Справа № 367/9/23
Провадження №2/367/3/2023
Іменем України
13 червня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Третяк Я.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Люліної О.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини,
До Ірпінського міського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою судді від 01.03.2023 за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.
Сторонами в справі 09.06.2023 через канцелярію суду подано мирову угоду, цього ж дня до канцелярії суду було подано спільну заяву сторін про визнання мирової угоди.
У підготовче засідання сторони не прибули, 09.06.2023 подали через канцелярію суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та просили затвердити подану мирову угоду.
Представник третьої особи через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за її відсутності та прийняти рішення згідно з поданими документами, враховуючи інтереси дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд враховує, що одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи є укладення мирової угоди.
Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов'язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов'язків для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону.
Згідно тексту мирової угоди сторони, зокрема, досягли згоди про наступне:
- визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 10-річного віку разом із батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його проживання.
- ОСОБА_3 зобов'язується самостійно виховувати дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 10-річного віку.
- під самостійним вихованням вбачається, що батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може самостійно (одноособово) приймати рішення стосовно виховання та розвитку дитини, вибору лікувально-профілактичного закладу (закладів) для лікування та оздоровлення дитини, вибору закладу (закладів) охорони здоров'я державної і комунальної форм власності з метою реалізації права дитини на охорону здоров'я, закладу освіти з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості, вибору спортивних, позашкільних занять та інших закладів для розвитку здібностей дитини, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, місця і способу проведення канікул сина, представляти та захищати інтереси дитини, виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до всього народу.
Статтею 41 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Отже, встановлений мировою угодою обов'язок батька самостійно виховувати дитину, із звільненим від такого обов'язку матері, прямо суперечить наведеній нормі.
У свою чергу, ч. 4 ст. 155 СК України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У той же час, умовами мирової угоди взагалі не передбачено умов щодо визначення місця проживання дитини після досягнення нею 10-річного віку.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що умови наданої сторонами до суду мирової угоди суперечать закону, суд приходить до висновку, що у визнанні мирової угоди слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 189-200, 207, 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між сторонами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Я.М.Третяк