14 липня 2023 року м. Рівне №460/6735/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівененського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд :
Визнати протиправними дії відповідача щодо неповного розрахунку стажу роботи судді та не зарахування в стаж роботи на посаді судді час ( період) роботи: 2 роки 6 днів строкової військової служби з 10.11.1968 р. по 16.11.1970 р.; 2 роки 5 місяців 22 дні половину строку навчання на юридичному факультеті Львівського національного університету ім.. І.Фпанка з 21 липня 1971 р. по 29 червня 1976 року. Зобовязати відповідача, з врахуванням повного стажу роботи судді, зарахувати позивачу в стаж роботи на посаді судді час (періоди) роботи, 2 роки 6 днів строкової військової служби з 10.11.1968 р. по 16.11.1970 р.; 2 роки 5 місяців 22дні половину строку навчання на юридичному факультеті Львівськогго національного університету ім.. І.Франка з 21 липня 1971 р. по 29 червня 1976 року;
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі № 460/15976/21 відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 % від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді, взявши до уваги час роботи позивача безпосередньо на посаді судді лише повних 35 років, хоча повний стаж роботи безпосередньо на посаді судді становить 38 років 10 місяців 17 днів. Окрім того відповідач не зарахував до стажу роботи позивача на посаді судді 2 роки 6 днів строкової служби в армії; 2 роки 5 місяців 22 дні половину строку навчання на юридичному факультеті Львівського національного університету ім. І. Франка. Таким чином повний стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 43 роки 3 місяці 5 днів.( час роботи на посаді судді з 01.09.1998 р. по 16 липня 2015 року =16 років 10 місяців 15 днів, час роботи в органах прокуратури Рівненської області на слідчо-прокурорських посадах з 29 липня 1976 р. по 31 серпня 1998 року = 22 роки 1 місяць 2 дні, служба в армії з 10.11.1968 р. по 16.11.1970 року = 2 роки 6 днів, половина строку навчання у вищому навчальному закладі з 21 липня 1971 р. по 29 червня 1976 р. = 2 роки п'ять місяців 22 дні що привело до незаконного зменшення щомісячного довічного грошового утримання з 96 % до 80%.
Позивач звернувся до відповідача з заявою-вимогою від 02.01.2023 року зарахувати до його стажу роботи час проходження строкової служби в армії та половину строку денної форми навчання у вищому навчальному закладі та визначити йому з урахуванням повного стажу роботи 96 % щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від утримання судді, який працює на відповідній посаді, проте відповідачем прийнято рішення викладене у формі листа від 08.02.2023. № 4209-8113/Б-02/8-1700/23 про відмову в зарахуванні до стажу роботи позивача часу проходження строкової служби в армії та половину строку денної форми навчання у вищому навчальному закладі, перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахування повного стажу роботи в розмірі 96%, зазначивши, що враховуючи вимоги законодавства відсутні підстави для врахування строку проходження строкової служби в армії та половину строку навчання у вищому навчальному закладі до стажу роботи на посаді судді.
Ухвалою суду від 20 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)
Відповідач подав відзив на позовну заяву де зазначив, що позивачу визначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, підстави для зарахування до стажу роботи судді часу проходження строкової служби в армії та половину строку навчання у вищому навчальному закладі відсутні, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали та зясувавши усі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці Дубенського міськрайонного суду Рівненської області та перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
02.03.2020 р. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Рівненській області видано довідку № 56 на імя ОСОБА_1 , згідно з якою суддівська винагорода , яка враховується при призначенні /перерахунку/ щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 01.01.2020 р. складає 113508,00 грн., у тому числі посадовий оклад 63060, 00 грн. та доплата за вислугу років 50448,00 грн.
Згідно статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.
В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.
Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до наданих доказів в справі та записів трудової книжки та Указу Президента України №846/98 від 05.08.1998 року ОСОБА_1 вперше був призначений суддею Дубенського районного суду і приступив до виконання обовязків судді з 01 вересня 1998 року. 16 липня 2015 року Постановою Верховної Ради України №636-VII його звільнено з посади судді Дубенського міськрайонного суду у відставку.12 серпня 2015 року наказом голови Дубенського міськрайонного суду відраховано з штату суду. Отже стаж Роботи на посаді судді Дубеньского міськрайонного суду Рівненської області з 01 вересня 1998 року по 16 липня 2015 року, становить 16 років, 10 місяців,15днів.
Згідно з записами трудової книжки проходив службу в органах прокуратури Рівненської області на слідчо-прокурорських посадах з 29 липня 1976 року по 31 серпня 1998 року, що становить 22 роки, 1 місяць, 2 дні.
Відповідно до записів військового квитка № НОМЕР_1 та записів трудової книжки проходив строкову службу в армії з 10.11.1968 року по 16. 11.1970 року, що становить 2 роки 6 днів.
Згідно диплому А-11 № НОМЕР_2 та записам трудової книжки проходив навчання на юридичному факультеті денної форми навчання Львівського національного університету ім. І Франка з 21 липня 1971 року по 29 червня 1976 року, половину якого становить 2 роки, 5 місяців, 22 дні.
Отже до стаж роботи на посаді судді, який складає 38 років 10 місяців і 17 днів (з яких 16 років 9 місяців 15 днів робота суддею та 22 роки 1 місяць 2 дні робота в органах прокуратури) слід зарахувати до стажу 2 роки 6 днів строкової служби в армії та два роки пять місяців 22 дні навчання у вищому навчальному закладі, а всього 4 роки 5 місяців 22 днів.
Таким чином стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці становить повних 43 роки три місяці 5 днів. (16 років, 10 місяців,15днів роботи суддею + 22 роки, 1 місяць, 2 дні роботи на посадах слідчого і прокурора + 2 роки 6 днів проходження військової служби + 2 роки, 5 місяців, 22 дні половину
Згідно абзацу 2 ч. 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ від 15.12.1992 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Указом Президента України № 584/95 від 10.07.1995 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", який у статті 1 (стаття втратила чинність з 20 березня 2008 року), передбачав, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до наданих доказів в справі та записів трудової книжки та Указу Президента України №846/98 від 05.08.1998 року ОСОБА_1 вперше був призначений суддею Дубенського районного суду і приступив до виконання обов'язків судді з 01 вересня 1998 року. 16 липня 2015 року Постановою Верховної Ради України №636-VII його звільнено з посади судді Дубенського міськрайонного суду у відставку.12 серпня 2015 року наказом голови Дубенського міськрайонного суду відраховано з штату суду. Отже стаж роботи на посаді судді Дубеньского міськрайонного суду Рівненської області з 01 вересня 1998 року по 16 липня 2015 року, становить 16 років10 місяців 15 днів.
Зважаючи на вказаний стаж роботи на посаді судді понад 10 років, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного довічного грошового утримання, серед іншого, має бути зараховано 22 роки 1 місяць 2 дні час роботи на слідчо-прокурорських посадах в прокуратурі Рівненської області з 29 липня 1976 року по 31 серпня 1998 року, 2 роки 6 днів проходження строкової служби в армії з 10.11.1968 по 16.11.1970 роки., 2 роки пять місяців 22 дні половину строку на денній формі навчання на юридичному факультеті Льавівського національного університету ім.. І.Франка.
Отже, з урахуванням викладеного, позивачу до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці має зараховуватися повних 43 роки ( 16 років 10 місяців 15 днів роботи суддею + 22роки 1 місяць два дні на слідчо-прокурорських посадах + 2 роки 6 днів проходження військової служби +два роки 5 місяців 22 дні половину навчання)
Виходячи з цього стажу роботи щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до вимог ч.3 ст.142 Закону України №1402 VIII має обраховуватися і складати 96 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.(113508 х 96% =108967,67 грн.).ч. 3 ст.142 Закону № 1402-VIII
Таким чином, не включення відповідачем повного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи позивача на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді з розрахунку 35 років та обрахунок розміру довічного утримання позивача з розрахунку 80% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є неправомірним.
На думку суду, зменшення відсотку основного розміру довічного грошового утримання позивача було здійснено не у спосіб, передбачений Конституцією України та Закону № 1402 -VIII, а в контексті положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідачем вчинено дії, які порушили права позивача, а також те, що відповідач, здійснюючи виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не дотримався вимог Закону № 1402-VIII, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 80% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 02.03.2020 р. №56 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 відповідно до довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 02.03.2020 р №% 56 у розмірі 96% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 19.02.2020 року, вирахувавши повний стаж роботи судді 38 років 10 місяців 17 днів та зарахувавши до стажу роботи половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського національного університету ім.. І.Франка з 21 липня 1971р. по 29 червня 1976 року, що становить 2 роки 5 місяців 22 дні, період проходження строкової військової служби з 10.11.1968 р. по 26 11.1970 р., що становить 2 роки шість днів, а всього повний стаж 43 роки.
Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,6 грн.,
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 80% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 02.03.2020 року №56.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату без обмеження їх розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 02.03.2020 р №% 56 у розмірі 96% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 19.02.2020 року, з врахуванням повного стаж роботи судді 38 років 10 місяців 17 днів та зарахувавши до стажу роботи половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського національного університету ім.. І.Франка з 21 липня 1971р. по 29 червня 1976 року, що становить 2 роки 5 місяців 22 дні, період проходження строкової військової служби з 10.11.1968 р. по 26 11.1970 р., що становить 2 роки шість днів, а всього повний стаж 43 роки
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в розмірі 1073,6 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Д.Є. Махаринець