Справа № 500/2758/23
13 липня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за дитиною до трьох років на підставі свідоцтва про народження дитини, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною до трьох років на підставі свідоцтва про «народження дитини", зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.
Позов обґрунтований тим, що позивач із спірним рішенням не погоджується, так як ГУ ПФУ в Тернопільській області не надало повної оцінки щодо всіх складових пенсійної справи позивача у період зарахування стажу за період догляду за дитиною до трьох років на підставі свідоцтва про народження дитини та призначення пенсії за віком до 1 січня 2004 року та після 1 січня 2004 року.
Ухвалою суду від 08.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 08.06.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Судом встановлено, що відповідь на звернення позивача від 02.05.2023 до територіального органу Пенсійного фонду, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №045650015486 від 09.05.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, покликаючись на те, що за доданими документами до страхового стажу не враховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно Свідоцтва про народження дитини, оскільки відсутня довідка про отримання допомоги в Управлінні соціального захисту населення.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
На підставі статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують, зокрема, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту "ж" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.
Згідно з частиною першою статті 181 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.
Відповідно до частини другої статті 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
За приписами абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок № 637, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Зокрема, у пункті 11 Порядку №637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: - свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); - документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що час догляду за дитиною у період до 01 січня 2004 року зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку.
При цьому, суд вважає, що починаючи з 01 січня 2004 року час догляду за дитиною, зараховується до страхового стажу у разі отримання відповідної допомоги (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Частиною першою статті 21 Закону № 1058 визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Як вказано у частині другій статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Крім цього, суд зазначає, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
Наведене дає підстави для висновку, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо внесення відповідних відомостей до інформаційної бази системи персоніфікованого обліку, та вказані порушення не можуть бути підставою для не зарахування до стажу при призначенні пенсії періоду перебування позивача у декретній відпустці.
Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує те, що позивач є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Також, позивач, серед інших періодів роботи, в період з 22.08.1987 по 23.07.2008, перебувала у трудових відносинах (з ВАТ "Дніпрококс"), що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 13.08.2002.
Перебування позивача в оплачуваній відпустці по догляду за дитиною з 01.11.2002 по 22.07.2005 до досягнення сином 3-річного віку (на підставі зави ОСОБА_1 , свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 13.08.2002), підтверджується Наказом ВАТ "Дніпрококс" від 20.11.2002 за №355 -к.
З наведеного вище мотиву, враховуючи наявність свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 , а також факт перебування позивача у трудових відносинах, суд не приймає до уваги доводи відповідача при прийнятті спірної відмови щодо відсутності довідки про отримання допомоги в Управлінні соціального захисту, так як, на думку суду, відповідач не був позбавлений перевірити дані персоніфікованого обліку.
Враховуючи наведене, суд вважає протиправним незарахування відповідачем до страхового стажу позивача часу догляду за дитиною до 3-хрічного віку. Натомість, суд вважає, що позивач має право на зарахування до страхового стажу період догляду за дитиною до трьох років, на підставі свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 від 13.08.2002.
Також, вирішуючи по суті, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Відтак, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною до трьох років на підставі свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 13.08.2002, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2023 про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, прийнявши відповідне рішення.
Водночас, перевіряючи на відповідність спірне у даній справі рішення, суд вважає, що таке рішення за №045650015486 від 09.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає до скасування.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідачів, позивач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №045650015486 від 09.05.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною до трьох років на підставі свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 13.08.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2023 про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, прийнявши відповідне рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 13 липня 2023 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.