Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/17978/21
24 грудня 2021 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в інтересах власника майна - Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», про скасування арешту майна,-
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду від 24.12.2021 р. у кримінальному провадженні N 12021100070000364.
Клопотання обґрунтовується тим, що 24 грудня 2021 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 виніс ухвалу по справі N 758/18051/21, якою задовольнив клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 11, який на праві приватної власності належить ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ 23527052), із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні № 1201100070000364 кінцевого рішення.
Вказує, що ухвала винесена у кримінальному провадженні № 12021100070000364, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України. За твердженням прокурора досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи діючи за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами замовників та підрядників будівництва, проектувальників, експертних організацій та інших юридичних осіб приватного права, зловживаючи повноваженнями, вчиняють незаконні дії щодо будівництва та реконструкції об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, провул. Електриків, 11, з порушеннями вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, будівельних норм, стандартів, правил, містобудівного законодавства, що призводить до хаотичної забудови всупереч затвердженого генерального плану та спричиняє тяжкі наслідки державним та громадським інтересам.Зокрема, на думку прокурора, слідством встановлено аварійний та непридатний до експлуатації стан фундаментів, відсутність факту проведення розрахунків несучої здатності фундаментів на можливість надбудови та отримано відомості про повний демонтаж будівлі та здійснення будівельних робіт з нового будівництва, що свідчить про виконання будівельних робіт з відхиленням від розробленої і затвердженої проектної документації на підставі документів із недостовірними відомостями.Саме такі обставини, на думку процесуального керівника, становлять об'єктивну сторону кримінальних правопорушень, передбачені частиною 1 статті 358, частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України, яке є предметом досудового розслідування N 12021100070000364.
Арешт у даному кримінальному провадженні було застосовано з метою збереження речових доказів, якими було визнано об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 11, на підставі відповідної постанови слідчої від 10.11.2021 року.
На думку заявника, такий арешт є необгрунтованим, оскільки прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України, власник майна ПрАТ “ХК “Київміськбуд” чи його посадові особи не мають процесуального статусу в рамках кримінального провадження; неврахування слідчим суддею розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна та третіх осіб.
Представник третьої особи, щодо якої розглядається питання про арешт майна, адвокат в судовому засіданні підтримала подане клопотання і просила його задовольнити.
Враховуючи принцип диспозитивності, строки розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Слідчий суддя, заслухавши адвоката, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено, 24 грудня 2021 року слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва було накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 11, який на праві приватної власності належить ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ 23527052), із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні № 1201100070000364 кінцевого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року N 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
16.08.2017 р. Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ПрАТ “ХК “Київміськбуд” містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Реконструкція нежитлової будівлі (літ. А) з приміщеннями громадського призначення, що затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2017 № 520.
У 2017 році ТОВ “ДЕКАРТ ГРУП” видано звіт по результатам технічного обстеження несучих конструкцій будівлі в зв'язку з реконструкцією на об'єкті за адресою: провулок Електриків, 11 у Подільському районі м. Києва.
20.08.2018 р. Міністерство культури України листом вих. № 876/10-2/61-18 погоджено проектну документацію об'єкта “Реконструкція нежитлової будівлі (літ. А) з приміщеннями громадського призначення за адресою: пров. Електриків, 11 у Подільському районі м. Києва”, а також листом № б/н погоджено історико-містобудівне обґрунтування реконструкції нежитлової будівлі з приміщеннями громадського призначення по провулку Електриків, 11 в Подільському районі м. Києва.
17.04.2019 р. ТОВ “Українська будівельна експертиза” видано експертний звіт № 3-054-19-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом “Реконструкція нежитлової будівлі (літ. А) з приміщеннями громадського призначення за адресою: пров. Електриків, 11 у Подільському районі м. Києва”.
29.08.2019 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано ПрАТ “ХК “Київміськбуд” дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192411586 за адресою: пров. Електриків, 11 у Подільському районі м. Києва”.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 294002220, нежилий будинок по пров. Електриків, 11 (літ. А) у місті Києві, загальною площею 1594,6 кв.м. належить ПрАТ “ХК “Київміськбуд” на праві приватної власності.
Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, нежилий будинок по АДРЕСА_1 складається з 3 поверхів.
Згідно інформації, розміщеної на веб-сайті ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (https://kmb.ua/ru/) в розділі “Хід будівництва” та доданих до клопотання фотографій, станом на момент накладення арешту на майно, по провулку Електриків, 11 (літ. А) у місті Києві був розташований новий об'єкт будівництва - апарт-комплекс «переулок Электриков», що налічував 9 збудованих поверхів.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Отже, враховуючи проведення ПрАТ “ХК “Київміськбуд” реконструкції нежилого будинку по пров. Електриків, 11 (літ. А) у місті Києві, станом на момент накладення арешту, ПрАТ “ХК “Київміськбуд” було власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва апарт-комплексу «переулок Электриков» по провулку Електриків, 11 (літ. А) у місті Києві, а не об'єкту незавершеного будівництва та нежилого будинку, який фактично не існує.
Як вбачається з тексту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.12.2021 року арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів.
У той же час, стороною обвинувачення не надано доказів підтверджуючі існування обґрунтованої підозри щодо вчинення службовими особами ПрАТ “ХК “Київміськбуд” кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України та відповідності згаданого нерухомого майна критеріям ст. 98 КПК України.
Тоді як убачається з розміщеної у ЄДРСР ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.11.2021 року справа № 758/16296/21 слідчим суддею у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні №12021100070000364 від 24.02.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України відмовлено. Крім того, як убачається з розміщеної у ЄДРСР ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.12.2021 року справа № 758/17978/21 слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні №12021100070000364 від 24.02.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 1 ст. 364-1 КК України.
При цьому, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, і прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.
Слідчим суддею також взято до уваги, що ПрАТ “ХК “Київміськбуд” здійснюється продаж апартаментів в об'єкті будівництва по провул. Електриків, 11, що підтверджується опублікованою інформацією на веб-сайті забудовника https://kmb.ua/ru/ та наданими представниками поясненнями.
Отже, арешт накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.12.2021 р. впливає на права ПрАТ “ХК “Київміськбуд” та третіх осіб (інвесторів).
З налізу слідчим суддею положень ст. 2 КПК України убачається, що протидія проведення будівництва з порушенням вимог містобудівного законодавства не входить до завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, за винятком розслідування кримінальних проваджень щодо конкретних суспільно-небезпечних діянь, які містять ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Отже, в умовах реалізації прокурором та слідчим конституційного принципу свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ПрАТ «ХК Київміськбуд» майном та обумовлювали арешт його майна.
Оцінюючи в сукупності надані представником третьої особи, щодо майна якої розглядається питання про арешт, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власників та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для продовження арешту зазначеного майна, оскільки обставини справи не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, -
клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна - Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.12.2021 у справі № 758/18051/21 арешт на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 11, який на праві приватної власності належить ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ 23527052).
Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2022.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1