Вирок від 07.07.2023 по справі 523/8452/22

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/8452/22

Провадження №1-кп/523/819/23

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2023 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

у присутності обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні №12022164490000337 від 27.03.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кремидівка Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого неофіційно, раніше судимого:

- 18.06.2021 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.309 ч.1 КК України у виді штрафу у сумі 17000 гривень.

Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

у скоєнні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, -

Встановив:

У невстановлений час, у невстановленому місці ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, незаконно придбав психотропний засіб шляхом привласнення - знайшовши на ділянці місцевості два паперових пакети з психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, та достовірно знаючи її властивості, поклав до свого рюкзака та став незаконно зберігати при собі для подальшого особистого вживання без мети збуту.

27.03.2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку №106, розташованому по вул. Добровольського у м. Одесі, був зупинений співпрацівниками поліції, після чого була викликана слідча оперативна група відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

В подальшому, 27.03.2022 року у період часу з 19:30 по 19:50 години під час проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 18-а, у присутності понятих у ОСОБА_5 були виявлені та вилучені два паперових згортка, всередині яких знаходились два прозорих полімерних пакети з замком «zip-lock» з речовиною бежевого кольору, в яких згідно висновку експертизи за №СЕ-19/116-22/4266-НЗПРАП від 29.06.2022р. надана на експертизу грудочко подібна речовина бежевого кольору масою 0,366г. та 0,507г. містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (хімічна назва 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальний кількісний вміст якої в речовині становить 0,718г.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, викладеному в обвинувальному акті, та пояснив, що у березні 2022 року у вечірній час, проходячи по парку, побачив згорток, розуміючи, що там знаходиться психотропна речовина, підібрав та поклав до свого рюкзаку для подальшого особистого вживання без мети збуту. Поряд проходило двоє воєнних, вони підійшли до нього, поцікавилися, він повідомив, що в сумці знаходиться заборонений препарат, в подальшому викликали слідчу групу, його доставили до відділку поліції, де в присутності понятих у нього були виявлені два пакетики з психотропним засобом, які він добровільно видав.

Висновок експертизи не оспорює, вину визнає повністю, не заперечуючи фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, щиро розкаюється, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, стверджує, що на теперішній час наркотичних засобів не вживає, на сьогоднішній день веде нормальний спосіб життя, має сім'ю, дитину, працює.

Крім визнання своєї вини, винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України повністю підтверджується оголошеним та дослідженим у судовому засіданні висновком експертизи за №СЕ-19/116-22/4266-НЗПРАП від 29.06.2022р., відповідно якому надана на експертизу грудочко подібна речовина бежевого кольору масою 0,366г. та 0,507г. містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (хімічна назва 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальний кількісний вміст якої в речовині становить 0,718г.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідків не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_5 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми діями скоїв умисне кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене особою протягом року після засудження за цією статтею та його вина доведена в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

При визначенні міри покарання ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме враховує характер, ступінь тяжкості, мотивацію та суспільну небезпечність вчиненого ним діяння, характеризуючи дані про особу обвинуваченого, які наявні в матеріалах кримінального провадження, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину аналогічної спрямованості, як вбачається має міцні соціальні зв'язки, постійне місце мешкання та реєстрації, працює, хоча неофіційно, також суд приймає до уваги добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, усвідомлення своєї провини, що свідчить про бажання стати на шлях виправлення, його негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків.

До обставин, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, досудовим слідством не встановлено.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучались речові докази, а саме полімерний сейф-пакет експертної служби за №2999336 з психотропною речовиною, який переданий на зберігання до камери схову при відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відповідно квитанції №000436 від 15.07.2022р., який після набрання вироком чинності підлягає знищенню.

Також встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме диск з відеозаписом слідчого експерименту від 28.07.2022 року, долученого до матеріалів кримінального провадження за №12022164490000337 від 27.03.2022 року, який суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.

Крім того, за змістом обвинувального акту встановлено, що у ході досудового слідства здійснювалось залучення експертів для проведення експертизи за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1887,80 грв.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням санкції ст.309 КК України, суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотив вчиненого кримінального правопорушення; характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, його ставлення до скоєного, наявність міцних соціальних зв'язків, як вбачається ОСОБА_5 не має постійних джерел доходів, оскільки не відбув покарання за попереднім вироком у виді штрафу, тому вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.71 КК України, а саме приєднання покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18.06.2021 року у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., яке згідно до ч.3 ст.72 КК України підлягає самостійному виконанню, що на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Дана позиція також викладена в постанові Верховного суду за №686/3226/20 від 27.10.2020 року.

Щодо позиції захисту, що особа звільняється від сплати штрафу, оскільки закінчилися строки давності виконання попереднього вироку, так як минуло два роки та особа не притягувалася до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, заслуговує на увагу, однак виходячи з наявних матеріалів, які є в розпорядженні суду, напрошується висновок, що ОСОБА_5 ухилявся від відбування покарання, призначеного йому попереднім вироком, оскільки із часу набрання вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18.06.2021 року законної сили і до закінчення строку давності його виконання, штраф добровільно не сплатив, при цьому слід зазначити, що органом пробації застосувалися заходи щодо виконання вироку, до адреси суду були скеровані відповідні подання про надання розстрочки, а також заміну несплаченої суми штрафу, які не виявилися дієвими, тяжкий матеріальний стан обвинуваченого, на думку суду, не є виправданням, оскільки обвинуваченому було надано достатньо часу для сплати штрафу, вбачається, що ОСОБА_5 своєю поведінкою перешкоджав процедурі виконання.

Дійсно, статтею 80 ч.1 п.1 КК України регламентовано, що особа звільняється від відбування покарання із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Однак у частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Як встановлено, ОСОБА_5 вчинив новий злочин протягом року після засудження за ст. 309 КК України, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що строки давності виконання попереднього вироку не закінчилися.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання пов'язаної з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне після набрання вироком законної сили обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.71, 80 КК України, ст.ст. 349, 100, 349, 369-372, 394-395 КПК України, суд, -

Ухвалив:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.72 ч.3 КК України покарання, призначене ОСОБА_5 за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18.06.2021 року за ст.309 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень виконувати самостійно.

Після набрання вироком законної сили застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», взявши під варту, для подальшого направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання та взяття під варту відповідно діючого законодавства з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Виконання вироку у даній частині покласти на відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області за місцем проживання засудженого та ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Речові докази, вилучених у ОСОБА_5 та долучених до матеріалів кримінального провадження - пакетики з психотропною речовиною, які знаходяться в камері схову при відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відповідно квитанції №000436 від 15.07.2022р.- знищити.

Виконання вироку в даній частині покласти на ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, який безпосередньо займався розкриттям злочину.

Речовий доказ - диск з відеозаписом слідчого експерименту від 28.07.2022 року, долученого до матеріалів кримінального провадження за №12022164490000337 від 27.03.2022 року - зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 1887,80 гривень - вартість проведеної експертизи, пов'язаної із залученням експертів під час досудового розслідування для проведення експертизи психотропної речовини.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
112209741
Наступний документ
112209743
Інформація про рішення:
№ рішення: 112209742
№ справи: 523/8452/22
Дата рішення: 07.07.2023
Дата публікації: 17.07.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.08.2023)
Дата надходження: 01.08.2022
Розклад засідань:
16.08.2022 11:30 Суворовський районний суд м.Одеси
26.08.2022 14:00 Суворовський районний суд м.Одеси
13.10.2022 10:30 Суворовський районний суд м.Одеси
03.03.2023 11:00 Суворовський районний суд м.Одеси
07.04.2023 14:00 Суворовський районний суд м.Одеси
18.04.2023 11:00 Суворовський районний суд м.Одеси
01.06.2023 10:30 Суворовський районний суд м.Одеси
07.07.2023 10:00 Суворовський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОЗНЯК ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ
суддя-доповідач:
ПОЗНЯК ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ
обвинувачений:
Перепелюк Євгеній Віталійович