Іменем України
14 липня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/489/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненого позову просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 09.06.2023 № 122950002514 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві розглянути повторно заяву позивача від 16.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу періоди роботи з 11.11.2002 по 26.12.2002 - навчання в ДВАТ УКК ДП ДХК «Первомайськвугілля» за професією «гірник підземний», з 27.12.2002 по 02.09.2003 - гірник підземний з повним робочим днем під землею шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 03.09.2003 по 18.12.2003 - учень гірника очисного забою з повним робочим днем під землею шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 19.12.2003 по 27.02.2004 - навчання в ДВАТ УКК ДП ДХК «Первомайськвугілля» за професією «гірник очисного забою», з 28.02.2004 по 31.10.2004 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 01.11.2004 по 02.02.2005 - навчання в ДВАТ УКК ДП ДХК «Первомайськвугілля» за професією «машиніст гірничих виймальних машин», з 03.02.2005 по 23.09.2008 - машиніст гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 01.10.2008 по 21.11.2017 - машиніст гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 22.11.2017 по 31.03.2022 - гірник очисного забою з повним робочим днем під землею ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 17.05.2022 по 25.05.2022 - учень гірника очисного забою з повним робочим днем під землею ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», з 13.04.2023 по 15.04.2023 (дата звернення за пенсією) - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та додатково зарахувавши до пільгового підземного стажу 57 місяців за 19 повних років роботи на провідних підземних професіях у відповідності до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», допустивши при цьому негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач станом на 16.04.2023 набув понад 25 років підземного пільгового стажу, а тому відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Однак, відповідач за результатом розгляду заяви та доданих до неї документів прийняв рішення від 24.04.2023 № 122950002514 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з не зарахуванням до пільгового підземного стажу всіх періодів роботи, записи про які маються у трудовій книжці позивача.
Водночас, 09.06.2023 відповідач прийняв інше рішення № 122950002514 на заміну попереднього, в результаті чого було зараховано до пільгового підземного стажу лише період роботи з 26.05.2022 по 12.04.2023.
Відповідач не врахував до пільгового підземного стажу всі спірні періоди роботи позивача, частково врахувавши їх до списку № 1, зважаючи на ненадання довідок про підтвердження пільгового стажу з повним робочим днем під землею.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 07.06.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до наданих до заяви про призначення пенсії документів про стаж (трудова книжка, військовий квиток, пільгова довідка тощо), загальний страховий стаж позивача складає 40 років 02 місяці 18 днів, пільговий стаж - 17 років 11 місяців 09 днів.
До спеціального стажу за списком № 1 зараховано період роботи відповідно до відомостей по спеціальному стажу, наявних в реєстрі застрахованих осіб з 27.12.2002 по 30.09.2021.
Період роботи з 01.10.2021 по 31.03.2022 не зараховано до спеціального стажу за списком № 1, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків.
Не враховано до спеціального стажу період роботи згідно з довідкою від 12.04.2023 № 316 з 17.05.2022 по 25.05.2022, оскільки не підтверджено первинними документами повний робочий день у шахті (відсутня інформація про спуски в шахту та за якою професією, посадою нараховувалась заробітна плата).
Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням пільгового пенсійного віку (50 років).
Ухвалою суду від 11.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 23.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення співвідповідача до участі у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта позивача та картки платника податків.
16.04.2023 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.04.2023 № 122950002514 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідно до наданих до заяви про призначення пенсії документів про стаж (трудова книжка, ідентифікаційний номер, військовий квиток, пільгова довідка), загальний страховий стаж позивача складає 40 років 02 місяці 18 днів, пільговий стаж - 17 років 11 місяців 09 днів. До спеціального стажу за списком № 1 зараховано період роботи відповідно до відомостей по спеціальному стажу, наявних в реєстрі застрахованих осіб з 27.12.2002 по 30.09.2021. Період роботи з 01.10.2021 по 31.03.2022 не зараховано до спеціального стажу за списком № 1, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків. Не враховано до спеціального стажу період роботи згідно з довідкою від 12.04.2023 № 316 з 17.05.2022 по 25.05.2022, оскільки не підтверджено первинними документами повний робочий день у шахті (відсутня інформація про спуски в шахту та за якою професією, посадою нараховувалась заробітна плата). Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням пільгового пенсійного віку (50 років).
Однак, в подальшому відповідачем було прийнято нове рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії від 09.06.2023 № 122950002514, яке прийнято на заміну вищевказаного рішення від 24.04.2023 № 122950002514.
Вказане рішення разом з розрахунком стажу позивача було надіслано адвокату Галкіну Вячеславу листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.06.2023 № 1200-0202-8/11513.
Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.06.2023 № 122950002514 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 . На заміну рішення від 24.04.2023» та розрахунком трудового стажу позивача, відповідачем додатково зараховано період роботи з 26.05.2022 по 12.04.2023 до пільгового підземного стажу позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частину спірних періодів роботи позивача (з 27.12.2002 по 30.09.2021) враховано до пільгового стажу позивача за списком № 1. Також вказано, що загальний страховий стаж позивача складає 42 роки 02 місяці 18 днів, пільговий стаж - 19 років 02 місяці 09 днів.
В частині інших періодів роботи позивача, щодо яких викладені обґрунтування в рішенні від 24.04.2023 № 122950002514, а саме з 01.10.2021 по 31.03.2022 та з 17.05.2022 по 25.05.2022, мотиви його прийняття та обґрунтування щодо не зарахування таких періодів, в рішенні від 09.06.2023 № 122950002514 є аналогічними попередньому.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з огляду на викладене, з 01.10.2017 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 № 159/4178/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17.
Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , в межах спірних періодів роботи, встановлено, що позивач у періоди:
- з 11.11.2002 по 26.12.2002 був зарахований на курси з професії «гірник підземний» у ДВАТ «Учбово-курсовий комбінат» ДП ДХК «Первомайськвугілля» та в межах навчання проходив виробничу практику у ДВАТ шахта «Золоте» ДХК «Первомайськвугілля» учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею з 04.12.2002 по 24.12.2002;
- з 27.12.2002 по 02.09.2003 працював гірником підземним другого розряду видобувної ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»;
- з 03.09.2003 по 18.12.2003 працював учнем гірника очисного забою видобувної ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»;
- з 19.12.2003 був направлений на курси в Учбово-курсовий комбінат ДХК «Первомайськвугілля», де з 23.01.2004 по 25.02.2004 проходив виробничу практику в якості учня гірника очисного забою видобувної ділянки з повним робочим днем під землею, з 28.02.2004 після закінчення навчання позивач здобув кваліфікацію гірника очисного забою підземного та продовжив роботу з повним робочим днем під землею видобувної ділянки;
- з 01.03.2004 по 31.10.2004 працював гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»;
- з 01.11.2004 направлений на курси в Учбово-курсовий комбінат ДП «Первомайськвугілля», де з 30.11.2004 по 31.01.2005 проходив виробничу практику в якості стажиста машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею, з 03.02.2005 після закінчення навчання переведений машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею;
- з 03.02.2005 по 23.09.2008 працював машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»;
- з 01.10.2008 по 21.11.2017 працював машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля»;
- з 22.11.2017 позивача переведено гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», разом з тим кінцева дата цього періоду роботи у трудовій книжці відсутня, тобто записи про звільнення, переведення на іншу роботу в трудовій книжці не вказані, а тому точний період роботи за цей період має бути встановлено у сукупності з іншими доказами у справі.
Разом з тим суд зазначає, що за усі вищеназвані спірні періоди роботи позивача в трудовій книжці містяться записи про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці за вказаними посадами, на яких працював позивач, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Також з дослідження трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 13.07.2023 № 660 встановлено, що позивач у спірні періоди:
- з 17.05.2022 по 25.05.2022 працював учнем гірника очисного забою на дільниці монтажно-демонтажних робіт з повним робочим днем під землею у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом);
- з 13.04.2023 по 15.04.2023 (момент звернення за призначенням пенсії) працював гірником очисного забою 5 розряду на дільниці монтажно-демонтажних робіт з повним робочим днем під землею у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом).
За вказані періоди в трудовій книжці відсутні записи щодо атестації робочих місць. Проте, в довідці від 13.07.2023 № 660 вказано, що дана професія підтверджена результатами атестації робочих місць: наказ № 5576 від 30.08.2020, № 3067 від 03.08.2020. У вказаній довідці також зазначено, що вищевказані професії дають право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, судом встановлено, що записи в трудовій книжці, про роботу позивача у спірні періоди, містять всі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем під землею, в тому числі, за провідними професіями, що визначені частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Відповідачем вищевказані спірні періоди, окрім з 01.10.2021 по 31.03.2022 та з 13.04.2023 по 15.04.2023, зараховано до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком трудового стажу позивача, що міститься в матеріалах справи.
Як уже зазначалось, у рішенні від 09.06.2023 № 122950002514 вказано, що період роботи з 01.10.2021 по 31.03.2022 не зараховано до спеціального стажу за списком №1, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків.
Підстав для не зарахування періоду роботи з 13.04.2023 по 15.04.2023 до трудового стажу позивача, відповідачем в оспорюваному рішенні про відмову в призначенні пенсії та у відзиві на позовну заяву не зазначено.
Також згідно з оновленим розрахунком трудового стажу позивача частину спірного періоду роботи зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача за списком № 1 (з 27.12.2002 по 30.09.2021), а період роботи з 26.05.2022 по 12.04.2023 зараховано до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію незалежно від віку.
Разом з тим суд зазначає, що в цілому за змістом позовної заяви позивач не погоджується з діями відповідача щодо зарахування спірних періодів його роботи саме до пільгового стажу за списком № 1, оскільки вважає, що такі періоди повинні бути зараховані до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо вказаних обґрунтувань позивача, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось судом вище, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - постанова № 202) затверджено список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Пунктом 1 постанови № 202 визначено, що до вказаного списку відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Отже суд зазначає, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженому постановою № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи, а також працівники провідних професій на роботах, що визначені цією нормою.
Судом встановлено, що позивач у спірні періоди був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах, за списком робіт, що затверджений постановою № 202 та на роботах провідних професій, що визначені частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме позивач працював: гірником підземним з повним робочим днем під землею в шахті, гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею.
Суд зазначає, що пільговий характер вказаних робіт (професій) позивача, який надає право на пенсію незалежно від віку, прямо встановлений вищеназваними нормативно-правовими актами, а тому суд не вбачає правових підстав для неврахування періодів роботи позивача за вказаними вище професіями до підземного пільгового стажу позивача, який дає право на пенсію незалежно від віку.
Крім того суд враховує, що період роботи з 26.05.2022 по 12.04.2023 гірником очисного забою, тобто за посадою аналогічною посаді, на якій позивач працював у спірні періоди на шахтах «Золоте» та «Карбоніт», врахований відповідачем до пільгового підземного стажу позивача, який дає право на пенсію незалежно від віку.
Разом з тим суд вважає за необхідне вказати, що згідно з відомостями, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) у розділі відомості по спеціальному стажу, за спірний період з грудня 2002 року по лютий 2022 року роботодавці звітували перед Пенсійним фондом щодо спецстажу позивача за кодом ЗПЗ013А1, за період з травня 2022 по березень 2023 року за кодом ЗПЗ014А2.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 № 7-6, постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», наказом Міністерства доходів і зборів № 454 від 09.09.2013 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказом Міністерства фінансів України № 670 від 05.11.2020 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (у відповідні періоди роботи позивача).
Суд зазначає, що у відповідності до усіх вищеназваних нормативно-правових актів вказані у довідниках коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства застосовуються з 05.11.1991, вказані коди не змінювались, як і не змінювались категорії працівників, що відповідають встановленому коду обліку.
Тобто, «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», що були визначені вищевказаними судом нормативно-правовими актами, зокрема, в частині визначення відповідного коду обліку для відповідної категорії працівників, за своєю правовою суттю є аналогічними та не змінювались.
Так, довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було визначено, що з 05 листопада 1991 року застосовуються такі коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб (в частині, що стосується даної справи в розрізі працівників шахт по видобутку вугілля):
- ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;
- ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;
- ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;
- ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
У період з грудня 2002 року по лютий 2022 року роботодавці звітували щодо спецстажу позивача за кодом, який відповідає працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.
Разом з тим враховуючи встановлені судом обставини щодо того, що позивач у вказаний період був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах, за списком робіт, що затверджений постановою № 202 та на роботах провідних професій, що визначені частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому при розгляді даної справи суд не враховує вказані у довідці ОК-5 коди обліку спецстажу за вказаний період, з підстав їх необґрунтованості.
Крім того, за період з травня 2022 по березень 2023 року роботодавець звітував за кодом спецстажу позивача - ЗПЗ014А2, за посадою аналогічною посаді, на якій позивач працював у вищевказані спірні періоди, за які подано звітність за кодом ЗПЗ013А1, на шахтах «Золоте» та «Карбоніт», а тому суд не вбачає правових підстав для врахування аналогічних посад до різних спецстажів роботи позивача.
Наведене підтверджує протиправність дій відповідача щодо не зарахування періоду роботи позивача з 17.05.2022 по 25.05.2022 до пільгового підземного стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, оскільки за даними довідки ОК-5 у вказаний період роботодавець звітував перед Пенсійним фондом України щодо спецстажу позивача за кодом ЗПЗ014А2.
Окрім того суд вважає за необхідне вказати, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа № 1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Щодо періодів навчання позивача на курсах у ДВАТ «Учбово-курсовий комбінат» ДП ДХК «Первомайськвугілля з професій: гірник підземний у період з 11.11.2002 по 26.12.2002, гірника очисного вибою у період з 19.12.2003 по 28.02.2004 та машиніста гірничих виймальних машин з 01.11.2004 по 03.02.2005, суд вважає за необхідне додатково вказати таке.
Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме частиною 1 статті 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
За положенням статті 3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Суд зазначає, що періоди навчання: з 11.11.2002 по 26.12.2002 зарахований до страхового стажу, з 19.12.2003 по 28.02.2004 та з 01.11.2004 по 03.02.2005 зараховані до пільгового стажу позивача за списком № 1.
Разом з тим, враховуючи вищенаведені висновки суду щодо зарахування до пільгового підземного стажу позивача, який дає право на пенсію незалежно від віку, періодів роботи за професіями, аналогічним професіям з яких позивач навчався та проходив практику, суд дійшов висновку щодо зарахування періодів навчання також до вказаного стажу роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку.
Крім того суд враховує, що під час проходження вказаних курсів позивач проходив виробничу практику за відповідними професіями з повним робочим днем під землею, а також у періоди з 19.12.2003 по 28.02.2004 та з 01.11.2004 по 03.02.2005 проходив навчання без припинення трудових відносин та за ці періоди сплачені страхові внески, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача та відомостями з довідки форми ОК-5.
Подібні правові позиції викладені в постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 у справі № 360/4818/21 та від 22.02.2023 у справі 360/67/22.
Підсумовуючи, суд зазначає, що періоди роботи та навчання позивача з 11.11.2002 по 26.12.2002 учнем гірника підземного, з 27.12.2002 по 02.09.2003 гірником підземним, з 03.09.2003 по 18.12.2003 учнем гірника очисного забою, з 19.12.2003 по 27.02.2004 учнем гірника очисного забою, з 28.02.2004 по 31.10.2004 гірником очисного забою, з 01.11.2004 по 02.02.2005 стажистом машиніста гірничих виймальних машин, з 03.02.2005 по 23.09.2008 та з 01.10.2008 по 21.11.2017 машиністом гірничих виймальних машин повинні бути зараховані до пільгового підземного стажу позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Щодо періоду роботи позивача, починаючи з 22.11.2017, суд вважає за необхідне зазначити окремо.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 запис про роботу під номером 28, що починається з 22.11.2017 щодо переведення позивача гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» є останнім записом про роботу, тобто записи про звільнення, переведення на іншу роботу в трудовій книжці відсутні. Не вказані такі записи й у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , що заведена 17.05.2022, записи якої починаються вже з прийняття позивача на роботу до виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Разом з тим згідно з відомостями, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) за позивача у період з листопада 2017 року по вересень 2021 року сплачувались страхові внески страхувальником - відокремленим підрозділом шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», у період з жовтня 2021 року по березень 2022 року страхові внески не сплачені, проте страхувальником подавалась відповідна звітність про нараховані суми страхових внесків за позивача за вказаний період. В той же час, відомості по спеціальному стажу за кодом підстав для обліку спецстажу за березень 2020 року у довідці за формою ОК-5 відсутні.
Таким чином суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, з яких можливо встановити, що позивач у період з 22.11.2017 по 28.02.2022 працював гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, а тому цей період також має бути враховано до пільгового підземного стажу позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, а період з 01.03.2022 по 31.03.2022 до загального страхового стажу.
Щодо посилань відповідача на те, що частина вказаного періоду не зарахована до спеціального стажу, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною дванадцятою статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як вказувалось вище, відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з частиною одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
З огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов'язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:
1) особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як вказано у частині другій статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
Той факт, що за спірний період роботодавець не сплачував страхові внески не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача вказаного періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач фактично позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.
Крім того як вже зазначалось судом вище, страхувальником подавалась звітність про нараховані суми страхових внесків за позивача за період з 01.10.2021 по 31.03.2022, які мають бути сплачені.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків в частині періоду роботи позивача за вказаний період, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при визначенні права позивача на пенсію цього періоду роботи.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Щодо періоду роботи позивача у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 17.05.2022 по 25.05.2022 та з 13.04.2023 по 15.04.2023 учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею та гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, суд зазначає, що з урахуванням вищенаведених у рішенні висновків суду, ці періоди мають бути зараховані до пільгового підземного стажу позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Посилання відповідача щодо не врахування частини вказаного періоду, а саме з 17.05.2022 по 25.05.2022, оскільки такий період не підтверджено первинними документами, суд вважає незмістовними з вищенаведених мотивів, зокрема щодо того, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка містить усі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача у вказаний період, на підземних роботах з повним робочим днем під землею за провідною професією, що визначена частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Крім того, вказаний період роботи позивача підтверджений довідкою виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній від 13.07.2023 № 660 та даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб.
Щодо позовних вимог про додаткове зарахування до пільгового підземного стажу 57 місяців за 19 повних років роботи на провідних підземних професіях у відповідності до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає їх необгрунтованими, з огляду на те, що цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, були довільно і помилково розтлумачені Управлінням усупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.
До того ж, Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року по справі № 200/591/19-а вказав, що «посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом».
Щодо вимоги позивача про звернення рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць суд зазначає, що рішення у цій справі не відповідає критеріям судових рішень, які виконуються негайно, що визначені статтею 371 КАС України.
Крім того, позивачем не заявлено до відповідача позовних вимог щодо виплати йому будь-яких періодичних платежів, а тому ці вимоги також не підлягають задоволенню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи суд зазначає, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії прийнято не на підставі Конституції та законів України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн, що підтверджується квитанцією № 32528798800006897978 від 13.05.2023.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 429,44 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в призначенні пенсії від 09.06.2023 № 122950002514.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.04.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди: навчання з 11.11.2002 по 26.12.2002 з професії «гірник підземний» у ДВАТ «Учбово-курсовий комбінат» ДП ДХК «Первомайськвугілля», роботи з 27.12.2002 по 02.09.2003 гірником підземним видобувної ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 03.09.2003 по 18.12.2003 учнем гірника очисного забою видобувної ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», навчання з 19.12.2003 по 27.02.2004 учнем гірника очисного забою видобувної ділянки з повним робочим днем під землею в Учбово-курсовому комбінаті ДХК «Первомайськвугілля», роботи з 28.02.2004 по 31.10.2004 гірником очисного забою підземним видобувної ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», навчання з 01.11.2004 по 02.02.2005 стажистом машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею в Учбово-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля», роботи з 03.02.2005 по 23.09.2008 машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 01.10.2008 по 21.11.2017 машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 22.11.2017 по 28.02.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 17.05.2022 по 25.05.2022 учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з 13.04.2023 по 15.04.2023 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 429,44 грн (чотириста двадцять дев'ять гривень 44 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 14.07.2023.
Суддя О.М. Качанок