Справа № 500/1382/23
06 липня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Побурко В.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Старжинський Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати наказ від 03 березня 2023 року №485 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру щомісячної премії", виданий начальником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_2 , в частині притягнення ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 07 березня 2023 року № 61 о/с, яким ОСОБА_1 , відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції, поновити ОСОБА_1 , на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Тернопільського РУ поліції ГУ національної поліції в Тернопільській області, стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з врахуванням розміру середньоденної заробітної плати - 763,77 гривень, починаючи з дати звільнення (07.03.2023 року).
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає оскаржувані накази протиправними та безпідставними, такими, що порушують його права, а відтак підлягають до скасування. Просить врахувати, що на час складання висновку службового розслідування 02.03.2023 та підписання наказу №485 - 03.03.2023, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022210000000177 від 22.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України тривало, про що зазначається, зокрема, у самому висновку. Проте, вказав, що у цьому ж висновку зазначено, що відомості, які стали підставою проведення службового розслідування визнаються такими, що підтвердились. Також, позивач вважає, що до уваги дисциплінарної комісії не було взято жодної обставини, що характеризує позивача позитивно (строк служби у правоохоронних органах на протязі 16 років, послужний список, згідно якого позивач понад 7 років обіймав керівні посади, наявність відзнак, подяк, нагород, відсутність раніше будь-яких дисциплінарних стягнень, позитивна характеристика тощо), натомість, на думку позивача взята невірна інформація, що може бути використана проти позивача. Крім цього, позивач вважає, що затримання особи за вчинення кримінального правопорушення чи злочину та повідомлення їй про підозру у його вчиненні не є доказами винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки відповідальність має індивідуальний характер, який належить встановити. На переконання позивача, ні у самому висновку, ні в наказах, не зазначено, в чому виразилось ігнорування та недотримання позивачем вимог нормативно-правових документів. Також, зазначив, що у розумінні ч.3 розділу ІУ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 №893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Звернув увагу суду на тому, що подання Тернопільської обласної прокуратури Начальнику Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в порядку ч.3 ст.65-І Закону України " Про запобігання корупції" може слугувати лише підставою для проведення службового розслідування, за викладеними у ньому фактами, при цьому, на думку позивача, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. За таких обставин позивач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки дисциплінарне стягнення було застосовано за відсутності обставин, встановлених відповідно до чинного законодавства України, тобто передчасно.
Ухвалою суду від 17.04.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у такий спосіб: 1) уточнити позовні вимоги у пункті 1 прохальної частини про визнання незаконним та скасування Наказу від 03 березня 2023 року №485 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру щомісячної премії", виданого начальником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_2 - щодо порушених прав позивача; 2) уточнити пункт 4 прохальної частини позовної заяви, шляхом зазначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення (07.03.2023 року), а також привести його у відповідність до пункту 6 частини першої ст. 5 КАС України; 3) подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску щодо оскарження Наказу від 03 березня 2023 року №485 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру щомісячної премії”.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 29.05.2023 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Крім цього, даною ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні даного позову. Вважає, що позивач будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, в силу свого службового становища зобов'язаний відповідно до ст. 3, 7, 18, 23 Закону України “Про Національну поліцію”, неухильно дотримуватись присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Просить врахувати, що в ході проведення службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 відмовився від дачі будь-яких пояснень по суті. На думку сторони відповідача, вчинення дисциплінарних проступків майором поліції ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними матеріалами службового розслідування, а саме: інформацією щодо внесенням відомостей до ЄРДР за номером 4202221000000177 від 22.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. З ст. 368 КК України стосовно майора поліції ОСОБА_1 ; врученням повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України майору поліції ОСОБА_1 ; поданням Тернопільської обласної прокуратури від 19.01.2023; ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2023 року, про відсторонення від посади майора поліції ОСОБА_1 . Додатково зазначив про те, що у ході службового розслідування обставин, які пом'якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 не встановлено; під час проведення службового розслідування обставин, які обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 не встановлено. Отже, на переконання представника відповідача, до позивача правомірно застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, з огляду на що спірні у даній справі накази є правомірними.
29.05.2023 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи відкладено до 19.06.2023 о 10:00год.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити даний позов повністю. Вважає, що службове розслідування ґрунтувалось виключно на повідомленні позивача про підозру у вчиненні злочину, не вирішувалось питання винуватості позивача в інкримінованому йому злочині, тому, позивач просить врахувати, що не надавав комісії будь-яких пояснень з цього приводу. Звернув увагу суду на тому, що: причетність позивача до скоєння корупційних кримінальних правопорушень на момент його звільнення та й на даний час нічим не доводиться та ніким не доведена; наказ НПУ від 19.07.2022 №507 "Про заходи зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", згідно Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, держателем якого є Міністерство юстиції, не пройшов державну реєстрацію нормативно-правових актів, що, на думку позивача, про невідповідність його Конституції та законодавству України; позивач вважає, що п.10 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", яким передбачено самостійну підставу звільнення зі служби в поліції, зокрема, в разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, тобто у разі встановлення вини у скоєнні корупційних правопорушень.
19.06.2023 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 28.06.2023 о 10:00 год.
Представник відповідача подав до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що ігнорування вимог ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 6 ч. З ст. 1, п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту НП України, вимог п.1,2,3,7 ч.І розділу II наказу МВС №1179 від 09.11.2016 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", вимог ГУНП та Національної поліції України, допустив дії, що підривають імідж органів поліції в цілому, викликають осуд з боку населення та недовіру громадян, а також сумніви у спроможності протидіяти злочинності органами поліції в цілому. Викладене, на думку представника відповідач, свідчить про неможливість в подальшому проходження служби в Національній поліції України майором поліції ОСОБА_1 . Також, звернув увагу суду на тому, що ГУНП в Тернопільській області виконувало ухвалу № 607/831/23, в якій зазначено так, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
28.06.2023 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.07.2023.
06.07.2023 у відкритому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову за перечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, письмових запереченнях.
Судом встановлено, що 02.02.2023 Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області прийнято Наказ за №237 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії", згідно якого за фактом можливих порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків з боку окремих працівників поліції ГУНП в Тернопільській області призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Як підставу для прийняття даного Наказу зазначено, що до ГУНП в Тернопільській області із Національної поліції України надійшов лист, а із Тернопільської обласної прокуратури надійшло подання, де вказано про вчинення можливих неправомірних дій з боку начальника відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42022210000000177 від 22.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, під час отримання неправомірної вигоди у сумі 10000,00 грн., від гр. ОСОБА_3 за безперешкодне транспортування останнім деревини з місць порізок по території обслуговування Бережанської ОТГ, а також неналежне виконання своїх службових обов'язків у зв'язку із вказаним фактом з боку окремих працівників ГУНП у Тернопільській області.
На підставі Наказу за №237 від 02.02.2023 дисциплінарною комісією проведене службове розслідування за фактами можливих порушень законності та службової дисципліни з боку майора поліції та окремих працівників ГУНП в Тернопільській області, після чого складено Висновок, затверджений начальником ГУНП в Тернопільській області 02.03.2023.
З даного Висновку вбачається, що дисциплінарна комісія уважала би "за грубе порушення службової дисципліни та законності, а саме свідоме ігнорування вимог ст. 12, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію ", п.6 ч.3 ст.1, п.1,2 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту НП України, вимог п.1,2,3,7 ч.1 розділу ІІ наказу МВС №1179 від 09.11.2016 "Про затвердження правил етично поведінки поліцейських", порушення присяги поліцейського, вимог ГУНП та Національної поліції України, допущення дій, що підривають імідж органів поліції в цілому, викликають осуд з боку населення та недовіру громадян, а також сумніви у спроможності протидіяти злочинності органами поліції в цілому, що виразилось у позаслужбових стосунках із гр. ОСОБА_4 , що призвело до обґрунтованого звинувачення в отриманні неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 1000,00 грн. за нестворення перешкод у господарській діяльності гр. ОСОБА_4 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Тернопільського РУП в Тернопільській області ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України".
03.03.2023 Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області прийнято Наказ №485 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру щомісячної премії", у відповідності до якого за порушення службової дисципліни та законності, свідоме ігнорування, вимог ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.6 ч.3 ст.1, п.1,2 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту НП України, вимог п.1,2,3,7 ч.1 розділу ІІ наказу МВС №1179 від 09.11.2016 "Про затвердження правил етично поведінки поліцейських", порушення присяги поліцейського, вимог ГУНП та Національної поліції України, допущення дій, що підривають імідж органів поліції в цілому, викликають осуд з боку населення та недовіру громадян, щодо спроможності протидіяти злочинності органами поліції в цілому, що виразилось у підтриманні позаслужбових стосунків із гр. ОСОБА_3 , що призвело до обґрунтованого звинувачення в отриманні неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 1000,00 грн., дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 звільнити із служби в поліції.
Після цього, 07.03.2023 Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області прийнято Наказ №61 о/с "По особовому складу", згідно якого позивача звільнено з 07.03.2023 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України"), Закону України "Про Національної поліції".
Не погоджуючись із зазначеними Наказами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правовідносини пов'язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII), яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби.
Частиною 1 статті 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 згаданого Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зазначеним та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями частини 1 статті 59 Закону України №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) (частина 1 статті 19 Закону №580-VIII).
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту врегульовано, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до пункту 1 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із зазначеним Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частини третьою статті 12 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
За змістом частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Згідно розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування регламентуються статтею 16 Дисциплінарного статуту.
Частиною першою названої статті Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до частини 2 статті 16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці (частина 3 статті 16 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 4 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2020 у справі №826/2719/16 зазначив стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно пункту 2 і 4 Розділу 6 Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: (1) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; (2) посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; (3) пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; (4) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; (5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; (6) документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; (7) обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; (8) причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Згідно із абзацами 1, 2 пункту першого Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Як слідує з матеріалів справи, до ГУНП в Тернопільській області із Національної поліції України надійшов лист, а із Тернопільської обласної прокуратури надійшло подання, де вказано про вчинення можливих неправомірних дій з боку начальника відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42022210000000177від 22.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, під час отримання неправомірної вигоди у сумі 10000,00 грн., від гр. ОСОБА_3 за безперешкодне транспортування останнім деревини з місць порізок по території обслуговування Бережанської ОТГ, а також неналежне виконання своїх службових обов'язків у зв'язку із вказаним фактом з боку окремих працівників ГУНП у Тернопільській області.
Після цього, враховуючи викладене вище та на підставі ст.ст. 14 та 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області призначено службове розслідування та створено відповідну дисциплінарну комісію.
При цьому, суд вважає, що позивач був обізнаний про проведення щодо нього службового розслідування, а також про можливість надати пояснення, проте відмовився від надання пояснень, що підтверджується матеріалами службового розслідування.
Як слідує з пояснень ОСОБА_1 від 13.02.2023, з приводу поставлених запитань під час проведення службового розслідування ним пояснено, що оскільки на даний час проводиться досудове розслідування, будь-яких пояснень на даний час давати не бажає.
В ході проведення службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що «скоєння майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту НПУ та Закону України «Про Національну поліцію».
Поряд з цим, на думку суду, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім видом дисциплінарного стягнення.
Так, відповідно до ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77).
У спірному випадку такими підставами зазначено "свідоме ігнорування, вимог ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.6 ч.3 ст.1, п.1,2 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту НП України, вимог п.1,2,3,7 ч.1 розділу ІІ наказу МВС №1179 від 09.11.2016 "Про затвердження правил етично поведінки поліцейських", порушення присяги поліцейського, вимог ГУНП та Національної поліції України, допущення дій, що підривають імідж органів поліції в цілому, викликають осуд з боку населення та недовіру громадян, щодо спроможності протидіяти злочинності органами поліції в цілому".
Суд враховує письмові та усні пояснення представника відповідача стосовно того, що вчинення дисциплінарних проступків майором поліції ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами службового розслідування, а саме: інформацією щодо внесенням відомостей до ЄРДР за номером 4202221000000177 від 22.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. З ст. 368 КК України стосовно майора поліції ОСОБА_1 ; врученням повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України майору поліції ОСОБА_1 ; поданням Тернопільської обласної прокуратури від 19.01.2023; ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2023 року, про відсторонення від посади майора поліції ОСОБА_1 .
Зазначені вище матеріали, на думку суду, стали лише підставою призначення та проведення службового розслідування, а висновки дисциплінарної комісії містять інші підстави притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, які не пов'язані з підтвердженням або спростуванням тези обвинувачення у кримінальному провадженні.
У спірному випадку, на думку суду, позивачем вчинено діяння, несумісне із займаною ним посадою, оскільки ним було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Крім цього, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана з порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду.
Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, сформованими, зокрема, у постановах від 14.02.2019 у справі №824/1022/16-а та від 20.03.2019 у справі №804/676/18.
Також, як слідує з підпункту 2 п.1 Наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» передбачено застосування до поліцейських за результатами службових розслідувань за фактами причетності їх до скоєння корупційних кримінальних правопорушень вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції».
Суд враховує те, що даний Наказ адресований керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, областях та м.Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції), а відтак, на думку суду, є обов'язковим до застосування відповідачем.
То ж, на думку суду, в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинно-наслідкового зв'язку між ним та дією порушника, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, як такі, що містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення.
Відтак, суд вважає, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
З приводу посилань позивача на те, що дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Тернопільській області не встановлено складу дисциплінарного проступку та безпідставно прийнято рішення про наявність в діяннях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки такі висновки зроблені на основі даних, що відповідно до положень КПК України є такими, що не встановлюють кримінальну винуватість особи, суд зазначає наступне.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Обрання виду дисциплінарної відповідальності, до якої слід притягнути поліцейського, є прерогативою роботодавця, що визначається з врахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеня його вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби.
З проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку, що обрання конкретного виду такого заходу дисциплінарного впливу перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.
Також, згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.12.2019 по справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
У постановах Верховного Суду, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 26.06.2022 у справі №2240/2329/18 від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 зазначено, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов'язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.
На думку суду, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Таким чином, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У сукупності наведених вище обставин, перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних у даній справі наказів, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим спірні накази є правомірними і до скасування не підлягають. А відтак, у частині позовних вимог про скасування наказів відповідача від 03.03.2023 №485 та від 07.03.2023 №61о/с слід відмовити.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування спірних наказів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області слід відмовити, то не підлягають до задоволення і позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи спір по суті, суд не приймає до уваги факт перебування на лікарняному позивача на час прийняття спірних наказів, оскільки згідно ст. 21 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, перебування поліцейського на лікарняному ( у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно частин першої та другої ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 14 липня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 40108720).
Головуюча суддя Дерех Н.В.