Справа № 420/10398/23
14 липня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що належить до осіб, які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та має страховий стає понад 30 років на таких посадах, у зв'язку з чим їй повинна бути виплачена грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 мінімальних пенсій станом на день призначення. Вказані обставини підтверджують трудовою книжкою, яка містить всі необхідні відомості щодо трудового стажу, необхідного для призначення допомоги. 02.03.2023 року вона звернулась із відповідною заявою, проте в усній розмові було повідомлено про необхідність підтвердити періоди роботи з 15.08.1989 року по 28.02.1994 в Одеській обласній санітарно-епідеміологічній станції. При цьому, ГУ ПФ не вчинено жодних дій спрямованих та отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж. Така бездіяльність відповідача є протиправною, а тому їй повинна бути нарахована грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного форду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії та грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 та не вирішено питання про виплату грошової допомоги у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу. За принципом «екстериторіальності» заява від 23.11.2022 про виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та 30.11.2022 рішенням №156050014932 відмовлено в здійсненні перерахунку спеціального стажу з підстав не підтвердження його уточнюючими довідками. Повідомлено, що згідно наданих документів до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 зараховано із необхідних 30 років лише 28 років 04 місяці 06 днів. На повторне звернення позивача з заявою довільної форми останній листом №6772- 5976/К-02/8-1500/23 від 29.03.2023 Головним управлінням роз'яснено підстави для відмови в призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України №1058, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Додатково повідомлено, що для вирішення питання щодо врахування до спеціального стажу періоду роботи з 01.11.1987 по 28.02.1994 необхідно надати уточнюючу довідку на підставі первинних документів, оскільки за даними трудової книжки неможливо встановити основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом. Відповідно до записів трудової книжки позивач у період роботи з 01.11.1987 по 28.02.1994 працювала за сумісництвом, у зв'язку з чим вказані періоди не враховано до спеціального стажу роботи. За таких обставин, позивачем не надано документи на підтвердження спірного періоду стажу, які б в сукупності дали змогу віднести його до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у Позивача необхідного спеціального стажу ( 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії. Обов'язок в наданні документів, які б підтверджували право на пенсію за вислугу років та періоди роботи на відповідних посадах лежить на особі, що звертається до органів Пенсійного фонду, а видавати такі документи та відповідно підтверджувати цим відповідні періоди роботи виключно підприємства, де працювала особа.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що в трудовій книжці позивач містяться записи про її роботу. Є очевидним що у спірних період з 01.11.1987 року по 28.02.1994 року ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря бактеріолога баклабораторії. З 04.01.1988 року по 13.04.1988 року та з 02.01.1989 року по сумісництву на посаді лікаря-бактеріолога епідвідділу. 28.02.1994 року вона була звільнена з посади завідуючої бактеріологічною лабораторією та відповідно з сумісної посади у зв'язку з переведенням до іншої медичної установи. Зазначені записи дають можливість чітко встановити як основне місце роботи так і місце роботи за сумісництвом. Записів в трудовій книжці достатньо для врахування їх до спеціального стажу роботи. При цьому, ГУ ПФ не вчинено жодних дій спрямованих та отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж.
Ухвалою суду від 15 травня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 подано заяву про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення (а.с. 54-55).
Рішенням Головного управління ПФУ у Київській області від 30.11.2022 року № 156050014932, за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 76).
02 березня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено заяву про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (а.с. 11).
Листом від 29.03.2023 року ОСОБА_1 повідомлено, що за заявою від 23.11.2022 та долученими документами прийнято рішення від 30.11.2022 № 156050014932 про відмову відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону. Для вирішення питання щодо врахування до спеціального стажу періоду роботи з 01.11.1987 по 28.02.1994 необхідно надати уточнюючу довідку на підставі первинних документів, оскільки за даними трудової книжки неможливо встановити основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом (а.с. 26).
Відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191.
Згідно п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Відповідно до п. 4 Порядку № 1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. 5-7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 визначено, що для спеціального стажу зараховується період роботи особи, які працювали в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарноепідеміологічних закладах, діагностичних центрах на посадах лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , позивач 01.11.1987 переведена посаду в.о. завідуючої лабораторії, з 01.11.1987 року прийнята по сумісництву на посаду лікарем-бактеріологом бактеріологічної лабораторії, 13.04.1988 року звільнена з посади по сумісництву лікаря-бактеріолога, 02.01.1989 року прийнята по сумісництву лікарем-бактеріологом бактеріологічної лабораторії, 28.02.1994 року звільнена з посади завідуючої лабораторії (а.с. 59-65).
Таким чином, доводи представника відповідача щодо того, що позивачу за період з 01.11.1987 року по 28.02.1994 року необхідно надати уточнюючу довідку на підставі первинних документів, оскільки за даними трудової книжки неможливо встановити основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом, є неспроможними та спростовуються записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах пенсійної справи.
При цьому, з аналізу приписів ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку № 1191 та Переліку № 909 слідує, що зарахування періоду роботи на посаді лікаря до страхового стажу при призначенні пенсії за віком та вирішення питання про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, оскільки виконання посадових обов'язків на посадах, передбачених вищевказаним Порядком, незалежно від того, як виконувались такі посадові обов'язки на умовах основної роботи чи за сумісництвом, дозволяє зарахування такого періоду роботи до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги.
При цьому, Верховний Суд в постанові від від 13.03.2018 року по справі №234/13835/17 зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
За таких підстав, враховуючи наявність у позивача спеціального стажу, а також відсутність у нормі, закріпленій у пункті 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, застереження про необхідність роботи на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме за основним місцем, а не за сумісництвом, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
За таких обставин, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук