Справа № 466/5992/23
Провадження № 1-кс/466/1348/23
іменем України
«14» червня 2023 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», від імені якої діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021141380000343 від 08 листопада 2021 року,
08 червня 2023 року приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», від імені якої діє адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зіслався на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2021 року у справі №466/10732/21 у кримінальному провадженні №12021141380000343 задоволено клопотання слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», та полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що: «...08.11.2021 о 10 год 40 хв у м. Львові по вул.Варшавській (прив'язка до будинку 40 по вул. Сеньковича) відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та велосипеда марки «Benetti» без реєстраційного номера під керуванням ОСОБА_7 , який отримав тілесні ушкодження. Відомості про дану подію 08.11.2021 були внесені до ЄРДР за № 12021141380000343 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Водночас, 08 листопада 2021 року, під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ПрАТ «Фармацевтична фірма Дарниця» (м.Київ, вул. Бориспільська, 13), з метою збереження слідової інформації вчиненого кримінального правопорушення, було тимчасово вилучено та доставлено на територію майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що у м. Львів по вул. Авіаційній, 7.
В ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні автомобіль марки «Форд Фієста» р.н.з. НОМЕР_1 , на підставі ст. 98 КПК України визнано речовим доказом. З метою недопущення знищення чи приховування слідів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cm. 286 КК України (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт), які залишилися на вищевказаному транспортному засобі, що в подальшому не дасть можливості провести ряд експертиз з метою встановлення всіх обставин події слідчим суддею вирішено накласти арешт на автомобіль «Форд Фієста» р.н.з. НОМЕР_1 .».
Таким чином, мотивом слідчого судді до накладення арешту на вказаний вище автомобіль була необхідність: недопущення знищення чи приховування слідів кримінального правопорушення (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт), які залишилися на транспортному засобі; - забезпечення в подальшому можливості проведення експертиз, з метою встановлення всіх обставин події.
Відповідно до положень ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 64-2 КПК України представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.
Відповідно до абз. 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не е учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Таким чином, в контексті даних правовідносин, ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», як власник арештованого майна, користується переліченими вище правами та має право на захист свого майна у способи визначені законодавством, в тому числі шляхом звернення із даним клопотанням.
Підставною накладення арешту на автомобіль було недопущення знищення чи приховування слідів кримінального правопорушення (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт), які залишилися на транспортному засобі; забезпечення в подальшому можливості проведення експертиз, з метою встановлення всіх обставин події.
Проте, з моменту накладення арешту, а саме з 12 листопада 2021 року по поточний час пройшло понад півтора року, за ці півтора року по кримінальному провадженню №12021220000001587 слідчий мав змогу провести весь комплекс необхідних слідчих дій, для з'ясування механізму скоєння даного ДТП, в тому числі детальний огляд арештованого транспортного засобу, проведення будь-яких експертиз, слідчий мав протягом зазначеного часу (півтора року) безперешкодний доступ до автомобіля.
У свою чергу, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Отже, на даний часу арешті майна відпала потреба.
Таким чином, згідно з ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.
Стаття 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
В той же час автомобіль «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , зберігається на штрафному майданчику без будь-якого технічного обслуговування, під негативною дією атмосферних опадів/явищ, без технічної консервації, яка має передувати довготривалому зберіганню техніки, що знецінює матеріальний актив Товариства, зменшує його ринкову та балансову вартість, тобто завдає прямої матеріальної шкоди, враховуючи технічні умови утримання автомобіля та його знецінення, продовження арешту за своїми наслідками фактично буде прирівняно позбавленню права власності, арешт автомобіля із забороною користування та розпорядження суттєво перешкоджає проведенню господарської діяльності Товариством, блокує роботу транспортного засобу, що призводить до його простою, значних матеріальних втрат, які несе Товариство вже півтора року, замість арештованого транспортного засобу, Товариство вимушене нести витрати на інший транспортний засіб, оскільки він набувався з метою інтенсивної участі у бізнес-процесах.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова ОСОБА_8 від 18 травня 2023 року у справі № 466/4257/23, в якості мотиву відмови у знятті арешту з автомобіля, ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» було роз'яснено право на звернення із клопотанням про передачу даного транспортного засобу на відповідальне зберігання до органу, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження в порядку ч.6 ст. 100 КПК України (іншими словами - немає підстав для зняття арешту, позаяк слідчий може передати його на відповідальне зберігання товариству).
На виконання зазначеної у попередньому абзаці рекомендації, ПрАТ «Фармацевтична фірма Дарниця» 01 червня 2023 року звернулося до слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області із клопотанням про передачу автомобіля марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику - ПрАТ «Фармацевтична фірма Дарниця». Однак, в порушення приписів ст.220 КПК України, клопотання ПрАТ «Фармацевтична фірма Дарниця» про передачу автомобіля на відповідальне зберігання слідчим проігноровано (не надійшло жодної процесуальної реакції).
Звідси слідує, що ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» виконавши описану вище рекомендацію слідчого судді - не змогло ефективно захистити своє право власності, а тому єдиним і можливим способом означеного захисту є звернення з даним клопотанням до суду.
Таким чином, подальше застосування арешту автомобіля Товариства може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном, що буде порушенням ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є неприпустимим
Враховуючи викладені в клопотанні обставини, положення матеріального і кримінального процесуального законодавства, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 12.11.2021 у справі № 466/10732/21 на автомобіль марки «Форд Фієста» р.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_6 та власником якого є ПрАТ «Фармацевтична фірма Дарниця» (м. Київ, вул. Бориспільська, 13, код за ЄДРПОУ: 00481212), який було вилучено 08 листопада 2021 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, тимчасово позбавивши можливості права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 08 червня 2023 року вищевказану справу за клопотанням ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» передано для розгляду по суті слідчому судді ОСОБА_1 .
В судове засідання, яке було призначене на 14 червня 2023 року о 12.45 год., представник ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», адвокат ОСОБА_3 не з'явився та надіслав до суду заяву з проханням проводити розгляд клопотання без його участі.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова та слідчий в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду клопотання повідомлялись в установленому порядку та їх неявка, на думку слідчого судді, не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку, клопотання ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», від імені якої діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту на транспортний засіб підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні ВРЗ СТ СВ ЛРУП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021141380000343 від 08 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
08 листопада 2021 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021141380000343 від 08 листопада 2021 року, слідчий ВРЗ СТ СВ ЛРУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 вилучив у ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 12.11.2021 у справі №466/10732/21 задоволено клопотання слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_5 , та накладено арешт на автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», та полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном
В ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні постановою слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП ГУНП у Львівській області від 08 листопада 2021 року автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом.
26 квітня 2023 року ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулось до Шевченківського районного суду м.Львова з клопотанням, в якому просило скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 12.11.2021 року у справі №466/10732/21 на автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_6 та власником якого є ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», який було вилучено 08.11.2021 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 18 травня 2023 року у задоволенні клопотання ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про скасування арешту майна відмовлено. Роз'яснено заявнику про право на звернення із клопотанням про передачу автомобіля на відповідальне зберігання до органу, в провадження якого знаходиться кримінальне провадження.
30 травня 2023 року ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», від імені якої діє адвокат ОСОБА_3 , звернулось до слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області з клопотанням, в якому просили передати на відповідальне зберігання власнику ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» автомобіль марки «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» жодної відповіді на своє звернення не отримало.
При розгляді клопотання також встановлено, що з моменту накладення арешту на вказаний автомобіль, а саме з 12 листопада 2021 року по даний час пройшло понад півтора роки та за цей час слідчий мав змогу провести весь комплекс необхідних слідчих дій для з'ясування механізму скоєння даного ДТП, в тому числі детальний огляд арештованого транспортного засобу, проведення будь яких експертиз.
Крім цього, при розгляді клопотання встановлено, що автомобіль «Форд Фієста», р.н.з. НОМЕР_1 , зберігається на штрафному майданчику без будь-якого технічного обслуговування, під негативною дією атмосферних опадів/явищ, без технічної консервації, яка має передувати довготривалому зберіганню техніки, що знецінює матеріальний актив товариства, зменшує його ринкову та балансову вартість, тобто завдає прямої матеріальної шкоди; враховуючи технічні умови утримання автомобіля та його знецінення, продовження арешту за своїми наслідками фактично буде прирівняно позбавленню права власності; арешт автомобіля із забороною користування та розпорядження суттєво перешкоджає проведенню господарської діяльності Товариством, блокує роботу транспортного засобу, що призводить до його простою, значних матеріальних втрат, які несе Товариство вже півтора року; замість арештованого транспортного засобу, Товариство вимушене нести витрати на інший транспортний засіб, оскільки він набувався з метою інтенсивної участі у бізнес-процесах.
Також при розгляді клопотання також встановлено, що на даний час органом досудового розслідування та процесуальним прокурором підозру у вчиненні кримінального правопорушення в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12021141380000343 від 08 листопада 2021 року, нікому не оголошено.
У відповідності до положень ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч.ч.3, 4, 5, 6 ст. 170 КПК України передбачено, що:
- у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу;
- у випадку, передбаченому п.2 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КПК України;
- у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КПК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна;
- у випадку, передбаченому п.4 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з приписами ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Приписами ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені вище міжнародні гарантії недоторканості права власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст. 2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.
Так, положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За приписами до ч.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Крім цього, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (заява №31107/96, п. 58).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, п. 42 та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, п.п. 49 - 62 від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69, 73, та інші). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50).
У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з приписами п.1 ч.6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Зі змісту ч.9 ст. 100 КПК України випливає, що судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішується питання лише щодо тих речових доказів і документів, які були надані суду при скеруванні в суд обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру чи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність на даний час у вищевказаному кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» належним йому рухомим майном, та у зв'язку з цим вважає за доцільне передати зазначене в клопотанні арештоване майно ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», як власнику, на відповідальне зберігання з правом користування цим майном.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 16, 98, 100, 107, 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», від імені якої діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021141380000343 від 08 листопада 2021 року задовольнити частково.
Передати на відповідальне зберігання з правом користування приватному акціонерному товариству «Фармацевтична фірма «Дарниця» (м.Київ, вул.Бориспільська, 13, код ЄДРПОУ 00481212), належний йому на праві власності автомобіль марки «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 , на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141380000343 від 08 листопада 2021 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений «19» червня 2023 року о 17.00 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12).
Слідчий суддя ОСОБА_1