14 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9514/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Костюкевича ,С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №357076 від 27.03.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: виконання міжнародних перевезень без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач зазначив, що усі документи, які повинні мати резиденти України відповідно до статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт” при виконанні міжнародних перевезень пасажирів, у водія та ФОП ОСОБА_1 під час перевірки були у наявності, в тому числі, схема маршруту та дозвіл іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення, які додано до позовної заяви.
Вважає, що порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», саме за відсутність схеми маршруту та дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення на момент перевірки, не може бути підставою для застосування штрафної санкції за абз. 6 частини першої статті 60, а може бути застосований тільки за повної відсутності даних документів у перевізника та не містить часових обмежень. Крім того зазначив, що акт перевірки складений з порушеннями вимог законодавства. На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що 10 02.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №014235 від 06.02.2023 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ФОП ОСОБА_1 . Під час зазначеної перевірки було виявлено, що ТЗ Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавались послуги міжнародного перевезення пасажирів за відсутності схеми маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» та дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватись перевезення, про що складено Акт №318922 від 10.02.2023.
Зазначила, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази).
Приєднання до матеріалів адміністративного позову документів не свідчить про пред'явлення всіх визначених вище документів на момент складання акта про проведення перевірки та на момент розгляду справи. Надані до позову матеріали не є юридично значимими документами для цілей з'ясування правомірності винесеної постанови, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх згодом, навіть не у зв'язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.
Представник відповідача вважає, що оскільки позивач не повідомив Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області про наявність схеми маршруту та дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення, то такі документи, надані до суду не є доказом відсутності порушення. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив у задовольнити його позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, а також відеозаписи суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 10 02.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №014235 від 06.02.2023 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №318922 від 10.02.2023 (а.с. 13).
Вказаним актом встановлено порушення, а саме: ТЗ Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавались послуги міжнародного перевезення пасажирів за відсутності схеми маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» та дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватись перевезення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
27.03.2023 постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Шендюха Т.Ю. про застосування адміністративно-господарського штрафу №357076 за виконання міжнародних перевезень без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, з перевізника ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000,00 грн. (а.с.12)
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 7, 14 статті 6 Закону України №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Абзацом 3 пункту 3 постанови КМУ від 26.06.2015 №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.
Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 №196-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.
Згідно розпорядження КМ України від 02.12.2021 N 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено відділи державного нагляду (котролю) у Волинській, Тернопільських областях.
Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок «Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі», затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).
Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі)підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників(далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення та інших обставин.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59Закону.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт»" від 05.04.2001 №2344-ІІІ.
Абзацом 3 частини 4 статті 53 Закону №2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У Законі №2344-ІІІ (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Фактичною підставою для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту здійснення міжнародного перевезення пасажирів по маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» за відсутності у водія схеми маршруту та дозволу іноземної країни по території якої буде проводитись перевезення: Польської Республіки, що є порушенням вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт»,
Зокрема, такий висновок зроблено в акті перевірки №318922 від 10.02.2023.
Проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами було доведено факт вчинення позивачем даного порушення, виходячи з наступного.
Статтею 53 Закону №2344-ІІІ визначено умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів, які є загальнообов'язковими для перевізників.
При цьому інші частини даної статті визначають спеціальні умови за умови дотримання яких дозволяється здійснення міжнародних перевезень.
Зокрема, частиною 4 статті 53 Закону визначено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати в тому числі - схеми маршруту, дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення тощо.
Суд зауважує, що перелік документів, визначених даною статтею у перевізника повинен бути в наявності під час здійснення рейсу по маршруту, а не по факту.
Як встановлено з акту перевірки №318922 від 10.02.2023, під час здійснення міжнародного перевезення пасажирів по маршруту Запоріжжя - Ченстохова у водія автобуса марки Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 , відсутні схема маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» та дозвіл іноземних країн по території якої буде проводитись перевезення: Польської Республіки. Тобто, посадовими особами Укртрансбезпеки констатовано відсутність одного із документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ.
Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки №318922 від 10.02.2023 водій не надав жодних пояснень стосовно виявленого правопорушення.
Разом із тим, суд зазначає, що водій транспортного засобу Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , повинен був при виконанні міжнародних перевезень пасажирів мати при собі документи, визначені статтею 53 Закону №2344-III, зокрема, схему маршруту та дозвіл іноземної країни по території якої буде проводитись перевезення.
Позивач надав суду копії схеми міжнародного маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» (а.с. 17) та дозвіл Республіки Польща від 15.07.2021 (а.с. 16), однак під час проведення рейдової перевірки водій транспортного засобу Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 таких документів посадовим особам контролюючого органу не надав.
У даній справі, суд звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 наданими доказами не спростовано допущення ним порушень, документально встановлених інспектором Укртрансбезпеки.
Так, надані до позовної заяви документи не можуть підтверджувати виконання позивачем вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» саме на момент здійснення посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки додержання перевізником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Санкція, визначена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає відповідальність за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.
Відтак, зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення, а саме відсутність під час руху по маршруту схеми маршруту та дозволу іноземних країн по території яких буде проводитись перевезення, за наслідками розгляду справи відповідачем винесено оскаржувану постанову від 27.03.2023.
На думку суду, вказана постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень, із дотриманням процедури її розгляду та прийняття та у відповідності до норм Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку №1567 та є правомірною.
Адміністративно-господарський штраф накладений на позивача постановою № 357076 від 27.03.2023 у сумі 34 000,00 грн відповідає встановленому абзацом шостим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ розміру.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо правомірності винесення постанови № 357076 від 27.03.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що у постанові про застосування адміністративно господарського штрафу не вказано за відсутність якого конкретного документу його накладено, враховуючи наступне.
Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі)транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що акт перевірки складений за наслідками рейдової перевірки від 10.02.2023, відповідає вимогам даних норм Порядку №1567, є встановленої форми та у ньому викладено суть допущеного перевізником порушення, а саме: відсутність під час руху по маршруту документів, визначених статтею 53 Закону, зокрема, схеми маршруту та дозволу іноземних держав перевезення по яких буде проводитись.
При цьому у постанові чітко зазначено, що застосування штрафу до позивача здійснено за відсутність документів, визначених статтею 53 Закону.
Суд зауважує, що відповідальність перевізника за порушення даної норми настає за відсутність бодай одного з наведених у статті документів. Тому зазначення чи не зазначення конкретного документу у постанові про застосування штрафу, за умови належного фіксування та підтвердження встановленого порушення не впливає на її законність.
Як вже суд зазначав вище, частиною 4 статті 53 Закону визначено обов'язковий перелік документів, які повинен мати перевізник під час здійснення перевезення пасажирів.
Суд наголошує, що перелік документів визначених даною статтею у перевізника повинен бути в наявності під час здійснення рейсу по маршруту, а не по факту. Вказане випливає із змісту та конструкції норм статей 53, 60 Закону.
Саме за відсутність визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ документів під час здійснення міжнародного рейсу по перевезенню пасажирів передбачена відповідальність.
У постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.
Відтак, наявність у позивача схеми міжнародного маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» та дозволу Республіки Польща від 15.07.2021, не звільняє його від відповідальності визначеної нормами даного закону, оскільки на момент здійснення перевезення пасажирів по маршруту «Запоріжжя - Ченстохова» 10.02.2023 такий дозвіл у водія був відсутній, що належним чином було зафіксовано.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Зважаючи на вищевказане в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3; код ЄДРПОУ 39816845).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич