13 липня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/2630/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Головне управління ДПС у Полтавській області (далі також позивач, податковий орган) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27755,00 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.
2. Позиція відповідача.
Відповідач копію ухвали суду від 20.03.2023 про відкриття провадження у цій справі отримав 28.03.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603934902693 /а.с. 30/.
Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідач не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець та як платник податків з 12.01.2010 перебуває на податковому обліку в Карлівській ДПІ /а.с. 24-25/.
За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27755,00 грн /а.с. 6, 7/, що виник за таких обставин.
ФОП ОСОБА_1 подав до Карлівської ДПІ податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2020 року, у якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку у розмірі 12387,50 грн /а.с. 10/.
Також відповідач подав до Карлівської ДПІ податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2020 року, у якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку у розмірі 8812,50 грн /а.с. 9/.
Крім того, податковий орган за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати єдиного податку відповідачем, на підставі акта перевірки від 08.10.2020 №256/16-31-04-21-10/ НОМЕР_1 , відповідно до пункту 296.3 статті 295 Податкового кодексу України сформував податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0032980421, яким застосував до ФОП ОСОБА_1 штраф за несвоєчасну сплату єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6555,00 грн /а.с. 11, 12/.
Податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0032980421 отримане відповідачем 05.11.2020, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 12, зі звороту/.
18.12.2019 Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу №80017-53 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 45050,00 грн /а.с. 13/. Поштове відправлення вручене відповідачу 26.12.2019, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 13/.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У силу пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень.
За змістом абзацу другого пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Як визначено пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
А відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому, у пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податкових деклараціях платника єдиного податку за півріччя та три квартали 2020 року, вважається узгодженим з дати подання таких декларацій до контролюючого органу, не може бути оскаржене та мало бути сплачене у строки, визначені пунктом 57.1 статті 57, 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.
У свою чергу, застосований відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0032980421 штраф вважається узгодженим з моменту отримання платником податку згаданого рішення та мав бути сплачений відповідачем у строк, визначений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
Факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, повноваженнями зі стягнення якого наділені контролюючі органи.
Матеріалами справи підтверджено, що з метою погашення податкового боргу позивач надсилав ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 18.12.2019 №80017-53, яка вручена відповідачу 26.12.2019.
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзив на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими (податковими) зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27755,00 грн (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень) на рахунок UA778999980314000699000016678, отримувач - ГУК у Полт.обл./тг м. Карлівка/18050400, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Позивач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба