65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1998/22
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Крутьковій В.О.,
розглянувши заяву (вх. № 2-959/23 від 28.06.2023) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/1998/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд. 208; код ЄДРПОУ 43888596)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км; код ЄДРПОУ 30667065)
про стягнення 109 511,12 грн;
представники сторін:
від позивача - Кваша І.В.,
від відповідача - Ковальова Н.М.,
У провадженні Господарського суду Одеської області (суддя Д'яченко Т.Г.) перебувала справа № 916/1998/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про стягнення 109 511,12 грн.
Рішенням господарського суду від 01.02.2023, з урахуванням ухвали про виправлення описки в рішенні від 13.02.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» неустойку за надмірне споживання природного газу у розмірі 81065 (вісімдесят одну тисячу шістдесят п'ять) грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 1325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 13550 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 57 коп.
22.06.2023 господарським судом видано наказ на виконання рішення.
28.06.2023 за вх. № 2-959/23 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі № 916/1998/22 строком на 1 рік.
В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на обставини, які, на його думку, істотно ускладнюють виконання рішення суду, а саме: відсутність коштів на рахунках; наявність кредитів в банківських установах; наявність фінансового балансу зі збитками за 2022 рік; зупинення роботи основного обладнання; призупинення дії трудових договорів з працівниками; захоплення підприємства під час окупації м. Херсона та нанесення шкоди внаслідок пограбування; обстріл території підприємства 17.06.2023; порушене КП № 12023231020000867; направлення матеріалів кримінального провадження № 42022232010000203 від 08.07.2022 р. для проведення товарознавчо-економічної експертизи; ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.06.2023 року по справі № 487/3075/23, яка підтверджує наявність осіб-працівників ТОВ «Механічний завод», які підозрюються у причетності до пограбування майна Товариства та співпраці з окупаційними військами.
Розпорядженням керівника апарату суду від 29.06.2023, з метою дотримання строків, визначених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, призначено повторний автоматичний розподіл вищевказаної заяви з посиланням на ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 6.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 05.12.2019 №17-06/2019 (зі змінами від 08.08.2022 №916-5/2022), та приймаючи до уваги перебування судді Д'яченко Т.Г. з 28.06.2023 по 28.07.2023 у відпустці.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 для розгляду заяви (вх. № 2-959/23 від 28.06.2023) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/1998/22 було визначено суддю Волкова Р.В.
Ухвалою від 30.06.2023 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/1998/22, розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 10.07.2023.
03.07.2023 до суду надійшли письмові заперечення представника позивача на заяву про відстрочення виконання судового рішення, згідно яких позивач не погодився з доводами відповідача щодо наявності підстав для надання йому відстрочки, просив відмовити у задоволенні заяви та надав наступні аргументи:
- заборгованість у відповідача перед позивачем виникла ще до початку повномасштабного вторгнення рф та бойових дій;
- з грудня 2021 року (момент виникнення заборгованості) по даний час відбулося суттєве знецінення грошових коштів, які мав би отримати позивач згідно договірних умов;
- на момент виникнення заборгованості відповідач не вчиняв жодних заходів із її добровільного погашення;
- відповідач намагається уникнути відповідальності за невиконання рішення суду, маючи у планах відновити свою господарську діяльність за рахунок непогашення заборгованості перед позивачем, здійснювати обіг грошових коштів та отримувати прибуток;
- відповідачем, на переконання позивача, не надано належних доказів наявності обставин, які істотно ускладнять виконання судового рішення або зроблять його неможливим.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» відстрочку в один рік.
Представник позивача заперечував проти задоволення заяви.
10.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Відповідно до ч. ч. 2, 7 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).
В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.
Як вже було зазначено, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення представник відповідача, серед іншого, посилається на відсутність коштів на рахунках, наявність кредитів в банківських установах, наявність фінансового балансу зі збитками за 2022 рік, зупинення роботи основного обладнання, призупинення дії трудових договорів з працівниками, захоплення підприємства під час окупації м. Херсона та нанесення шкоди внаслідок пограбування, обстріл території підприємства 17.06.2023 та інші обставини.
До заяви про відстрочення виконання рішення заявником було додано копії банківських довідок, а саме: довідка Одеської ОД АТ «Райффайзен Банк» № В6/19-5604 від 19.06.2023, згідно якої кошти на рахунках відсутні; довідка ПАТ «БАНК ВОСТОК» № 63623017 від 19.06.2023, згідно якої залишок на гривневому рахунку становить 14892,64 грн, на інших рахунках залишки відсутні; довідка АТ «УКРЕКСІМБАНК» № 0696101/19359-23 від 19.06.2023, згідно якої залишок у доларах США - 4,93 залишок у гривні - 100,46, на інших рахунках залишки відсутні.
Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» метою та предметом діяльності Товариства є: металургійне виробництво, виробництво алюмінію, виготовлення та реалізація металопрокату та металопродукції, ливарне виробництво з металу і пластмаси, виготовлення металевих конструкцій та резервуарів тощо.
Між тим, у зв'язку із загальновідомими обставинами військової агресії РФ проти України та введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з урахуванням неможливості забезпечити безпеку працівникам підприємства під час знаходження на території ТОВ «Механічний завод», наказом Товариства від 24.02.2022 № 8 негайно організовано та проведено роботу із зупинення роботи роторної печі, лабораторії та інших механізмів й обладнання металургійного цеху; усім працівникам, крім тих, які задіяні в роботі по зупиненню роторної печі та інших механізмів, наказано покинути територію заводу.
В подальшому, наказом Товариства від 24.03.2022 № 10, у зв'язку із зупиненням діяльності підприємства в період військового стану, призупинено трудові відносини із працівниками ТОВ «Механічний завод» до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У заяві відповідач зазначив, що деокупація міста Херсона відбулась 11.11.2022р., проте, наближення до зони активних бойових дій не дозволяє йому станом на теперішній час відновити господарську діяльність. Місто Херсон кожного дня зазнає великих втрат, в тому числі й людських, через постійні обстріли у зв'язку із близькістю зони бойових дій. Підкреслив, що усі потужності підприємства фізично знаходяться у м. Херсоні.
Крім того, до заяви додано витяг з ЄРДР щодо реєстрації КП № 12023231020000867 від 18.06.2023, де викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що 17.06.2023 в період часу з 13:30 по 22:00 внаслідок збройної агресії РФ з використанням заборонених міжнародним правом засобів ведення війни, здійснено обстріл території Корабельного району по цивільній інфраструктурі та пошкоджено Механічний завод за адресою: Миколаївське шосе, 5.
У заяві відповідач вказав, що в результаті обстрілу пошкоджено дах приміщень виробничих цехів, промислова система, яка застосовується для очищення від пилу повітря, що викидається в атмосферу системами витяжної вентиляції, вибиті вікна тощо.
Крім того, на підставі наказу «Про проведення вибіркової інвентаризації» від 12 квітня 2023 р. № 5 проведено вибіркову інвентаризацію фактичної наявності складських запасів, за результатами якої відповідачем встановлено нестачу запасів у розмірі 43 366 052, 18 грн, нестачу необоротних активів у розмірі 14 143 469, 31 грн, викрадення транспортних засобів (15 од.), сировини та виготовленої продукції в кількості 778, 794 тон тощо.
13.07.2022 відомості щодо викрадення майна внесено до ЄРДР на підставі заяви т.в.о. генерального директора ТОВ «Механічний завод» до Херсонської окружної прокуратури Херсонської області про те, що 03.07.2022 невідомі озброєні російські військові у кількості близько 15 осіб на двох вантажних тентованих автомобілях із позначкою «Z» заїхали на територію заводу, погрожуючи зброєю та фізичним насильством, змусили охоронців підприємства відкрити ворота та в подальшому викрали і вивезли з території підприємства сировину, матеріали та автомобілі.
Водночас відповідач зазначив, що не додає позитивних важелів для повернення працівників підприємства до м. Херсона і здійснена російськими військами масштабна техногенна катастрофа - підрив 06.06.2023 р. Каховської ГЄС, наслідки якої катастрофічні для південних регіонів України.
Звернув увагу, що керівництво ТОВ «Механічний завод», розуміє, що деокупація лівобережжя Дніпра хоча б на 60-70 км дозволить запустити роботу підприємства без зволікань.
Надав докази підтримки партнерських відносин з деякими контрагентами, зокрема, з MEREDIAN GLOBAL (HK) LIMITED, яке листом від 20.06.2023 підтвердило свою зацікавленість у подальшому довгостроковому взаємовигідному партнерстві та готовність продовжити співпрацю після відновлення ТОВ «Механічний завод» свого виробництва.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведених у заяві обставин та наданих відповідачем доказів в їх сукупності, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, баланс інтересів сторін, суд дійшов висновку, про часткове задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення у даній справі до 1 вересня 2023 року, що в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції, принципам рівності сторін перед законом і судом.
Суд також звертає увагу, що відстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.
Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, визначений судом строк відстрочення виконання рішення у даній справі жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-959/23 від 28.06.2023) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/1998/22 - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі № 916/1998/22 до 1 вересня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 10 липня 2023 р. Повний текст ухвали складено та підписано 14 липня 2023 р.
Суддя Волков Роман Володимирович