13 липня 2023 року м. Київ № 320/9843/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прилуцької Марини Олександрівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прилуцької Марини Олександрівни та просить суд:
визнати бездіяльність начальника Управління відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Прилуцької Марини Олександрівни щодо некоректного виконання Закону України "Про виконавче провадження", відмови виконання рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини від 12.10.2017, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014;
зобов'язати начальника Управління відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Прилуцьку Марину Олександрівну поновити виконавче провадження щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 367/6516/13-а;
стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) матеріальну шкоду у розмірі 984,50 грн та моральну шкоду у розмірі 57 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску десятиденного строку звернення до адміністративного суду, уточнену позовну заяву, у якій уточнити склад учасників справи, позовні вимоги до кожного з них, копію паспорта громадянина України, а також обґрунтування заявлених позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 даний позов було повернуто позивачеві, однак не погоджуючись з таким рішенням суду позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з відповідною апеляційною скаргою.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 ухвалу суду першої інстанції було скасовано та справу передано на продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направити до суду належним чином завірені копії наявних матеріалів щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 367/6516/13-а.
08.06.2022 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла копія матеріалів виконавчого провадження № 67754617.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
15.06.2022 на підставі норм ч. 9 ст. 205 КАС України, судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначив про те, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про перерахунок і виплату одноразової компенсації та допомоги на оздоровлення.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2013 позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 367/6516/13-а апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2013 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової компенсація та щорічної допомоги на оздоровлення у 2013 році в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення у 2013 році, в розмірі відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач зазначає, що 08.12.2016 державним виконавцем була винесена постанова у ВП № 49560256 про відкриття виконавчого провадження.
22.04.2016 винесена постанова про накладення на боржника штрафу в сумі 680 грн.
11.05.2016 винесена постанова про накладення на боржника штрафу в сумі 1360 грн.
20.05.2016 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 49560256.
Позивач наголошує на тому, що виконавчим провадженням не було досягнуто виконання рішення суду в справі № 367/6516/13-а, тож, дії/бездіяльність державного виконавця є протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Згідно статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404-VIII).
Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 13 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.
За правилом ч. 1 ст. 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Частиною першою статті 74 вказаного закону, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Судом досліджено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.10.2015 у справі № 367/6516/13-а заяву ОСОБА_1 задоволено, поновлено на один рік ОСОБА_1 строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про неправомірні дії.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.11.2015 заяву задоволено,
видано дублікат виконавчого листа № 367/6516/13-а, виданого Ірпінським міським судом Київської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію, як інваліду II групи, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21.07.2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
З Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 367/6516/13-а вбачається, що наразі на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області перебуває виконавче провадження № 67754617 з примусового виконання листа-дубліката № 367/6516/16-а, виданого 03.12.2015 Ірпінським міським судом Київської області.
06.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
21.12.2021 та 09.02.2023 у зв'язку з невиконанням боржником судового рішення винесено постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та у разі, якщо рішення суду, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
На виконання вимог ухвали суду щодо зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направити до суду належним чином завірені копії наявних матеріалів щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 367/6516/13-а, 08.06.2022 до суду надійшла копія матеріалів виконавчого провадження № 67754617, яке було відкрито 06.12.2021 та наразі триває, зокрема, державним виконавцем 21.12.2021 було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання законних вимог державного виконавця у розмірі 5100 грн, та 21.12.2021 прийнято вимогу державного виконавця.
Суд зазначає про те, що позивач оскаржуючи в межах даного спору дії відповідача щодо некоректного виконання Закону України «Про виконавче провадження», не вказує та необґрунтовує у чому саме полягають протиправні дії/бездіяльність державного виконавця у межах здійснення виконавчого провадження, при цьому, судом встановлено, що наразі виконавче провадження № 67754617 з виконання рішення суду в справі № 367/6516/13-а відкрито, державним виконавцем вживаються відповідні заходи та приймаються рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
У силу приписів ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу, як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який
має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права; пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним). Тобто, належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб'єктом владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою звернення до суду, передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Натомість, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не навів та не обґрунтував які саме дії відповідача є протиправними та підлягають перевірці судом в межах розгляду даного спору, вказуючи лише на загальні обставини факту невиконання рішення суду в справі № 367/6516/13-а, що не є предметом розгляду даного спору та лежить у розрізі заходів виконавчого провадження та можливості здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в тій справі, в якій було видано виконавчий документ, або шляхом оскарження дій/бездіяльності/рішень державного виконавця з чітким обґрунтуванням порушених прав сторони, визначенням підстав позову, які не можуть бути абстрактними та загальними та позовними вимогами.
У прохальній частині позовної заяви вказано на необхідності судом зобов'язати начальника Управління відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Прилуцьку Марину Олександрівну поновити виконавче провадження щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 367/6516/13-а, при цьому, під час розгляду даного спору встановлено, що виконавче провадження не закінчено/не зупинено, при цьому, позивач не оскаржує та не наводить конкретну дію чи рішення відповідача, з яким не погоджується.
Зважаючи на викладене, а також на обґрунтування позовної заяви та надані до неї матеріали, судом під час розгляду даного спору не встановлено наявності в діях відповідача протиправних дій щодо здійснення виконавчого провадження № 67754617. Тож, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
У частині позовних вимог про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) матеріальну шкоду у розмірі 984,50 грн та моральну шкоду у розмірі 57000,00 грн, суд відмовляє, оскільки не було встановлено протиправності дій відповідача за вимогами спору, крім того, дані вимоги є необґрунтованими та недоведеними, та похідними від вимог щодо оскарження дій відповідача, по яким суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прилуцької Марини Олександрівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.