14 липня 2023 р. № 400/5863/23
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати при звільненні матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі, передбаченому чинним законодавством для певних категорій військовослужбовців та невиконання обов'язку проведення своєчасного розрахунку при звільненні; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за недоплачену матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 25025,25 грн.; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 32150 грн за період з 28.03.2023 по 18.04.2023 року.
14.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, спираючись на те, що військова частина НОМЕР_1 , зокрема командування та обидва офіцери юридичної служби, перебувають на військовій службі в Донецькій області в складі ОТУ «Донецьк», тобто залучено до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Між тим, з огляду на приписи статті 3 Закону № 1934-XII, за змістом якої військові частини та органи військового управління (якими у цьому випадку є відповідач) є складовими елементами Збройних Сил України, такі суб'єкти перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.
Зупинення провадження у справі за клопотанням військової частини (чи іншого військового формування) на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України фактично означає зупинення провадження до закінчення військового стану.
Однак зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення військового стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Згідно зі статтею 26 Закону № 389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
З аналізу статті 26 Закону № 389-VIII слідує, що здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому, на органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та необхідність відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236, 246 КАС України, -
1. В задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у адміністративній справі №400/5863/23 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя В. В. Біоносенко