Справа № 540/8833/21
14 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (далі - відповідач) , у якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 23 грудня 2021 року за №UА508040/2021/000288/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Авто номній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 24 грудня 2021 року за №UА508040/2021/000289/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 16.02.2023 року справу №540/8833/21 передано для розгляду головуючому судді Харченко Ю.В.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що надані позивачем документи повністю підтверджують митну вартість імпортованих товарів (та її складові) за основним методом визначення митної вартості товарів на підставі норм ст. 53 Митного кодексу України. На вимогу відповідача, позивачем також із заявами про надання додаткових підтверджень щодо митної вартості товарів імпортованих ФОП ОСОБА_1 товарів від 24 грудня 2021 року за вих. №70, та від 28 грудня 2021 року за вих. №71 надано додаткові пояснення стосовно супровідних документів. Однак, відповідач прийняв оскаржувані рішень про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року, №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року, що і стало підставою звернення позивача до суду.
Відповідач - Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 13.04.2023 р. вхід.№ЕС/3391/23), наголошуючи, зокрема, що за результатами спрацювання АСАУР згенеровано митну формальність 105-2 «контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» та сформовано повідомлення для інспектора «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу ДФС №689 від 11.09.2015. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до ч.3,4 ст.53 МКУ.». В наданому разом з митними деклараціями коносаменті № SXE21080686 від 21.09.2021 наявна інформація, що фрахт оплачений завчасно (передплачений). При цьому, згідно інформації в додатково наданому банківському платіжному документі №142 від 08.12.2021 оплата була здійснена тільки 08.12.2021, тобто вже після видачі коносамента та завантаження товару на борт (21.09.2021);
номер коносаменту (11TFAFA4617ZFB/11TFAFA4617ZFB), наведений у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту, поданого разом із митною декларацією (SXE21080686/ SXE21080686). Таким чином, митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу за резервним методом та відповідно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року, №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року прийнято справу до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 540/8833/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між позивачем, ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та постачальником-нерезидентом «QINGBAO KALNI INTERNATIONAL TRADING Cо., LTD», Китай (Продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №19102020 від 19 жовтня 2020 року на постачання Товарів (садових шлангів, поливочних шлангів, лай флет) на митну територію України на умовах FOB порт Циндао (Китай) до Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2000 року за умовами п. 2 Контракту.
На виконання вищезазначеного контракту позивачем в грудні 2021 року було імпортовано на митну територію України товари - шланги ПВХ для подачі води. З метою проходження митного оформлення вантажу з імпортованим товаром, позивачем - ФОП ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі, були подані дві електронні вантажні митні декларації, а саме:
- ВМД №UA508040/2021/009975 від 23.12.2021 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані товари - шланги ПВХ для подачі води, багатофункціонального зрошення, гнучкі, армовані капроновою ниткою, у рулонах, безшовні, без Фітингів - 310 рулонів, за договірною вартістю 26 620,00 доларів США (725 416,30 грн. по курсу 27,2508 грн. за 1 дол. США без урахування вартості перевезення поза митною територією України в сумі 124184,52 грн., а разом 849 000.82 грн.).
- ВМД №UA508040/2021/010022 від 24.12.2021 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ст. 57 Митного кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані товари - шланги ПВХ для подачі води, багатофункціонального зрошення, гнучкі, армовані капроновою ниткою, у рулонах, безшовні, без фітингів - 342 рулонів, за договірною вартістю 20144,00 доларів США (72) 252,17 грн. по курсу 27,2747 грн. за 1 дол. США без урахування вартості перевезення поза митною територією України в сумі 124 184,52 грн., а разом 845 436,69 грн.).
Згідно зазначених митних декларацій №UA508040/2021/009975 від 23.12.2021 року, та №UA508040/2021/010022 від 24.12.2021 року, позивачем - ФОП ОСОБА_1 , було заявлено окремою складовою вартості імпортованих товарів витрати на транспортування вищезазначених товарів поза митною територією Україні: (морський фрахт) з порту відправлення Циндао (Китай) до митного кордону України (порт Чорноморськ) в контейнері 20 GP TRHU2291033 згідно коносамента SXE21080686 від 21.09.2021 року в сумі 124 184,52 грн., та в контейнері 20'GP MEDU6300780 згідно коносамента SXE21080692 від 21.09.2021 року в сумі 124 184,52 грн., що підтверджується договором №TE 0208/21-1 від 02 серпня 2021 року комплексного обслуговування, рахунками на оплату №292 від 03.12.2021 року, №291 від 03.12.2021 року, довідками експедитора ТОВ «Технологічна експедиція» від 06.12.2021 року за № 06 1221/5 та від 06.12.2021 року за №051221/4, платіжними дорученнями про оплату вартості перевезення від 68 грудня 202 року за №142 на суму 124 184,52 грн., та від 08 грудня 2021 року за №141 на суму 124 184,52 грн.
Разом із вищезазначеними вантажними митними деклараціями, позивачем - ФОП ОСОБА_1 , були надані документи, відповідно до переліку зазначеного в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт №19102020 від 19 жовтня 2020 року, укладе з нерезидентом «QINGDAO KAIXI INTERNATIONAL TRADING CO., LTD», Китай; інвойси №КХ210709 від 09 липня 2021 року, та №210616-1 від 16 червня 2021 року; пакувальні листи до інвойсів №КХ210709 від 09 липня 201 року та №210616-1 від 16 червня 2021 року; коносаменти SXE21080686 від 2109 2021 року, та SXE21080092 21 21.09 2021 року; платіжні доручення в іноземній валюті 2107.5/COR/28649 від 16.07.2021 року на суму 26 620,00 дол. США з повної оплати вартості товарів згідно інвойсу №К Х210709 від 09 липня 2021 року, та №210622/COR/97313 від 22.06.2021 року на суму 26 444,00 дол. США з повної оплати вартості товарів згідно інвойсу ВКХ210616-1 від 10 червня 2021 року; довідки про вартість перевезення від 06.12 2021 року за №001221/5, та від 06 12 2021 року за №061221/4; рахунки на оплату вартості перевезення №292 від 03.12.2021 року, №191 від 03.12.2021 року; договір № 0208/21 - 02 серпня 2021 року комплексного обслуговування з транспортним експедитором ТОВ «Технологічна експедиція»; платіжні доручення № 142 від 08.12.2021 року, та від № 141 від 08 12.2023 року про оплату вартості перевезення на користь транспортного експедитора.
За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: рахунок на оплату транспортно-експедиційне обслуговування від 03.12.2021 № 292; платіжне доручення на сплату транспортно-експедиційне обслуговування від - 08.12.2021 № 142; декларація країни відправника від 15.09,2021 № 422720210000735454
За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці були прийняті рішення про коригування заявленої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 митної вартості товару за №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року, №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року.
Зокрема, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів за №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- в наданому разом з митною декларацією коносаменті № SXE21080686 від 21.09.2021 наявна інформація, що фрахт оплачений завчасно (передплачений). При цьому, згідно інформації в додатково наданому банківському платіжному документі №142 від 08.12.2021 оплата була здійснена тільки 08.12.2021, тобто вже після видачі коносамента та завантаження товару на борт (21.09.2021);
- номер коносаменту (11TFAFA4617ZFB), наведений у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту, поданого разом із митною декларацією (SXE21080686).
У графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів за №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- в наданому разом з митною декларацією коносаменті № ХЕ21080692 від 21.09.2021 наявна інформація, що фрахт оплачений завчасно (передплачений). При цьому, згідно інформації в додатково наданому банківському платіжному документі №141 від 08.12.2021 оплата була здійснена тільки 08.12.2021, тобто вже після видачі коносамента та завантаження товару на борт (21.09.2021);
- номер коносаменту (11TFAFQ4618ZFB), наведений у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту, поданого разом із митною декларацією (SXE21080692).
Не погоджуючись із прийнятими Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов не є обґрунтованим, а отже не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ст.52 МК України з'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для з'явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З'явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з'явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року, №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року, обставини, котрі слугували підставою для їх винесення, а також враховуючи доводи, аргументи учасників справи, наявні у справі докази в їх сукупності, суд акцентує на наступному.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року, та зазначено вище, останнє обґрунтоване наступним: в наданому разом з митною декларацією коносаменті № SXE21080686 від 21.09.2021 наявна інформація, що фрахт оплачений завчасно (передплачений). При цьому, згідно інформації в додатково наданому банківському платіжному документі №142 від 08.12.2021 оплата була здійснена тільки 08.12.2021, тобто вже після видачі коносамента та завантаження товару на борт (21.09.2021).
Як з'ясовано судом, з метою доставки імпортованого товару за контрактом №14102020 від 19.10 2020 року, укладеним із нерезидентом «QINGDAO KAINI INTERNATIONAL TRADING CO, LTD», та інвойсами №КХ210709 від 09.07 2021 року, та №КХ210616-1 від 16 червня 2021 року, в тому числі поза межами митної території України (транспортування морем в контейнерах), позивач - ФОП ОСОБА_1 , уклав договір №ТЕ 0208/21-1 комплексного обслуговування від 02 серпня 2021 року із транспортним експедитором ТОВ «Технологічна експедиція».
Відповідно до умов п. 1.1 договору №0208/21- 1 комплексного обслуговування від 02 серпня 2021 року замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату, та за рахунок Замовника організувати транспортно-екпедиторське обслуговування (ТЕО) перевезення експортно-імпортних, та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, страхування вантажів, а також надати інші транспортно-експедиторські, митно-брокерські та/або організацію сюрвеєрських послуг замовнику за згодою сторін на умовах, визначених даним Договором.
За умовами п 2.1.2, п. 2.2.1, п. 2.2.2 договору № ТЕ 0208/21-1 комплексного обслуговування від 02 серпня 2021 року, виконавець (ТОВ «Технологічна експедиція») зобов'язаний представляти інтереси Замовника (ФОП ОСОБА_1 ) у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами, тощо, у зв'язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО, митним оформленням, контролем вантажів Замовника; виконавець має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими, та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за даним договором; здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за даним договором.
Порядок оплати ФОП ОСОБА_1 послуг третіх осіб (витрат експедитора на доставку товару), та послуг експедитора передбачено п 4.1.3 договору № ТЕ 0208/21-1 комплексного обслуговування від 02 серпня 2021 року, а саме погоджені платежі, що підлягають оплаті за виконані послуги перевантажу морським транспортом (фрахт) та супутні витрати, пов'язав із таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, надані митно-брокерські сюрвеєрські послуги, агентський та інші портові збори і т.п.), протягом трьох (3) банківських днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку.
Рахунки на оплату №292 від 03 грудня 2021 року, та № 291від 03 грудня 2021 року від транспортного експедитора ТОВ «Технологічна експедиція» на компенсацію за послуги морського вантажного транспорту на суму 124184 (сто двадцять чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 52 коп. кожний (загальна сума за двома контейнерам 246 369.84 p.) були виставлений ФОП ОСОБА_1 03 грудня 2021 року і сплачені, за умовами п. 4.1.3 договору №ТЕ 0208/21-1 комплексного обслуговування від 02 серпня 2021 року протягом трьох банківських днів з дати виставлення рахунку 08 грудня 2021 року (04 та 25 грудня 2021 року не були банківськими днями, оскільки були вихідними),що підтверджується платіжними дорученням № 142 та №141 від 08 грудня 20 року.
Отже, з урахуванням наведеного, закономірною, на думку суду, є сплата транспортним експедитором, ТОВ «Технологічна експедиція», від свого мені в межах умов п.2.1.2, п. 2.2.1, п. 2.2.2 договору №ТЕ 0208/21-1 комплексного обслуговування від 02 серпня 2021 року на користь перевізника сплати послуг за фрахт судна перевезення імпортованого товару перед завантаженням вантажу з імпортованим товаром на судно, з наступним виставленням рахунків ФОП ОСОБА_1 від 03.12.2021 року на компенсацію послуг морського вантажного транспорту на загальну суму 248 369,04 грн. з оплатою таких послуг в строки, передбачені п. 4.1.3 «а» договору № 208/2112 серпня 2001 року.
При цьому, суд зазначає, що копії рахунків на оплату від 03.12.2021 року за №292, та від 03.12 2021 року №291 від ТОВ «Технологічна експедиція» на компенсацію за послуги морського вантажного транспорту на суму 124 184 (сто двадцять чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 52 коп. кожний та платіжні доручення від 08.12 2021 року за № 142 та за №141 також надавались митному органу під час митного оформлення імпортованих товарів.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивач повністю документально підтвердив понесені ним витрати на доставку імпортованого товару поза митною територію України (фрахт судна).
Відносно посилання митниці в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року про те, що номер коносаменту (11TFAFA4617ZFB), наведений у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту, поданому разом із митною декларацією (SXE21080686), судом встановлено наступне.
Так, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товарів, та до того ж, позивач не відповідає за її заповнення.
Копія митної декларації країни відправлення містить посилання на коносамент SXE21080686, хоча до митного оформлення поданий коносамент 11TFAFA4617ZFB.
Втім, суд зазначає, що при оформленні морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading), та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.
В ході судового розгляду справи, позивачем зазначено, що був оформлений лінійний коносамент під номером 11TFAFA4617ZFB. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент за № SXE21080686.
Отже, наведене дає змогу дійти висновку, що у жодному разі не розбіжності у номерах коносаментів, а не врахування митним органом специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, суд акцентує на наступному.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року, останнє обґрунтоване наступним: «в наданому разом з митною декларацією коносаменті № ХЕ21080692 від 21.09.2021 наявна інформація, що фрахт оплачений завчасно (передплачений). При цьому, згідно інформації в додатково наданому банківському платіжному документі №141 від 08.12.2021 оплата була здійснена тільки 08.12.2021, тобто вже після видачі коносамента та завантаження товару на борт (21.09.2021)».
Водночас, як наголошувалось судом вище, позивач повністю документально підтвердив понесені ним витрати на доставку імпортованого товару поза митною територію України (фрахт судна), що підтверджується копіями рахунків на оплату від 03.12.2021 року за №292, та від 03.12 2021 року №291 від ТОВ «Технологічна експедиція» на компенсацію за послуги морського вантажного транспорту на суму 124 184 (сто двадцять чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 52 коп. кожний, та платіжні доручення від 08.12 2021 року за № 142 та за №141 також надавались митному органу під час митного оформлення імпортованих товарів.
Щодо посилання митного органу на те, що номер коносаменту (11TFAFQ4618ZFB), наведений у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення, не відповідає номеру коносаменту, поданому разом із митною декларацією (SXE21080692), суд наголошує на наступному.
Як зазначено судом вище, митна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості, позивач не відповідає за її заповнення.
З матеріалів справи вбачається, що копія митної декларації країни відправлення містить посилання на коносамент № SXE21080692, хоча до митного оформлення поданий коносамент № 11TFAFQ4618ZFB.
Водночас, як акцентовано судом, при оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading), та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.
В ході судового розгляду справи, позивачем зазначено, що був оформлений лінійний коносамент під номером 11TFAFQ4618ZFB. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент за № SXE21080692.
З урахуванням окресленого, судом встановлено не розбіжності у номерах коносаментів, а не врахування митним органом специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення.
Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, що декларантом були дотримані вимоги чинного законодавства, та надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та як наслідок прийняття спірних Рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Окрім того, суд акцентує, що митним органом фактично залишено поза увагою надані декларантом для митного оформлення товару, документи, не надавши їм відповідної оцінки, а саме: зовнішньоекономічний контракт №19102020 від 19 жовтня 2020 року, укладе з нерезидентом «QINGDAO KAIXI INTERNATIONAL TRADING CO., LTD», Китай; інвойси №КХ210709 від 09 липня 2021 року, та №210616-1 від 16 червня 2021 року; пакувальні листи до інвойсів №КХ210709 від 09 липня 201 року та №210616-1 від 16 червня 2021 року; коносаменти SXE21080686 від 2109 2021 року, та SXE21080092 21 21.09 2021 року; платіжні доручення в іноземній валюті 2107.5/COR/28649 від 16.07.2021 року на суму 26 620,00 дол. США з повної оплати вартості товарів згідно інвойсу №К Х210709 від 09 липня 2021 року, та №210622/COR/97313 від 22.06.2021 року на суму 26 444,00 дол. США з повної оплати вартості товарів згідно інвойсу ВКХ210616-1 від 10 червня 2021 року; довідки про вартість перевезення від 06.12 2021 року за №001221/5, та від 06 12 2021 року за №061221/4; рахунки на оплату вартості перевезення №292 від 03.12.2021 року, №191 від 03.12.2021 року; договір № 0208/21 - 02 серпня 2021 року комплексного обслуговування з транспортним експедитором ТОВ «Технологічна експедиція»; платіжні доручення № 142 від 08.12.2021 року, та від № 141 від 08 12.2023 року про оплату вартості перевезення на користь транспортного експедитора.
Натомість, на думку суду, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
У Постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Між тим, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними, достатніми доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В свою чергу, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.
Відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
За таких обставин, митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Згідно з ч. 11 ст. 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
У Постанові від 30.04.20 по справі №820/231/16 Верховний Суд акцентував, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
Згідно Рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі “Звежинський проти Польщі” позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.
Під час втручання необхідно дотримуватися “справедливої рівноваги” між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі “Pressos Compania Naviera S. А.” та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.
При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі “Беєлер проти Італії”). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Крім цього, згідно з п. 17 рішення у справі “TOB “Полімерконтейнер” проти України”, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати “справедливого балансу” між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо протиправності винесення Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі спірних Рішень про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000288/2 від 23 грудня 2021 року, №UА508040/2021/000289/2 від 24 грудня 2021 року, натомість обґрунтованості, і як наслідок, правомірності позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, а інші доводи, аргументи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 23 грудня 2021 року за №UА508040/2021/000288/2, від 24 грудня 2021 року за №UА508040/2021/000289/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 14.07.2023 р., з урахуванням знаходження судді Ю.В. Харченко у відпустці, у період часу з 12.05.2023 р. по 06.06.2023 р., а також на лікарняному - з 07.06.2023 р. по 14.06.2023 р.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - задовольнити
14.07.23.