Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/17539/21
про накладення арешту на майно
13 грудня 2021 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12021100070002131 від 26.11.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.11.2021 приблизно о 19 год. 39 хв. за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 18, невстановлені особи з використанням предметів спеціально пристосованих та заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю пошкодили меблі та розбивши вікна закладу "Хвильовий" розпилили невідому речовину дратівливої дії в приміщення закладу, в якому знаходились відвідувачі.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 4 ст. 296 КК України на підставі заяви ОСОБА_5 від 26.11.2021 та матеріалів правоохоронних органів.
В ході огляду місця події встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 18, де розташований ресторан-бар HVLV «Хвильовий», було виявлено розбите скло чотирьох вікон, скло вхідних дверей та пошкоджені меблі, які знаходились на прилеглій території закладу. Також в ході огляду місця події було виявлено та вилучено три засоби сльозогінно-дратівливої дії.
В ході огляду місця події було встановлено, що вказані особи вийшовши з закладу направились в сторону «Житного Ринку», та там зникли.
В закладі також були виявленні візитівки із запрошенням з QR-кодом до лав ГО «Centuria» (колишня ГО «Національні дружини», які в прямому підпорядкуванні ПП «Національний Корпус»).
В подальшому, при відпрацюванні камер "Безпечне місто" і камер з ТОВ "Хвильовий", та перевірки моніторингу по місцю події, встановлено, що на місці події перебував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який може бути причетний до вчинення даного правопорушення.
10.12.2021 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.12.2021 у справі № 758/17185/21 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого вилучено майно:
-дві банківські картки "Приватбанк" НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
-банківську картку Ощадбанку N5 НОМЕР_3 ;
-банківську картку "Монобанк" НОМЕР_4 ;
-мобільний телефон Iphone XP s/n НОМЕР_5 ;
-сумки чорного кольору з білими ввставками;
-набір наліпок у поліетиленовому пакеті;
-набір наліпок розсипом;
-куртки сірого кольору;
-мобільний телефон "G smart";
-мобільний телефон "Nokia", рожевого кольору;
-мобільний телефон "Nokia", чорного кольору;
-мобільний телефон "Nokia", сіро-чорного кольору;
-мобільний телефон "fly" чорного кольору;
-мобільний телефон "Sony Eriesson", синього кольору;
-пістолет з кобурою та 9 набоями;
-сумку, чорного кольору;
-ніж в ножнах чорного кольору, з руків'ям кольору хакі;
-складний ніж чорно-сірого кольору;
-балончик з речовиною дратівливої дії;
В органу досудового розслідування, є підстави вважати, що вилучений одяг, наліпки з написом "Centuria", балончик з речовиною дратівливої дії є знаряддями кримінального правопорушення та мають значення речових доказів.
Вилучені мобільні телефони після проведення відповідних досліджень, можуть підтвердити факт попередньох змови групи осіб та причетність ОСОБА_6 до даного правопорушення, а предмети схожі на ножі, пістолет та набої можуть відноситись до холодної, вогнепальної зброї, боєприпасів, що також та мають значення речових доказів.
Вилучені банківські картки мають значення речових доказів, оскільки після отримання відповідних тимчасових доступів можуть підтвердити, що ОСОБА_6 розраховувався ними на станції метро "Контрактова площа" перед вчиненням правопорушення.
11.12.2021 постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному проваджені №12021100070002131, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2021.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Враховуючи викладене, слідчий суддя на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, яка встановлює, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі власника вилученого майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
11.12.2021 постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному проваджені №12021100070002131, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2021.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, могли зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт майно, у кримінальному провадженні №12021100070002131, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на :
-дві банківські картки "Приватбанк" № НОМЕР_6 , НОМЕР_2 ;
-банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_7 ;
-банківську картку "Монобанк" НОМЕР_8 ;
-мобільний телефон Iphone XP s/n НОМЕР_5 ;
-сумки чорного кольору з білими вставками;
-набір наліпок у поліетиленовому пакеті;
-набір наліпок розсипом;
-куртки сірого кольору;
-мобільний телефон "G smart";
-мобільний телефон "Nokia", рожевого кольору;
-мобільний телефон "Nokia", чорного кольору;
-мобільний телефон "Nokia", сіро-чорного кольору;
-мобільний телефон "fly" чорного кольору;
-мобільний телефон "Sony Ericsson", синього кольору;
-пістолет з кобурою та 9 набоями;
-сумку, чорного кольору;
-ніж в ножнах чорного кольору, з руків'ям кольору хакі;
-складний ніж чорно-сірого кольору, які являються речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1