14 липня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/4021/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Головне управління ДПС у Полтавській області (далі також позивач, податковий орган) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12884,30 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.
2. Позиція відповідача.
Поштове відправлення разом з копією ухвали суду від 10.04.2023 про відкриття провадження у цій справі повернулось до суду неврученим з огляду на відсутність адресата за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 29/.
У відповідності до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням наведеного, копія ухвали суду від 10.04.2023 вважається врученою відповідачу 20.04.2023.
Крім того, копія ухвали суду від 10.04.2023 про відкриття провадження у цій справі внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень (реєстраційний номер 110118561), а інформація про розгляд судової справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Інформація для здійснення зв'язку з ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня.
Тож, суд вжив залежних від нього та необхідних заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд судової справи.
Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідач не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець та як платник податків з 17.10.2017 перебуває на податковому обліку в Миргородській ДПІ /а.с. 9/.
За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12884,30 грн /а.с. 6/, що виник за таких обставин.
На підставі заяви від 17.10.2017 про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 з травня 2018 року по січень 2019 року нараховане податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку загалом у розмірі 7314,40 грн /а.с. 7, 10-11, 19-20/.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Полтавській області за результатами камеральних (електронних) перевірок щодо своєчасності сплати ФОП ОСОБА_1 єдиного податку, на підставі актів перевірок від 21.01.2019 №14699/16-31-55-33/ НОМЕР_1 та від 09.01.2020 №000074/16-31-55-33/ НОМЕР_1 сформовані податкові повідомлення-рішення від 06.02.2019 №0001415513 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5152,60 грн та від 09.01.2020 №0000885533 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 417,30 грн /а.с. 13-14, 16-17/.
Податкове повідомлення-рішення від 06.02.2019 №0001415513 вручене відповідачу 08.02.2019, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 15/.
Податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 №0000885533 не вручене платнику податків під час доставки з огляду на його відсутність за податковою адресою /а.с. 18/.
06.07.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу №20808-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 1177,60 грн /а.с. 8/. Поштове відправлення отримане відповідачем 03.10.2018, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 8, зі звороту/.
Докази оскарження відповідачем у визначеному законом порядку податкових повідомлень-рішень та/або податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У силу пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до абзацу першого пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Як визначено пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідач, будучи платником єдиного податку другої групи, упродовж травня 2018 року - лютого 2019 року мав щомісячно сплачувати єдиний податок, а невиконання ФОП ОСОБА_1 податкового обов'язку у визначені Податковим кодексом України строки призвело до утворення податкового боргу.
Крім того, визначене вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкове (грошове) зобов'язання вважається узгодженим з моменту їх отримання платником податків та мало бути сплачене відповідачем у строк, визначений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 ПК України.
Факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, повноваженнями зі стягнення якого наділені контролюючі органи.
Матеріалами справи підтверджено, що з метою погашення податкового боргу позивач надсилав ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.07.2018 №20808-17.
Однак, відповідач податковий борг добровільно не сплатила, про що свідчать дані інтегрованої картки платника податку /а.с. 19-20/.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзив на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими (податковими) зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Разом з цим, як визначено пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас пунктом 102.9 статті 102 ПК України визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, зважаючи на ненадання відповідачем доказів оскарження у визначеному законом порядку податкових повідомлень-рішень від 06.02.2019 №0001415513, від 09.01.2020 №0000885533 та/або податкової вимоги від 06.07.2018 №20808-17, неспростування доводів податкового боргу про наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12884,30 грн (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні тридцять копійок) на рахунок UA798999980314090699000016604, отримувач - ГУК у Полт.обл./тг с. В.Сорочин/18050400, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Позивач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба