13 липня 2023 року Справа № 480/332/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач, вч НОМЕР_1 ), і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невинесення наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 період починаючи з 18.04.2022 року та по час дії такої постанови додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року №168.
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022, як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка” та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 і по 30.06.2022, як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми ''єПідтримка” та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)”, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташованої в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)” пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , проте військовою частиною не виплачено додаткову винагороду визначену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 100000 грн. щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022 а з 01.07.2022 по день прийняття рішення судом. Разом із тим, позивач проходить військову службу у складі військової частини відповідача в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" та безпосередньо приймає участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Позивач вважає, що має право на виплату такої допомоги по день винесення судового рішення, тому звернувся до суду з позовною заявою.
Представник відповідача подав письмові пояснення, у якій зазначив, що ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 18.04.2022 по теперішній час. З моменту формування військової частини, а саме з 17.04.2022 по 09.10.2022 військова частина НОМЕР_1 виконувала завдання в Сумській області. У період з 18.04.2022 по 09.10.2022 позивач не приймав безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку з чим не був включений до списку виплати додаткової винагороди. У зв'язку з вищевикладеним, жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 18.04.2022 по 10.10.2022 не може бути надано у зв'язку з їх відсутністю. В подальшому, з 09.10.2022 ОСОБА_1 включений до списку виплат додаткової винагороди у розмірі 100000, грн пропорційно дням виконання завдань, участь у яких надає право на отримання зазначеної суми додаткової винагороди.
Від представника позивача до суду надано додаткові письмові пояснення відповідно до яких позивач зазначає, що в період з 20.06.2022 по 13.07.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях, зазначено місце несення служби.
Судом було витребувано у відповідача додаткові пояснення та докази стосовно залучення позивача до участі у бойових діях в період з 20.06.2022 по 13.07.2022. Від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник військової частини зазначив, що ні позивач, ні іншій військовослужбовці в період з 20.06.2022 по 13.07.2022 не залучався до участі у бойових діях, не приймав участі у бойових діях, а тому відсутні документи, що стосуються залучення позивача до таких дій. Зазначено, що позивач був у складі посиленої роти, і в період з 20.06.2022 по 13.07.2022 знаходився в с.Іванівка Чернігівської області і в зазначений період ні позивач, ні інші військовослужбовці посиленої роти не приймали участь у бойових діях Також командиром ВЧ НОМЕР_1 надана відповідна довідка №1/05/349 від 12.06.2023, відповідно до якої зазначено, що позивач з 11.10.2022 був залучений до участі у бойових діях.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судом витребовувалися документи у учасників провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що витягом з наказу від 18.04.2022 №3 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що відповідачем не було на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 не прийнято накази про нарахування та виплату додаткової винагороди та у зв'язку із чим не нараховано та не виплачено суму грошового забезпечення в повному обсязі, починаючи із 18.04.2022, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено, триває на час виникнення спірних правовідносин.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановами Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022, № 754 від 01.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022 до вказаної постанови №168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Слід зазначити, що факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з квітня 2022 року по січень 2023 року (а.с. 39 зворот. стор.) позивачу було нараховано додаткову винагороду, зокрема, у квітні 2020 року - 13000,00 грн; у травні 2022 року - 30000,00 грн; у червні 2022 року - 30000,00 грн; у липні 2022 року - 30000,00 грн; у серпні - 2022 року - 30000,00 грн; у вересні 2022 року - 30000,00 грн; у жовтні 2022 року - 77419,35 грн; у листопаді 2022 року - 100000,00 грн, у грудні 2022 року - 100000,00 грн, у січні 2023 року - 100000,00 грн.
Зазначені обставини свідчать про те, що фактично представником позивача при зверненні до суду заявлені позовні вимоги за період з 11.10.2022 про нарахування 100 000 грн. додаткової винагороди позивачу за відсутності предмету спору, оскільки позивачу з жовтня 2022р. щомісяця нараховується та виплачується додаткова винагорода в розмірі 100000 грн., а подвійне нарахування таких сум не передбачено Постановою №168.
Судом було витребувано у позивача письмові обґрунтування стосовно заявлених вимог про нарахування 100000 грн., враховуючи отримання позивачем такої суми. Разом із тим, жодних уточнень, чи обґрунтувань позовних вимог про нарахування додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за період з 11.10.2022 ні позивачем, ні представником позивача не надано.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачу з квітня 2022 по жовтень 2022р. нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 30 000грн. щомісяця.
Стосовно зазначення позивача у письмових поясненнях, що позивач брав участь у бойових діях з 20.06.2022 по 13.07.2022, судом витребовувалися у відповідача документи та письмові пояснення щодо зазначеного періоду.
У відповіді на позов від 18.04.2023 відповідач зазначає, що з моменту формування військової частини - 17.04.2022 по 09.10.2022 військова частина НОМЕР_1 знаходилася в Сумській області, в період з 18.04.2022 по 09.10.2022 позивач, як і весь підрозділ у цілому не приймав безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку з чим не був включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, як і весь особовий склад військової частини, відсутні будь-які документи, щодо залучення позивача до участі в бойових діях.
Представник відповідача зазначає, що в період з 10.10.2022 по 20.03.2023 військова частина НОМЕР_1 виконувала бойові завдання та брала безпосередню участь в бойових діях та позивач був включений до списку на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційно дням виконання таких завдань за вказаний період, позивачу такі суми нараховувалися та виплачувалися.
Так, відповідач зазначив, що на виконання розпорядження (не бойового) вищого штабу 14.06.2022 була сформована посилена рота, у склад якої був включений позивач і в період з 20.06.2022 по 13.07.2022 знаходився на території с. Іванівка Чернігівської області. За вказаний період солдат ОСОБА_1 та інші військовослужбовці посиленої роти не приймали безпосередньої участі у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Таким чином перебування позивача в посилені роті, але не залучення до участі у бойових діях, не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., а за зазначені періоди позивачу правомірно нараховано 30000 грн. додаткової винагороди за червень 2022р. та липень 2022р. щомісяця.
Матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в період з 20.06.2022 по 13.07.2022, у відповідача такі документи відсутні.
Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в період з 18.04.2022 по 09.10.2022, у відповідача такі документи відсутні.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, позивач в жовтні 2022 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у період з 11.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 75).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , у жовтні 2022 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 47419,35 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, а саме з 11.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 39 зворот. стор.).
При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в жовтні 2022, крім як в період з 11.10.2022 по 31.10.2022.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, позивач в листопаді 2022 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у період з 01.11.2022 по 30.11.2022 (а.с. 75).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , у листопаді 2022 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 у сумі 30000 грн та 70000 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, а саме з 01.11.2022 по 30.11.2022 (а.с. 39 зворот. стор).
У грудні 2022, відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с. 75).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , у грудні 2022 р. позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 70000 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, а саме з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с. 39 зворот. стор.).
У січні 2023р., відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (а.с. 75).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , у січні 2023 р. позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 70000 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2023, а саме з 01.01.2023 по 31.01.2023 (а.с. 39 зворот. стор.).
Щодо інших періодів служби позивача, суд зазначає, що досліджуваний період служби позивача та її оплати обмежений судом місяцем подання позову у даній справі, оскільки КАС України не передбачає можливості звернення з вимогами на майбутнє. При цьому суд зазначає, що на день звернення позивача до суду (16.01.2023) грошове забезпечення за січень 2023 р. ще не було йому навіть нараховане. Разом і тим, навіть за січень 2023 р. позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.39 зворотн.стор).
Таким чином судом відмовляється в задоволення позовних вимог про нарахування та виплату позивачу суми додаткової винагороди до дня прийняття судового рішення, оскільки захисту підлягають порушені права позивача до дня звернення до суду.
Так, аналізуючи норми Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить висновку, що право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Таким чином судом розглядаються позовні вимоги з дня виникнення спірного періоду по день звернення позивача у січні 2023 р. до суду із адміністративним позовом. Суд зазначає, що в разі порушення відповідачем прав позивача в період після дня звернення позивача до суду із даним позовом позивач не позбавлений права звернення із окремим позовом до суду.
Також суд зазначає, що позивач та його представник не надав суду жодних заперечень щодо неотримання вище вказаних сум нарахованої позивачу спірної додаткової винагороди.
Суд звертає увагу, що представник позивача адвокат Хайтов П.В., складаючи позовну заяву, виклав хронологію змін у Постанові № 168, жодним чином не зазначаючи, чим указані зміни впливають на права та інтереси позивача. Підсумовуючи представник позивача у позовній заяві, з посиланням на Постанову № 168, зазначає про законне право позивача на отримання належних йому нарахувань та виплат відповідно до Постанов № 168 з посиланням тільки на те, що позивач є військовослужбовцем відповідача.
Суд звертає увагу, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу) яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
Суд наголошує, що відповідно до змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) лише у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
Також суд зазначає, що віднесення адміністративно-територіальних одиниць, на яких ніс службу позивач, до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно Питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що позивач, зокрема, має право на отримання спірної додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначеному Постановою №168, за жовтень 2022 - січень 2023 з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Як було встановлено судом, за період з жовтня 2022 р. по січень 2023 р. позивач отримав додаткову винагороду у збільшеному розмірі, та розмір додаткової винагороди нарахованої та виплаченої позивачу за жовтень 2022 р. - січень 2023 р. відповідає сумі додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі позивача у таких діях та заходах.
Виходячи із вищевикладеного та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 18.04.2022 по дату прийняття рішення судом.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у спірний період приймались накази про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Враховуючи вищевикладені обставини, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невинесення наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 період починаючи з 18.04.2022 року та по час дії такої постанови додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року №168, визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022, як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка” та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 і по 30.06.2022, як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми ''єПідтримка” та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, в визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)”, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташованої в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)” пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета