12 липня 2023 року Справа № 480/5623/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку прощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5623/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в м. Києві від 11 травня 2023 року № 184250009108 щодо відмови у виплаті грошової допомоги при призначення пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві нарахувати та виплатити позивачці грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Свої вимоги мотивує тим, що вона є пенсіонером за віком, з 25 лютого 2023 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки позивачка має стаж роботи в закладах охорони здоров'я більше 30 років (з 23.11.1987 по теперішній час), то 09 травня 2023 року звернулась до регіонального відділення Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Шостка) з заявою про призначення та виплату мені грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, нею було подано усі документи, які б підтверджували право на вказану виплату.
За результатом розгляду заяви від 09.05.2023 ГУ ПФУ в м. Києві було прийнято рішення № 184250009108 від 11.05.2023 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, яке обґрунтовується тим, що страховий стаж позивачки , який дає право на виплату грошової допомоги становить лише 12 років 00 місяців 20 днів і обрахований за період роботи в Сумській міській дитячій лікарні з 23.11.1987 по 31.01.1991, з 01.04.1992 по 31.05.1996 та в Сумській обласній лікарні з 01.06.1996 по 28.09.1998.
При цьому, відповідачем не зараховано до періоду роботи, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - період роботи з 01.10.1998 по 14.02.2023 (більше 24-х років) в Шосткінській центральній районній лікарні.
Вважаючи, що діями щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач позбавив її права на гарантоване Конституцією України пенсійне забезпечення позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 12.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі № 480/5623/23 ГУ ПФУ в Сумській області в якості співвідповідача.
ГУ ПФУ в м. Києві до суду надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою від 09.05.2023 вх. № 2051 щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами (призначення грошової допомоги у розмірі 10 пенсій).
Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 11.05.2023 № 184250009108 позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до його заяви з огляду на наступне:
Відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 191.
До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
ГУ ПФУ в Сумській області проведено акт перевірки періоду роботи з 01.10.1998 по 14.02.2023 на посаді яка дає право на даний вид виплати.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 згідно наданих для перевірки первинних документів та записів у особовій картці працювала у Комунальному некомерційному підприємстві "Шостинська центральна районна лікарня".
Наказом від 01.10.1998 № 82 перевіряєму особу прийнято 01.10.1998 лікарем лаборантом клініко-діагностичної лабораторії. Відповідно особової картки та записів у особовому рахунку за 1999 рік перевіряєма особа значиться як "зав. клініко-діагностичної лабораторії" з 21.05.1999. В наданій для перевірки трудовій книжці зазначено наказ від 17.05.1999 № 42, яким з 21.05.1999 особу призначено на зазначену вище посаду, але у наданому наказі № 42 від 17.05.1999 відповідний запис про перевіряєму особу відсутній.
Письмове пояснення не надано посадовими особами. Наказом від 08.11.2001 № 151 особу переведено лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії з 07.11.2001. У зазначеному наказі значиться: "Перевести ОСОБА_1 - завідуючу лабораторією ЦРЛ з 07.11.2001 на посаду лікаря-лаборанта". Наказом від 10.10.2011 № 101к особу переведено з 10.10.2011т лікарем-лаборантом поліклініки на 0,75 ставки та лікарем-бактеріологом бактеріологічного відділу на 0,25 ставки клініко-діагностичної лабораторії. Наказом від 03.02.2014 № 12к перевіряєму особу переведено з 03.02.2014 лікарем-лаборантом поліклініки клініко-діагностичної лабораторії. Наказом від 18.02.2019 № 19к назву професії змінено на "лікар-лаборант" з 08.02.2019.
Записи про перебування перевіряємої особи в учнівських відпустках, відпустках без збереження заробітної плати, у декретній відпустці в особовій картці Т-2 відсутні у перевіряємому періоді. Накази відповідні не надавались.
Інші додаткові документи для підтвердження відомостей про Позивача для перевірки не надавались.
Висновок: відомості, зазначені у перевіряємій трудовій книжці, підтверджено первинними документами не в повному обсязі: запис 10 не підтверджено зазначеним в трудовій книжці наказом, який було надано для перевірки.
Таким чином, зарахувати період роботи в даному закладі до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги немає можливості.
Страховий стаж позивачка дає право на виплату грошової допомоги обчислену на підставі акту перевірки становить 12 років 0 місяців 20 днів.
Згідно трудової книжки позивачка також працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, у періоди з 23.11.1987 по 31.01.1991, з 01.04.1998 по 31.05.1996, з 01.06.1996 по 28.09.1998. Уточнюючих довідок про перебування /не перебування у відпустках без збереження заробітної плати не надано.
Враховуючи вище викладене, прийнято рішення позивачці у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно заяви від 09.05.2023 № 2051 та долучених документів відмовити у зв'язку з відсутністю 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, відповідач вважає, що дії ГУ ПФУ в м. Києві є правомірними, управління діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.
ГУ ПФУ в Сумській області у встановлений судом строк відзиву на позов не надало, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером за віком, з 25 лютого 2023 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після призначення пенсії позивачка звернулася із заявою від 09.05.2023 до ГУ ПФУ в Сумській області для отримання роз'яснення щодо наявності у нього права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти призначених пенсії за віком відповідно до п. 7-1 розділу ХV "Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
За результатом розгляду заяви від 09.05.2023 ГУ ПФУ в м. Києві було прийнято рішення № 184250009108 від 11.05.2023 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Поміж іншого, зазначено, що страховий стаж, який дає право на виплату грошової допомоги становить лише 12 років 00 місяців 20 днів і обрахований за період роботи в Сумській міській дитячій лікарні з 23.11.1987 по 31.01.1991, з 01.04.1992 по 31.05.1996 та в Сумській обласній лікарні з 01.06.1996 по 28.09.1998.
Мотивуючи це рішення відповідач зазначив, що до періоду роботи, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не зараховано період роботи з 01.10.1998 по 14.02.2023 (більше 24-х років) в Шосткинській центральній районній лікарні.
Позивач із рішенням про відмову у виплаті їй грошової допомоги не погодилася, а тому звернулася до суду із позовом про його оскарження.
Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.
Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року (справа № 200/854/19-а) сформував висновок, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону № 1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на зазначених вище посадах.
Перевіряючи дотримання цих умов позивачем суд враховує, що відповідно до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909
Розділом 2 "Охорона здоров'я" Переліку № 909 передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, діагностичні центри.
Згідно записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 , а саме: Запис № 9 від 01.10.1998 вчинений Шосткинською районною центральною лікарнею - прийнята на посаду лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії по переводу з Сумської обласної лікарні (наказ №8 2 від 01.10.1998); Запис № 10 від 21.05.1999 - призначена на посаду зав. клініко-діагностичної лабораторії (наказ № 42 від 17.05.1999); Запис № 12 від 07.11.2001 переведена лікарем-лаборантом (наказ № 151 від 08.11.2001); Запис № 15 від 10.10.2011 переведена лікарем-лаборантом поліклініки 0.75 ст. та лікарем-бактеріологом бактеріологічного відділу 0.25 ст. клініко-діагностичної лабораторії (наказ № 101к від 10.10.2011); Запис № 16 від 03.02.2014 переведена лікарем-лаборантом поліклініки клініко-діагностичної лабораторії (наказ № 12-к від 03.02.2014); Запис № 18 від 08.02.2019 - у зв'язку із змінами у штатному розписі посаду перейменовано на "лікар-лаборант" (наказ № 19-к від 18.02.2019).
Зазначене підтверджується і довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №14 від 13.02.2023, що видана КНП "Шосткинська центральна районна лікарня", відповідно до якої позивачка з 01.10.1998 по 13.02.2023 працювала на посаді медичного працівника, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Довідками № 20 від 10.02.2023 та № 34 від 01.06.2023, які видані КНП "Шосткинська центральна районна лікарня", підтверджується, що позивачка працює на посаді лікаря-лаборанта з 01.10.1998 по теперішній час. В наказі № 42 від 17.05.1999 запис про призначення її на посаду завідуючої клініко-діагностичної лабораторії - відсутній, однак вказані довідки видані на підставі записів в особових картках, які знаходяться в архіві КНП "ШЦРЛ".
Отже, позивач станом на день досягнення пенсійного віку працювала в установі комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому нею дотримано першої із умов для виплати йому одноразової грошової допомоги.
Відповідно до норм абзаців 2-3 п. 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 1073,60 грн підлягає стягненню в його користь з відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11 травня 2023 року № 184250009108 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги при призначення пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073,60 гривень
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал