06 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5705/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Садошенко А.П.,
представника позивача - Оніпченка В.В.,
представника відповідача - Пуніної Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
08 травня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ НП в Полтавській області), у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції до стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”, яка становить 14 років 05 місяців 23 дні;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 в поліції, який відповідно до статті 78 Закону України “Про національну поліцію” дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в податковій міліції, яка становить 14 років 05 місяців 23 дні.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року він проходив службу в органах податкової міліції, а з 16.02.2022 проходить службу у Національній поліції України. Позивач вважає, що вказаний період служби підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, оскільки служба в органах податкової міліції проходила за правилами служби в органах внутрішніх справ України, а Законом України "Про Національну поліцію" передбачено зарахування до вислуги років періодів проходження служби в органах внутрішніх справ. Проте відповідач не зарахував службу в органах податкової міліції до стажу служби позивача, що дає право на отримання надбавки за вислугу років до грошового забезпечення та додаткової оплачуваної відпустки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
23 травня 2023 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви /а.с.43-45/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5705/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
12 червня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 62-68/, у якому представник відповідача просить адміністративний позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що служба в податковій міліції відсутня у переліку статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Вважає, що при оголошенні надбавки за стаж служби в поліції наказом ГУНП в Полтавській області від 28.12.2022 №612 о/с в частині оголошення стажу служби в поліції ОСОБА_1 відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 12:00 06 липня 2023 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 у період з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року проходив службу на посадах в органах податкової міліції, що підтверджено трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 /а.с. 78/ та послужним списком ОСОБА_1 /а.с. 73-77/.
ОСОБА_1 під час проходження служби у податковій міліції були присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції: лейтенант податкової міліції, старший лейтенант податкової міліції, капітан податкової міліції, майор податкової міліції /а.с. 73/.
Із 16.02.2022 ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України, зокрема, на посаді в Головному управлінні Національній поліції в Полтавській області, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1 /а.с. 75/.
Наказом ГУ НП в Полтавській області від 28.12.2022 №612 о/с оголошено стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.12.2022 підполковникові поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Кременчуцького районного управління поліції - 00 років 09 місяці 15 днів /а.с. 72/.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Полтавській області з рапортом від 14.02.2023 /а.с. 70/, на який у відповідь отримав лист Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 березня 2023 року №312/115/12/02/04-2023 про те, що вислуга років, яку оголошено наказом ГК НП в Полтавській області від 28.12.2022 №612 о/с, станом на 01.12.2022 становила 00 років 09 місяці 15 днів. Позивача проінформовано, що періоди, які зараховуються до стажу служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки визначено частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" /а.с. 71/.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції до стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" віл 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закону №580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
За приписами частин першої та другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга статті 78 Закону №580-VIII).
За приписами пункту 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 12 серпня 2012 року; далі - ПК України) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).
Згідно із пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.
У частині четвертій статті 78 Закону №580-VIII зазначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: “За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію””.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон №509-XII - чинний до 20 листопада 2012 року) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень в органах державної податкової служби; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає, виявляє, припиняє корупційні правопорушення працівників органів державної податкової служби; складає протокол про вчинення корупційного правопорушення відповідно до закону; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням (частина перша).
За приписами частини першої статті 24 Закону №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 26 Закону №509-XII держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.
Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу не зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Як установлено судом, ОСОБА_1 у період з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року проходив службу на посадах в органах податкової міліції, позивачу були присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції: лейтенант податкової міліції, старший лейтенант податкової міліції, капітан податкової міліції, майор податкової міліції.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Водночас приписами статей 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.
Те, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ також передбачалось приписами частини першої статті 24 Закону №509-XII.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №440/1564/20.
Таким чином, стаж служби ОСОБА_1 у податковій міліції з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року підлягає зарахуванню до стажу проходження служби у поліції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стажу служби у податковій міліції з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року та зобов'язати Головне управління Національній поліції в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції стаж служби у податковій міліції з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року.
Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції до стажу служби в поліції у визначеному позивачем розмірі 14 років 05 місяців 23 дні та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 в поліції стаж служби в податковій міліції у розмірі 14 років 05 місяців 23 дні задоволенню не підлягають як передчасні та такі, що звернені на майбутнє, оскільки повноваження щодо обчислення стажу служби покладено на відповідача, який на час розгляду цієї справи не здійснював таке обчислення, заперечуючи вцілому право позивача на зарахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції стажу служби у податковій міліції з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року, спору з приводу визначення конкретного розміру стажу позивача за вказаний період між сторонами немає.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується платіжним документом від 08.05.2023 /зворот а.с. 6 / та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України /а.с. 37/.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. (1073,60 грн./2).
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: копію договору №05/05 про надання правничої допомоги від 05.05.2023 /а.с. 30-31/, копію ордеру серії ВІ №1114707 /а.с. 7/, копію звіту №05/05 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом (додаток до договору про надання правничої допомоги №05/05 від 05.05.2023), у якому визначено вартість за написання та подання позовної заяви, юридичний супровід справи в суді першої інстанції в розмірі 2500 грн /а.с. 32/, ордер серії ВІ №1055440 /а.с. 86/, договір №01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2023 /а.с. 82-83/, звіт №01/06 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом (додаток до договору про надання правничої допомоги №01/06 від 01.06.2023) /а.с. 85/, квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за юридичний супровід справи в суді першої інстанції на суму 2000 грн. /а.с. 84/.
Дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатами послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатами часу, об'єму наданих послуг, значенню справи для сторони, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу загалом 4500 грн. є завищеною щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатами час та зважаючи на те, що юридичний супровід в суді першої інстанції здійснювався одним із адвокатів, тоді як ці роботи включені до звітів обох адвокатів, тому з урахуванням часткового задоволення позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1250 грн. (2500 грн./2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (ідентифікаційний код 40108630, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стажу служби у податковій міліції з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Національній поліції в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції стаж служби у податковій міліції з 06 червня 2007 року по 29 листопада 2021 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1250 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 липня 2023 року.
Суддя С.С. Сич