер своєї Платіжної картки та ПІН-код стороннім особам, не зберігати ПІН-код разом з карткою. У разі здійснення оплати за товари, роботи або послуги в мережі Інтернет дуже уважно ставитися до вибору сайту, уникати розміщення інформації про платіжну картку на невідомих сайтах. При обслуговуванні за допомогою імпринтера чи ПОС-термінала звертати увагу на те, щоб усі дії касира з платіжною карткою здійснювались під візуальним контролем Кліента.
Компрометація банківської картки клієнта - ситуація, при якій реквівити банківської карти (номер банківської картки, строк дії банківської, CVV2/CVC2) стають відомі іншій особі, в результаті чого й подальше використання може призвести до несанкціонованого списання коштів з рахунку.
Якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код став відомий сторонній особі, Клієнт повинен в усній формі терміново заявити про це в Контакт-центр АТ «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи Банку, де відкрито рахунок. Клієнт відповідає за всі суми по операціях платіжною карткою, якщо сам передав платіжну картку (її дані) сторонній особі або не повідомив Банк про те, що її загублено.
З урахуванням обставин справи, відповідно до яких Позивач самостійно повідомив стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, наслідком чого стало переведення коштів з карткового рахунку, а також відсутності доказів вини банку, АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності перед Позивачем за проведені операції по рахунку.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року по справі №363/3498/16-ц.
Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 по справі №522/22780/15-ц, враховуючи що при вході до системи дистанційного обслуговування МоЬіІе-банкінг «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів проведена електронна ідентифікація самого електронного платіжного засобу і його користувача, відсутності належних доказів щодо проведення операцій сторонніми особами поза волею та бажанням Клієнта, відсутності доказів вини банку, банк не несе відповідальність за проведені позивачем операції по його рахунку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Таким чином, враховуючи, що операції з переказу коштів у сумі 14700.00 грн. та 5900,00 грн. були здійснені 22.02.2017 року в мережі Інтернет з використанням одноразового паролю (ПІН-коду), який був відомий тільки власнику картки, АТ «Ощадбанк» не повинен нести відповідальність за дані операції.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк", треті особи по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова