Справа № 564/2271/23
16 липня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023181150000324 від 14.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного - ОСОБА_7 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
Слідчий СВ ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області звернувся до суду із клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023181150000324 від 14.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що солдат, ОСОБА_5 , підозрюється в тому, що будучи навідником 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України N 548-ХІV від 24 березня 1999 року, 13.07.2023 близько 23 год. 50 хв. з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , прибув до його помешкання, а саме: до будинку АДРЕСА_1 . В подальшому, перебуваючи на порозі вказаного будинку, на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, завдав кулаком правої руки не менше двох ударів в ділянку грудної клітини та одного удару в ділянку обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді набряку, набубнявіння, компресії головного мозку, закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 07 год. 00 хв. помер на подвір'ї господарства за місцем свого проживання.
Зазначає, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозоюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Вказує, що 14.07.2023 о 13 год. 00 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.07.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 ККУкраїни.
Зазначає, що факт підозри, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідальність, за яке передбачено ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується такими матеріалами провадження:
- протоколом огляду місця події від 14.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.07.2023;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
- поясненням ОСОБА_5 від 14.07.2023;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 14.07.2023;
- протоколом слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_10 від 14.07.2023;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 63 від 14.07.2023.
Слідчий в клопотаннs зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та ймовірність настання ризиків того, що ОСОБА_5 спробує:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція за ч. 2 ст. 121 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, зазначено, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 шляхом вмовлянь, погроз чи іншим чином може впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, адже кримінальне правопорушення, вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя, а перебування ОСОБА_5 у слідчому ізоляторі унеможливить спілкування з потерпілим та свідками;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене та з огляду на спосіб життя підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , а також те, що кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить з його боку належної правосвідомої поведінки та не дасть змоги уникнути запобіганню наведеним ризикам, а тому слідчий просить задоволити його клопотання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив його задоволити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого та просили обрати ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 , також, в судовому засідання долучив позитивну характеристику на ОСОБА_5 з місця служби та підтвердив, наявність в останнього сталих соціальних зв'язків.
Свідок ОСОБА_10 , зокрема в судовому засіданні показала, що після нанесених ОСОБА_5 ударів для померлого ОСОБА_9 , останній на стан здоров'я не скаржився та залишив місце події.
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні зазначив, що він є двоюрідним дядьком підозрюваного ОСОБА_5 та надав останньому позитивну характеристику.
Заслухавши думку учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується такими матеріалами провадження:
- протоколом огляду місця події від 14.07.2023, в ході якого зафіксовано обстановку вчиненого кримінального правопорушення, вилучено сліди речовини бурого кольору, схожі на кров, оглянуто тіло потерпілого ОСОБА_11 та вилучено сліди речовини бурого кольору, схожі на кров у коридорі будинку АДРЕСА_1 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.07.2023, яка показала, що була очевидцем того, як ОСОБА_5 наніс удар кулаком правої руки в ділянку носа потерпілому, від чого той впав і вдарився потилицею об двері у коридорі будинку;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.07.2023, який показав, що 14.07.2023 близько 23 год. 50 хв. він почув звуки ударів з коридору свого помешкання, потім розмову у кімнаті, де проживає його батько. Через декілька хвилин він вийшов зі своєї кімнати та зустрів у коридорі ОСОБА_5 і ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.07.2023, який показав, що 14.07.2023 близько 00 год. 00 хв. він почув звуки ударів з коридору свого помешкання. Через декілька хвилин він вийшов зі своєї кімнати та зустрів у коридорі ОСОБА_5 і ОСОБА_14 ;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого зафіксовано травму на правій руці останнього, а також вилучено бойову сорочку, військові штани з поясним ременем та військові черевики зі слідами речовини бурого кольору, схожими на кров.
- поясненням ОСОБА_5 від 14.07.2023, де останній вказав, що на ґрунті неприязних відносин 14.07.2023 близько 23:30-00:00 він завдав два удари кулаком правої руки в ділянку грудей ОСОБА_9 та один удар в ділянку обличчя, внаслідок чого потерпілий впав у коридорі і вдарився потилицею об двері;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 14.07.2023, в ході якого вилучено теніску зі слідами РБК, схожими на кров, штани, шкарпетки, проведено змиви та відібрано необхідні зразки;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 63 від 14.07.2023, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала внаслідок набряку, набубнявіння, компресії головного мозку, закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку;
- протоколом слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_10 від 14.07.2023, в ході якого стання підтвердила свої показання та показала на місці як саме ОСОБА_5 спричинив потерпілому тілесні ушкодження.
Слідчим та прокурором також належно обґрунтовано та доведено наявність достатніх даних, що у разі незастосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків того, що ОСОБА_5 спробує:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
Так, прокурором доведено, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та будучи на волі може переховуватись задля уникнення від відповідальності так як санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає безальтернативну міру покарання - позбавлення волі строком від 7 до 10 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Зокрема, у справі «Ілійко проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків обгрунтований тим, що потерпілий та свідки ще не були допитані в судовому провадженні, а тому ОСОБА_5 , шляхом погроз, умовлянь, чи іншим чином може впливати на свідків та потерпілого з метою їх відмови від давання показань або дачі необ'єктивних чи вигідних для нього показань під час розгляду справи в суді.
Однак, ні слідчим у клопотання, ні прокурором у судовому засіданні не обгрунтований ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального провадження.
Суд, враховуючи, ризики передбачені ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_5 обвинувачуються в скоєнні тяжкого злочину, а також те, що кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від органів досудового слідства та суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на цей час підстав для обрання підозрюваному інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Будь-яких даних про відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд також не вбачає можливості застосувати заставу, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костопіль Рівненської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, навідника 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону НОМЕР_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання від вартою строком на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 13 год. 00 хв. 14 липня 2023 року, без визначення розміру застави, та утримувати його в Державній установі “Рівненськкий слідчий ізолятор”.
Строк дії ухвали до 13 год. 00 хв. 11 вересня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1