Справа №295/5455/23
Категорія 38
2/295/1788/23
10.07.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючого судді Воробйової Т.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг у розмірі 34 104,81 грн.
Обґрунтовано позов тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 09.08.2013, згідно з якою відповідачу було відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який у подальшому було збільшено до 28 000,00 грн. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачем у добровільному порядку не погашена.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.05.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви отримані відповідачем 19.05.2023, що підтверджується змістом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заяв по суті справи до суду не надійшло.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦПК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 09.08.2013. У заяві вказано, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
28.12.2020 відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено, серед іншого, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення кредиту, відповідальність за неналежне виконання умов договору.
З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що у період з 09.08.2013 по 17.07.2020 відповідачу надавалось у користування ряд кредитних карток, востаннє картка відкрита 17.07.2020 за № НОМЕР_1 зі строком дії до січня 2024 року.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк», 09.08.2013 ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 4 800,00 грн, який в подальшому, 21.02.2020 збільшений до 28 000,00 грн та 26.12.2022 зменшений до 0,00 грн.
З банківської виписки за договором вбачається, що відповідач регулярно використовувала кредитну карту для зняття готівки, оплати товарів та послуг, переказу коштів.
Згідно з позовною заявою, до стягнення з відповідача у справі позивачем заявлено заборгованість за вищевказаним договором станом на 15.04.2023 в сумі 34 104,81 грн, до якої входить 28 070,42 грн заборгованості за кредитом, 6 034,39 грн заборгованості за відсотками.
Позивачем до позовної заяви додане клопотання про здійснення огляду та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк». Клопотання обґрунтовано тим, що такий огляд надасть можливість суду встановити ідентичність витягу з Умов та правил надання банківських послуг, який додано до позову, із оригіналом Умов та правил надання банківських послуг, які розміщенні на офіційному сайті AT КБ "Приватбанк", та які діяли й були оприлюднені на момент укладення кредитного договору.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 85 ЦПК України встановлено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Згідно з ч.7 ст. 85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.3 ст. 100 ЦПК України).
Оскільки, до позовної заяви представником позивача долучений письмовий витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк», зокрема й розділ 2.1.1 останніх, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про огляд веб-сайту.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме цей Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток та Витяг з Умов та Правил розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Тому, підстави для задоволення вищевказаного клопотання позивача відсутні.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд керується наданими до справи доказами, які підтверджують, що відповідач в добровільному порядку не повернула фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, отже зобов'язання належним чином не виконала, що свідчить про порушення прав позивача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість, яка нарахована станом на 15.04.2023 в сумі 34 104,81 грн, до якої входить 28 070,42 грн заборгованості кредитом, 6 034,39 грн заборгованості за відсотками, отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 09.08.2013 станом на 15.04.2023 в сумі 34 104,81 грн, яка складається з 28 070,42 грн заборгованості кредитом, 6 034,39 грн заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»; адреса реєстрації 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Т.А. Воробйова