14 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9051/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - Департамент, відповідач) про визнання протиправною відмови від 03.03.2023 №11.2-9/2072/2023 у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; зобов'язання призначити компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до постанови КМУ №859 від 25.09.2020 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» з лютого 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 проживає однією сім'єю та здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , яка за станом здоров'я потребує стороннього догляду.
Вказав, що 28.02.2023 подав відповідачу заяву з необхідними документами про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», однак, повідомленням Департаменту від 03.03.2023 №11.2-9/2072/2023 йому відмовлено у призначенні компенсації з тієї підстави, що ОСОБА_2 не належить згідно з поданою декларацією до членів сім'ї позивача та середньомісячний сукупний дохід позивача перевищує рівень прожиткового мінімуму, що суперечить умовам призначення компенсації, визначеним пунктом 1 Порядку № 859.
Зазначив, що крім спільного проживання з ОСОБА_2 , пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, несуть спільні побутові витрати та витрати на оплату комунальних послуг. Бабуся ОСОБА_2 є особою, яка потребує постійного догляду та не має інших родичів, які могли б доглядати за нею.
Позивач вважає вказану відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право на отримання спірної компенсації, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивачу ОСОБА_1 , який надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі особі ОСОБА_2 , яка за станом здоров'я потребує стороннього догляду, компенсацію не призначено, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а також ОСОБА_2 не належить згідно з поданою декларацією до членів сім'ї позивача.
З наведених підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Інші заяви по суті справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , яка є особою, що потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача позивача -серії НОМЕР_1 (а. с. 9), свідоцтвом про народження матері позивача - ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 .
28.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (а. с. 14, 15) разом із заявою ОСОБА_2 про згоду отримувати соціальні послуги (а. с. 16, 17), декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (а. с. 28).
03.03.2023 Департамент прийняв рішення та сформував повідомлення про відмову у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, за заявою від 28.02.2023 ОСОБА_1 з тих підстав, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а також ОСОБА_2 не належить згідно з поданою декларацією до членів сім'ї позивача, про що повідомлено позивача листом №11.2-9/2072/2023 (а. с. 6).
Вважаючи відмову відповідача у призначенні та виплаті вищевказаної компенсації протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII) передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Згідно із пунктами 1, 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
За приписами абзаців 1, 4, 5, 8 частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує КМУ.
Пунктом 1 Порядку № 859 передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, особами невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
За приписами пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Пунктом 17 Порядку № 859 визначено, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що бабуся позивача - ОСОБА_2 , як особа, яка дійсно потребує надання соціальних послуг з догляду, про що, зокрема, свідчить висновок Департаменту № 31/6 про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (а. с. 11), акт проведення обстеження сім'ї від 23.01.2023 № 20064 (а. с. 12), та вказану обставину відповідач не заперечує.
Разом з тим, рішенням Департаменту від 03.03.2023 за заявою від 28.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, з тієї підстави, що ОСОБА_2 не належить згідно з поданою декларацією до членів сім'ї позивача та середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
При вирішенні питання правомірності вказаного рішення Департаменту суд враховує, що відповідно до пункту 1 Порядку № 859 компенсація за догляд призначається і виплачується фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 другу групу членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тобто, законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання (вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та підтримано у постанові від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц).
Крім того, абзацом третім пункту 14 Порядку № 859 чітко визначено, що для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за № 221/35843) затверджено, зокрема, форму акту про проведення обстеження сім'ї.
Суд наголошує на тому, що 23.01.2023, для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею, було, відповідно до абзацу третього пункту 14 Порядку № 859, складено за встановленою формою акт проведення обстеження сім'ї № 20064, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 з бабусею ОСОБА_2 , під час обстеження були присутні заявник та підопічна. Крім того, в акті у графі «висновок-рекомендація» рекомендовано призначити компенсацію ОСОБА_1 за ОСОБА_2 (бабуся) (а. с. 12).
Проте, незважаючи на складений акт встановленої форми, відповідачем прийнято рішення від 03.03.2023 про відмову у призначенні вказаної компенсації.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач не вказав бабусю ОСОБА_2 як члена своєї сім'ї, оскільки декларація заповнювалася з урахуванням пункту 5 Порядку № 895, яким визначено вичерпний перелік осіб, які включаються до складу сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, і баба як член сім'ї у пункті 5 Порядку № 895 не зазначена. Проте, з урахуванням приписів пункту 1 Порядку № 895 (щодо призначення компенсації за догляд фізичній особі, яка надає соціальні послуги, особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки), за умови дотримання критеріїв віднесення до кола членів однієї сім'ї, баба та дід можуть вважатися членами однієї сім'ї, та зазначена компенсація може виплачуватися особі за надання соціальних послуг з догляду бабусі.
Також суд зазначає, що пунктом 4 Порядку № 859 передбачено, що розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, отримує тільки одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими вона доглядає.
Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16.06.2020 № 419.
Відповідно до пп. 12 п. 5 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 16.06.2020 № 419 особливостями врахування окремих видів доходів є: у разі відсутності офіційних даних про дохід працездатного члена сім'ї отримувача, відсутності у нього офіційного доходу (крім осіб, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, під домашнім арештом, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою; перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я встановленого зразка; є алко- або наркозалежними, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я первинного рівня на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров'я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебуває на диспансерному обліку; зареєстровані як безробітні в державній службі зайнятості та не отримують допомоги по безробіттю; які звернулись за призначенням компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги») його середньомісячний сукупний дохід дорівнює одній мінімальній заробітній платі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся за призначенням компенсації відповідно до частини 7 статті 13 Закону України «Про соціальні послуги», при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї фізичної особи дохід останньої відповідно до пп. 12 п. 5 Методики не може бути розрахований як такий, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі.
Відмовляючи в призначенні компенсації ОСОБА_1 відповідач вірно визначив сукупний дохід сім'ї за період 01.07.2022 по 30.09.2022 у розмірі 24 572,18 грн. та середньомісячний дохід сім'ї - 8 190,73 грн.( 24 572,18 грн / 3), тоді як при визначенні середньомісячного доходу на одну особу допустив помилку, вказавши дохід у розмірі - 2 730,24 грн., при його фактичному розмірі 2 047,68 грн.( 8 190,73 грн : 4). Прожитковий мінімум на одну особу на 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
За таких обставин позивач ОСОБА_1 має право на призначення та виплату компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а рішення про відмову їй у призначенні компенсації є протиправним і підлягає скасуванню.
Аналогічна позиція щодо розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї фізичної особи та необхідності при значення компенсації компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №200/9324/21.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 03.03.2023 №11.2-9/2072/2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу з лютого 2023 року (тобто, з місяця звернення за компенсацією, відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 859) компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 073,60 грн, сплачений квитанцією від 05.05.2023.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про відмову у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі за заявою ОСОБА_1 від 28.03.2023.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 з лютого 2023 року компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073 гривні 60 копійок (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Департамент соціальної політики Луцької міської ради Волинської області (43025; Волинська область, м. Луцьк, просп. Волі, 4а; ЄДРПОУ 03191963).
Суддя С.Ф. Костюкевич