14 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9412/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 21.04.2023 №2221/03-16 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (18.04.2023) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 17.04.2023 за №301/1.16/2-2, №302/1.16/2-23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні Волинській області, як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
18.04.2023 позивач звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, при цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії, видану Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 17.04.2023 за №301/1.16/2-2, №302/1.16/2-23.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Запорізькій області, яким було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 21.04.2023 №2221/03-16 у зв'язку з тим, що станом на березень 2023 року врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця для осіб, котрим вже була призначена пенсія за спеціальними законами, не передбачена діючим законодавством.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досяг пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ в Запорізькій області позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові. Вказала, що чинним законодавством України не передбачено можливості перерахунку органами ПФУ пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, отже при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» пенсія обчислюється на підставі раніше врахованих довідок про заробітну плату.
Зазначила, що положеннями пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 передбачено, що особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію призначену відповідно Закону України «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява, тому позивач має право звернутися з заявою про переведення на пенсію Закону України «Про державну службу», але у такому разі пенсія позивача буде встановлена у розмірі, який позивач отримував до переведення на пенсію за віком на загальних підставах, а отже, розмір її пенсії зменшиться.
Зауважила, що рішенням від 21.04.2023 № 2221/03-16 ГУ ПФУ у Запорізькій області позивачу було відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, у зв'язку з тим, що розмір пенсії обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є більшим, тому переведення є недоцільним, розмір пенсії зменшиться та становитиме 5 759,15 грн. На даний час розмір пенсійної виплати становить 6 798,95 грн.
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги заперечила та просить відмовити у позові. Вказала, що ОСОБА_1 з 17.03.2014 було призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, з 01.03.2021 його було переведено на пенсію за віком відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а 18.04.2023 позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” №889-VIII від 10.12.2015 з урахуванням нових довідок про заробітну плату.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Зауважила, що при попередньому розрахунку встановлено, що поновлення раніше призначеної пенсії за нормами Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» по матеріалах пенсійної справи є не доцільним, розмір пенсії зменшиться та становитиме 5759,15 грн.
Крім того, зазначила, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видана Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 17.04.2023 за №301/1.16/2-2, №302/1.16/2-23 не створюють правових підстав для перерахунку пенсії позивача із одночасним переведення на пенсію за Законом № 889-VIII, оскільки довідки за зазначеною формою, згідно із пунктом 1 Постанови №1-3, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.03.2014 призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 3723-XII.
01.03.2021 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.
18.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” №889-VIII від 10.12.2015, долучивши до заяви довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії, видану Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 17.04.2023 заи№301/1.16/2-2, №302/1.16/2-23.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Запорізькій області, яким було прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, у зв'язку з тим, що розмір пенсії обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є більшим, тому переведення є недоцільним, розмір пенсії зменшиться та становитиме 5 759,15 грн.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається:
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами КМУ;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами КМУ.
Згідно із пунктом 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» мають жінки, а саме:
- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців;
- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за наявності страхового стажу 30 років;
- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Судом встановлено, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу», а саме, як слідує із дослідженої судом Форми РС-право, яка міститься в матеріалах справи, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 44 роки 4 місяці 7 днів, а спеціальний - 38 років 8 місяців 24 дні.
Таким чином, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (01.05.2016), позивач мав понад 20 років стажу державної служби та понад 40 років страхового стажу.
На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення його із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», позивачу виповнилося 68 років.
Крім того, згідно зі змістом оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву відповідачів, жодних зауважень щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу», - судом не встановлено.
01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом із тим, суд зауважує, що постановою ВС від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22 зроблено правовий висновок, що визначальною умовою для збереження за позивачем права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у випадку, коли вперше призначалася пенсія за нормами ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 3723-ХІІ є встановлення додаткових умов, а саме: наявність в цієї особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби не залежно від того чи працювали станом на 01.06.2016 року на держслужбі).
З додатків до відзиву відповідача та трудової книжки позивача, які досліджені судом, вбачається, що станом на день призначення 17.03.2014 пенсії вперше, стаж державної служби позивача становив 38 років 8 місяців 24 дні. Відтак, позивач зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На переконання суду, оскільки на час набрання чинності Закону №889-VII, а саме станом на 01.05.2016 в силу перерахованих вище норм законодавства позивач мав стаж на посадах державної служби понад 20 років, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 18.04.2023 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” №889-VIII від 10.12.2015 мав стаж державної служби 38 років 8 місяців 24 дні та досяг необхідного пенсійного віку, відтак, суд вважає, що позивач зберігає право на призначення пенсії державного службовця за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-ХІІ.
Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ у Запорізькій області від 21.04.2023 №2221/03-16 про відмову позивачу в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (18.04.2023), з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 17.04.2023 за №301/1.16/2-2, №302/1.16/2-23, суд зазначає наступне.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII відповідачем не здійснено, тому такі вимоги є передчасними.
Відтак, суд дійшов висновку, що питання про перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, без переведення на даний вид пенсії є передчасним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 21.04.2023 №2221/03-16 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з часу звернення із заявою, з 18.04.2023 з врахуванням до загального стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування, відтак, позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1 073,60 грн., сплачений квитанцією від 05.05.2023.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 КАС України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу» суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 21.04.2023 №2221/03-16 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 18.04.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя С.Ф. Костюкевич