Справа № 420/4519/22
13 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №420/4519/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 12.10.2022 року.
До суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування базового місяця січень 2016 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 420/4519/22;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 420/4519/22.
В обґрунтування заяви зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 судове рішення від 16 травня 2022 року у справі № 420/4519/22 виконано. Проте, при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року позивачем протиправно застосовано базовий місяць січень 2016 року, замість січень 2008 року, а тому наявні підстави для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України.
Заяву позивача, подану в порядку 383 КАС України, розглянуто в порядку письмового провадження.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Аналізуючи положення статті 383 КАС України, слід дійти висновку, що судовий контроль у вказаному порядку здійснюється на стадії виконання рішення суду та в межах строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Забезпечуючи судовий контроль щодо виконання рішення, суд здійснює перевірку виключно в межах обставин досліджених та встановлених судовим рішенням.
При розгляді поданої заяви, судом з'ясовано, що рішення відповідачем виконано шляхом нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Однак, позивач не погоджується із базовим місяцем, який був застосований відповідачем при обрахунку індексації за вказаний період.
Розглянувши заяву та надаючи оцінку твердженням сторін, суд дійшов переконання, що позивачем обраний не вірний спосіб звернення для захисту своїх інтересів.
До такого переконання суд дійшов з огляду на досліджені обставини та наведені висновки в змісті рішення суду, яким захищено право позивача на отримання індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
При цьому, судом не наводились висновки щодо базового місяця, який слід враховувати при обрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Таким чином, вимоги, заявлені позивачем у заяві, не відповідають повноваженням суду при її вирішенні в порядку статті 383 КАС України, адже заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження та не враховано, що за наслідком відповідного судового контролю, судом постановляється окрема ухвала відповідно до вимог статті 249 КАС України, що само собою виключає можливість задоволення заявлених вимог.
Отже, враховуючи, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановлення ухвали в порядку статті 249 КАС України.
Протилежний підхід призведе до переоцінки обставин у справі та змісту судового рішення, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред'явлення позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані статтею 245 КАС України.
Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Суд вказує на те, що зазначені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем виконано рішення суду, а отже відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача щодо виконання рішення протиправною.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №420/4519/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк