Справа № 465/3943/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/404/23 Доповідач: ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
03 липня 2023 року м. Львів
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою з доповненням представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2023 у кримінальному провадженні № 12016140000000337 від 13.03.2016 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, за ч.1 ст. 286 КК України,
встановив :
Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу з доповненням на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2023 у кримінальному провадженні № 12016140000000337 від 13.03.2016, якою задоволено клопотання ОСОБА_4 .
Звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016140000000337 від 13.03.2016 року - закрито.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі з доповненням адвокат проситьпоновити строк апеляційного оскарження; змінити ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2023 в частині відшкодування витрат на правову допомогу та стягнути їх з ОСОБА_4 в сумі 20 000 грн.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 396 КПК України оскільки подана на рішення, яке не підлягає оскарженню з зазначеного питання виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддя першої інстанції залишаючи цивільний позов без розгляду врахував, що потерпіла та її представник не заперечили проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закритті провадження, однак просили відшкодувати витрати за правничу допомогу. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні даного клопотання прийшов до передчасного висновку про відмову у задоволені такого.
Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, суд має чітко дотримуватись вимог глави 8 КПК України, яка регламентує поняття процесуальних витрат у кримінальному процесі, їх види та порядок відшкодування.
До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг, складений процесуальний документ, вчинення процесуальної дії чи ознайомлення із процесуальними документами тощо.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.48 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.01.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відтак дане питання у кримінальному провадженні вирішується по анології з ЦПК.
Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Провадження за вищевказаною скаргою відкриттю не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або
Отже, КПК України містить вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до апеляційного суду.
З матеріалів провадження убачається, що представник потерпілої оскаржує ухвалу в якій не було вирішено питання відшкодування коштів за понесені правничі витрати у кримінальному провадженні.
Відтак питання відшкодування витрат на правову допомогу повинен в першу чергу за клопотанням сторони вирішити суд, який закрив кримінальне провадження, а вже, у разі незгоди з відповідним рішенням, учасник процесу має право звернутися в суд вищої інстанції .
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б вимагали невідкладної перевірки оскаржуваної ухвали на підставі ст.ст.7-9 КПК України, не вбачається.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України, суддя,
постановив:
Відмовити відкритті провадження за апеляційною скаргою з доповненням представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2023 у кримінальному провадженні № 12016140000000337 від 13.03.2016 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, за ч.1 ст. 286 КК України.
Апеляційну скаргу з доповненням повернути апелянту.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її винесення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя Альберт БЕЛЕНА