про відмову у забезпеченні позову
14 липня 2023 року Київ № 320/23910/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, скасування подання та зобов'язання вчинити певні дії,
13.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в частині вирішення питання щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі статті 21 Закону України «Про громадянство України»;
- скасувати подання у виді листа про скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області завершити процедуру щодо прийняття до громадянства, прийняття до розгляду декларацію про відмову від іноземного громадянства, оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву, в якій вона просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії доручення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області оформити подання про скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі статті 21 Закону України «Про громадянство України» та заборонити ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вчиняти дії, спрямовані на скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування цієї заяви заявниця зазначає, що не маючи бажання проживати у країні її територіального походження та у зв'язку з реєстрацією шлюбу (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва) ще у 1995 році, вона переїхала в Україну з метою постійного проживання у державі.
У зареєстрованому шлюбі у неї з її чоловіком ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , який є громадянином України на підставі частини першої статті 7 Закону України «Про громадянство України».
Відповідно до вимог законодавства України, 10.12.2004 отримала тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 , в якій у розділі строку дії посвідки зазначено її строк як безстроковий.
03.11.2014 із дотриманням передбаченої законодавством процедури заявниця отримала посвідку на постійне проживання ІН НОМЕР_4 (орган, що видав - 8001), в якій, крім того, зазначено місце її реєстрації: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеної посвідки 06.07.2020 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Д.JI. Лемеш заявниці видано довідку про реєстрацію особи громадянином України, що є підставою для видачі тимчасового посвідчення. Тобто, на думку заявниці, було прийнято рішення про оформлення набуття нею громадянства.
У подальшому заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області заявниці було видано тимчасове посвідчення на підтвердження належності до громадянства України (тимчасове посвідчення громадянина) НОМЕР_5 зі строком дії з 07.06.2021 до 16.04.2022.
Для того, аби отримати паспорт громадянина України на заміну тимчасового посвідчення громадянина відповідно до вимог національного законодавства завершальною дією є вихід із громадянства іншої держави.
У зв'язку із чим 07.02.2022 заявниця звернулася до посольство рф в Україні із заявою, зареєстрованою за № 269100538, про вихід із громадянства рф та надала весь необхідний пакет документів для реалізації вказаної процедури зі сплатою консульського збору, проте не отримала належної відповіді на своє звернення.
Як зазначено в заяві, більше року заявниця, постійно перебуваючи у стресі та знервованому стані, намагається самотужки захистити своє право та домогтися нарешті свого виходу з громадянства рф, веде безрезультатні та абсурдні переписки з різними державними органами, що свідчить про наявність незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
Разом із тим заявницю повідомлено, що ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області доручено Шевченківському відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області оформити подання про скасування рішення про оформлення набуття заявницею громадянства України на підставі статті 21 Закону України «Про громадянство України».
Зазначає, що очевидними є ознаки протиправності рішення та дій суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод та інтересів заявниці як особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявниця зазначила, що рішення про оформлення набуття нею громадянства України може призвести до ініціювання та розгляду питання про повернення чи видворення її до країни територіального походження, що безумовно, на думку заявниці, порушує її основоположні права як людини. Розуміючи перезавантаженість суду, розгляд спору по суті може тривати певний час, а тому з метою захисту її права на подальше перебування в Україні, забезпечення її прав як матері, дружини та особи, яка тривалий час на законних підставах перебуває в Україні, необхідним є забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з системного аналізу зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням всіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваного подання у виді листа про скасування рішення про оформлення ОСОБА_1 громадянства України, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Разом із тим, у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії доручення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області оформити подання про скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі статті 21 Закону України «Про громадянство України» та заборони ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вчиняти дії, спрямовані на скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України, суд фактично надасть правову оцінку його правомірності до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Шевченко А.В.