Ухвала від 13.07.2023 по справі 320/23490/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення заяви про забезпечення доказів без руху

13 липня 2023 року м.Київ № 320/23490/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву про забезпечення доказів ОСОБА_1 у межах матеріалів адміністративної справи за позовом Національної асоціації адвокатів України в особі ради адвокатів України про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національної асоціації адвокатів України в особі ради адвокатів України, у якому просить суд:

- зобов'язати відповідача недержавну некомерційну професійну організацію Національна асоціація адвокатів України в особі Рада адвокатів України опублікувати оголошення у виданні, в якому ці протиправні НПА були або мали бути оприлюднені про оскарження всіх незаконних і протиправних рішень НААУ РАУ, які є предметом цього позову та оскаржується і скасовуються і мають бути судом визнані нечинними із дня прийняття, тобто всіх рішень НААУ РАУ, прийнятих у період неповноважності НААУ РАУ з 17.11.2022;

- зобов'язати відповідача недержавну некомерційну професійну організацію Національна асоціація адвокатів України в особі Рада адвокатів України опублікувати оголошення у виданні, в якому ці протиправні НПА були або мали бути оприлюднені про оскарження всіх незаконних і протиправних рішень НААУ РАУ, які є предметом цього позову та оскаржується і скасовуються і мають бути судом визнані нечинними із дня прийняття, тобто всіх рішень НААУ РАУ, прийнятих у період неповноважності НААУ РАУ з 17.11.2022;

- визнати протиправними та нечинними з дня прийняття всі рішення НААУ РАУ, прийнятих у період неповноважності НААУ РАУ та відсутності повноважень з 17.11.2022.

Також, 10.07.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення доказів, у якій він просить суд:

- витребувати всі рішення НААУ РАУ, прийняті у період неповноважності НААУ РАУ, тобто відсутності повноважень з 17.11.2022 по дату винесення ухвали про забезпечення доказів.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, суд вважає, що заяву про забезпечення позову належить повернути заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно з вимогами ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

За подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано до заяви про забезпечення позову жодних доказів сплати судового збору на рахунок Київського окружного адміністративного суду.

Натомість до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан позивача.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату за наявності підстав, зазначених у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що у попередньому календарному році (2022), у період війни та згідно офіційної державної довідки №F1401803 від 12.03.2023 про відсутність доходів за 1 квартал 2022 - 1 квартал 2023 (Відомості від 12.03.2023 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з державного веб-сайту «Дія Державні послуги») - Позивач у 2022-2023 взагалі не мав доходу.

Окрім іншого, позивач зазначає, що даний предмет позову пов'язаний із захистом соціальних та трудових прав Позивача, оскільки адвокатська діяльність є в тому числі і джерелом заробітку Позивача, його основним родом (видом) занять, видом незалежної професійної діяльності, фактично ризиковою (залежною від ринку праці) трудовою діяльністю (стосунками, у яких особа заробляє собі на життя власним трудом, знаннями, навичками, умінням, наполегливістю) і можливе позбавлення Позивача «права на працю» позбавило б його роботи та права на труд та заробіток.

До клопотання позивачем додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.03.2023 щодо ОСОБА_1 у період з І кварталу 2022 року по І квартал 2023 року, відповідно до яких інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків щодо фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 відсутня; витяг із мережі інтернет - erau.unda.org.ua, про те, що у Раді адвокатів Київської області обліковується свідоцтво №2231/10 від 24.04.2003, видане відповідно до рішення Київської обласної КДКА від 24.04.2003 №96; листи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, адресовані позивачу, від 04.10.2022 №554 та від 08.02.2023 №102, з яких вбачається, що до дисциплінарної палати КДКА Київської області надійшли скарги на позивача.

Разом з тим, надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів позивача за попередній 2022 календарний рік.

Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 у період з І кварталу 2022 року по І квартал 2023 року не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки такі відомості не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 17.10.2019 у справі №215/3786/18, від 21.10.2019 у справі № 215/1025/19, від 16.10.2019 у справі № 160/7077/19.

Щодо посилання позивача, що спір стосується захисту його соціальних та трудових прав як адвоката, суд зазначає таке.

Предметом даного спору є оскарження всіх нормативно-правових актів - рішень Ради адвокатів України, прийнятих з 17.11.2022.

Об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а чітко визначене та встановлене порушення суб'єктом владних повноважень прав особи. При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Стаття 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регулює питання про професійні права адвоката.

Так, відповідно до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;

10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Згідно частини першої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка регулює питання про професійні обов'язки адвоката, визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 58 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.

Аналізуючи наведені приписи, суд в аспекті вирішення питання про доступ до суду як підставу звільнення від сплати судового збору, а саме посилання позивача на те, що спір стосується захисту соціальних та трудових прав позивача як адвоката, зазначає, що поданий позов дійсно стосується трудових прав позивача як адвоката, проте така підстава сама по собі не є самостійною для звільнення від сплати судового збору, без врахування судом майнового стану сторони.

За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 грн.

Отже за подання заяви про забезпечення позовної заяви заявнику необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 805,20 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду (UA718999980313151206084010001).

Згідно п.4, 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення цих доказів.

Разом з тим, судом встановлено, що у поданій заяві про забезпечення доказів взагалі не зазначено які конкретні докази (дата та номер рішень відповідача) позивач просить витребувати та не наведено жодного обґрунтування необхідності забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача всіх рішень НААУ РАУ, прийнятих у період неповноважності НААУ РАУ, тобто відсутності повноважень з 17.11.2022 по дату винесення ухвали про забезпечення доказів, з зазначенням наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

При цьому, згідно ч.3 ст.116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

У свою чергу, положеннями ст.169 КАС України врегульовано підстави залишення позовної заяви без руху та підстави для повернення позовної заяви.

Так, згідно ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.6 ст.169 КАС України копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення доказів підлягає залишенню без руху

Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду

- уточнену заяву про забезпечення доказів із зазначенням конкретних доказів забезпечення яких є необхідним, а також обставини для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення цих доказів;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 805,20 грн.

Керуючись статтями 21, 114, 115, 116, 117, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишити без руху.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду оновленої редакції заяви з визначеним статусом всіх сторін, зазначивши всі належні реквізити таких, з наведенням обґрунтувань необхідності забезпечення доказів.

У разі невиконання вимог цієї ухвали заява про забезпечення доказів буде повернута позивачу.

Копію цієї ухвали направити особі, що звернулась з заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.

Попередній документ
112204267
Наступний документ
112204269
Інформація про рішення:
№ рішення: 112204268
№ справи: 320/23490/23
Дата рішення: 13.07.2023
Дата публікації: 17.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.07.2023)
Дата надходження: 10.07.2023
Предмет позову: Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛИСЕНКО В І
відповідач (боржник):
Національна асоціація адвокатів України
позивач (заявник):
ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ`ЯРОВИЧ