Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
15 липня 2023 року Справа № 608/2880/21
Номер провадження1-кс/608/501/2023
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Чорткові клопотання заступника начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, не депутата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
Заступник начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , за погодженням з заступником керівника Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні вказав, що ним, в складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12021211110000474 від 13.12.2021, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
12 грудня 2021 року приблизно о 21 годині, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР), а також вимог, які наведені у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30.06.1993), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ЗАЗ 110557 44 р.н. НОМЕР_1 , та із пасажирами ОСОБА_8 і ОСОБА_9 рухався проїзною частиною автомобільної дороги по вул. Шевченка у м. Чортків зі сторони центру м. Чортків у бік автобусної станції м. Чортків.
Під час руху водій автомобіля ЗАЗ 110557 44 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 внаслідок алкогольного сп'яніння, не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) ПДР.
Унаслідок цього і в порушення вимог п.п. 2.9 6) та 18.1, розділу 33 Дорожні знаки, 3. Заборонні знаки, 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40» ПДР, водій ОСОБА_5 , під час проїзду ділянки вказаної автодороги, по вул. Шевченка, м. Чортків Тернопільської області, перевищив максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_10 не зменшив швидкість та не зупинився щоб дати дорогу пішоходу для якої була створена небезпека, в результаті чого ОСОБА_5 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді субрахноїдального крововиливу, гематоми (крововиливу у м'які тканини) правої скроневої ділянки, садна в ділянці лівого колінного суглобу, які за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 18.1 ПДР перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_10
13.12.2021 відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211110000474.
Здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено групі слідчих, до складу якої включено наступних: заступника начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 , слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 , слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_13 .
Процесуальні повноваження прокурора у кримінальному провадженні доручено здійснювати групі прокурорів у складі: прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_14 , прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 заступника керівника Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_7 (старший групи).
27.04.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, українцю, громадянину України, тимчасово не працюючому, не депутату, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Ці докази містяться в: показах потерпілої ОСОБА_10 , протоколах допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , протоколами огляду відеозаписів камер спостереження, розміщених по АДРЕСА_3 , протоколом слідчого експерименту від 17.02.2022, проведеного з потерпілою ОСОБА_10 , висновками експертиз.
У ході розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років, і на даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, з метою уникнення покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При цьому слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішеннях по справах «Москаленко проти України» від 20.05.2010, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за цей злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця проживання та на даний час проживає за межами Тернопільської області, тобто поза місцем проведення досудового розслідування і у випадку необрання запобіжного заходу він може ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 після вчинення злочину покинув місце ДТП, та намагався втекти, відмовився надавати взірці крові згідно «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
У випадку доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому спокуса ухилитися від слідства та суду у нього є великою і, як вказано вище, не має вагомих перешкод для того, щоб піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих, свідків по кримінальному проваджені, а це є ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, після вчинення злочину покинув місце ДТП намагаючись втекти, відмовився надавати взірці крові для проведення токсикологічного дослідження на стан алкогольного сп'яніння, а також відмовився давати свідчення про розвиток дорожньо-транспортної пригоди, вказує на те, що останній не сприяє досудовому розслідуванню та встановленню істини у даному кримінальному провадженні, а це є ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив дану дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження та була госпіталізована у КНП «Чортківська МЦЛ» ЧМР, у стані сильного ступеня алкогольного сп'яніння чим грубо порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», що є кваліфікуючою обставиною даного кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 , користується посвідченням водія серії НОМЕР_2 видане 24.12.2009 ВРЕВ №4 м. Б. Дністровськ на категорії ««А», «В», «С», а також має навички керування легковими автомобілями.
Легковажне відношення до порушень вимог ПДР, в частині категоричної заборони керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, може вказувати на аналогічне відношення підозрюваного ОСОБА_5 , до обов'язків, які можуть бути на нього покладенні у разі обрання до останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід.
Під час досудового розслідування здійснено виїзд працівників Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області до м. Ізмаїл Одеської області, за місцем тимчасового проживання ОСОБА_5 , де останній на неодноразові телефонні дзвінки не відповідав та не з'явився за повістками про виклик до органу досудового розслідування на 03.05.2023, 04.05.2023, 08.05.2023, не повідомив причини своєї неявки.
15.05.2023 року винесена постанова, якою ОСОБА_5 оголошено у розшук. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 ухиляється від слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.
У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід.
Заступник начальника СВ Чортківського РВН ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, а ніж взяття під варту, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину і у випадку доведення його вини у скоєнні даного кримінального правопорушення є великою імовірність призначення йому найсуворішого виду кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, а тому існують достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення відповідальності за скоєне, буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При обранні менш суворого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, правоохоронні органи не будуть мати можливості постійно контролювати поведінку ОСОБА_5 .
Санкція статті, за якою в даний час кваліфікуються протиправні дії ОСОБА_5 , дає можливість застосувати до нього найсуворіший запобіжний захід, оскільки згідно ч. 3 п. 5 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а санкція ч. 1 ст. 286-1 КК України, за якою в даний час кваліфікуються протиправні дії ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Заступник начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 посилається на положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Всудовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та заступник начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 клопотання підтримують, просять його задоволити з мотивів, наведених в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просять застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, врахувати ту обставину, що ОСОБА_5 проживає із співжителькою, яка в даний час вагітна та має на утриманні ще одну спільну з нею дитину.
Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211110000474 від 13.12.2021, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , 15.07.2023 року, на виконання ухвали слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року, доставлений до суду для вирішення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
15.07.2023 року підозрюваному та захиснику вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з додатками та про вказаний факт вони підтвердили в судовому засіданні.
Слідчий суддя зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286-1 КК України, слідчий суддя виходить з положень Кримінального процесуального кодексу України, яким визначено, що про обґрунтованість підозри можуть свідчити оформлені належним чином протоколи слідчих (розшукових) дій, долучені до матеріалів кримінального провадження та інші докази, а також предмети та документи, які є речовими доказами, висновки експертів тощо.
Так, заступником начальника СВ ОСОБА_4 , на виконання вимог п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України, в обґрунтування підозри ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286-1 КК України надано наступні докази: рапорт чергового Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 12.12.2021, згідно якого 12.12.2021 о 22:05 надійшло повідомлення від н/о м. Чортків, вул. Шевченка про те, що біля магазину заявник та працівник поліції затримали чоловіка на автомобілі пікап Таврія р.н. НОМЕР_1 , який скоїв ДТП, здійснив наїзд на людину біля магазину «Супутник». Працівник поліції є на місці; протокол огляду місця події від 12.12.2021 з додатками, яким по вул. Копичинецька, м. Чортків зафіксовано автомобіль марки ЗАЗ 11055844 р.н. НОМЕР_1 із слідами пошкодження транспортного засобу, які виникли в результаті наїзду на пішохода ОСОБА_10 , водій якого ОСОБА_5 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди та намагався втекти; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2021 року, згідно якого 12.12.2021 о 23.50 год. ОСОБА_5 на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння (2,2 ‰ (проміллє)); висновок транспортно - трасологічної експертизи №СЕ-19/120-22/441-ІТ від 31.01.2022 згідно якого наїзд на пішохода відбувся правою боковою частиною автомобіля «ЗАЗ 11055744» на відстані наближено 89-192 см від переднього габаритного краю автомобіля, зокрема: правим переднім крилом, правою передньою стійкою даху, правим краєм переднього вітрового скла й полімерного ущільнювача переднього вітрового скла, правим дзеркалом заднього виду та правою дверкою; протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 , яка повідомила, що 12.12.2021 приблизно о 21.50 год. вона разом із своєю подругою ОСОБА_16 , переходили проїзну частину дороги по пішохідному переході зліва на право. Пересвідчившись у відсутності транспортних засобів та безпечності переходу ОСОБА_10 почала рух та майже завершивши перехід. відчула удар у праву сторону голови та тіла, ліву ногу. Після цього втратила свідомість та прийшла до тями у КНП «Чортківська ЦМЛ» ЧМР. Пізніше їй стало відомо, що на неї здійснив наїзд автомобіль марки ЗАЗ 110557 р.н. НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_5 покинув місце ДТП, не надавши допомогу; протокол допиту свідка ОСОБА_15 , яка повідомила, що ОСОБА_10 переходила проїзну частину дороги в межах пішохідного переходу і на неї здійснив наїзд автомобіль білого кольору своєю правою частиною, та не зупиняючись поїхав у сторону вул. Копичинецька, м. Чортків; протокол допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що 12.12.2021 року він рухався автомобілем ЗАЗ 110557 р.н. НОМЕР_1 , який належить його батьку ОСОБА_17 . За кермом у той момент перебував ОСОБА_5 , а на пасажирському сидінні ОСОБА_9 . Їдучи автодорогою по вул. Шевченка у м. Чортків, неподалік магазину «Супутник» на пішохідному переході відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_10 . Після цього, ОСОБА_5 , що був за кермом транспортного засобу надавив педаль газу та почав тікати із місця ДТП; протокол слідчого експерименту від 17.02.2022, проведений з потерпілою ОСОБА_10 , в ході якого було відтворено траєкторію та час руху; протокол огляду відеозаписів камер спостереження, розміщених по вул. Шевченка, м. Чортків від 04.04.2022, де видно автомобіль ЗАЗ 110557 р.н. НОМЕР_1 та момент наїзду на пішохода ОСОБА_10 ; висновок експерта №51 від 23.09.2022 за результатами проведеної судово-медичної експертизи, згідно якої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті ДТП, отримала тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді субрахноїдального крововиливу, гематоми (крововиливу у м'які тканини) правої скроневої ділянки, садна в ділянці лівого колінного суглобу, які за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; протоколом огляду відеозаписів з нагрудних камер поліцейських СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 19.08.2022 на яких зафіксовано проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 та факт відмови останнього від надання взірців крові для проведення токсикологічного дослідження; висновком експерта №СЕ-19/120-22/3719-ІТ від 30.04.2022 за результатами проведення комплексної содової фототехнічної та автотехнічної експертизи згідно якої причиною ДТП з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля ЗАЗ 110557 вимогам ПДР України; іншими матеріалами кримінального провадження. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором в судовому засіданні та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликає.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Отже, під час розгляду клопотання встановлено, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Слідчий в клопотанні про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання підозрюваного під вартою посилається на існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, який є нетяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 3 до 5 років.
Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлює негативні юридичні наслідки за вчинене ним діяння, які можуть полягати у засудженні його до покарання, відбування якого здійснюється в умовах ізоляції від суспільства.
Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч.1 ст.177 КПК України), доведена повністю, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, після вчинення злочину покинув місце ДТП намагаючись втекти, відмовився надавати взірці крові для проведення токсикологічного дослідження на стан алкогольного сп'яніння, а також відмовився давати свідчення про розвиток дорожньо-транспортної пригоди, вказує на те, що останній не сприяє досудовому розслідуванню та встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
Окрім цього необхідно врахувати, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив дану дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження та була госпіталізована у КНП «Чортківська МЦЛ» ЧМР, у стані сильного ступеня алкогольного сп'яніння чим грубо порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», що є кваліфікуючою обставиною даного кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 , користується посвідченням водія серії НОМЕР_2 видане 24.12.2009 ВРЕВ №4 м. Б. Дністровськ на категорії ««А», «В», «С», а також має навички керування легковими автомобілями.
Легковажне відношення до порушень вимог ПДР, в частині категоричної заборони керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, може вказувати на аналогічне відношення підозрюваного ОСОБА_5 , до обов'язків, які можуть бути на нього покладенні у разі обрання до останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що дійсно існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу та підозрюваний переховувався від органів досудового слідства і тривалий час перебував у розшуку.
Отже, слідчий суддя повинен з'ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя враховує вимоги статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яким передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, КПК України , слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 (тридцять) діб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали становить 30 діб і закінчується о 00:00 годині 13 серпня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в Тернопільський апеляційний суд протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 та прокурору.
Слідчий суддя: (підпис)
Копія вірна
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12021211110000474 від 13.12.2021 року
Ухвала набрала законної сили " " __________________ року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано " " ________________ року.
Секретар: