12 липня 2023 року справа №320/8368/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Чернігівській області щодо невинесення рішення про скасування суми боргу (недоїмки) у розмірі 162476,08 грн щодо ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ДПС у Чернігівській області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки по єдиному внеску у розмірі 162476,08 грн, нарахованої відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302 щодо суми донарахувань 162476,08 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у судовому порядку скасовано наказ на проведення документальної позапланової перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки). Позивач вважає, що незаконно проведена документальна перевірка не може породжувати правові наслідки для позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 поновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.05.2017 №Ф-0001881302 про сплату боргу (недоїмки). Відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
22.12.2022 до суду надійшов відзив на позов від відповідача, в якому зазначено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) оскаржена до суду з порушенням встановленого строку оскарження, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Суд звертає увагу відповідача, що при відкритті провадження у справі суд порушив питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та запропонував позивачу подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
Позивач звернувся до суду з клопотання про поновлення строку звернення до суду, за результатами розгляду якого ухвалою від 13.10.2022 суд поновив позивачу пропущений строк звернення до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
У зв'язку із надходженням відомостей щодо припинення платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головне управління ДФС у Чернігівській області прийняло наказ від 07.04.2017 №479 «Про проведення документальної позапланової перевірки».
За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.04.2017 №208/13/ НОМЕР_1 , в якому відображено висновки про порушення, зокрема:
1) підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та підпункту 2 пункту 5 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за перевіряємо період з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та мінімального страхового внеску за 2014 рік в розмірі 233581,97 грн та за 2015 рік в розмірі 234648,86 грн;
2) пункту 11 статті 8, пункту 5 та пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 внаслідок заниження чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини та мінімального страхового внеску, занизив суму єдиного внеску за 2014 рік на 81052,90 грн та за 2015 рік на 81423,18 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки Головне управління ДФС у Чернігівській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302, якою вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 162476,08 грн.
Позивач, вважаючи протиправною зазначену вимогу, звернувся з цим позовом до суду, в якому просить її скасувати, а також зобов'язати відповідача внести зміни до коригування індивідуальної картки платника податку шляхом виключення визначеної суми з заборгованості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до пункту 86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
У свою чергу, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI).
За положеннями пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
Розділ VI Інструкції №449 визначає порядок стягнення заборгованості з платників.
Пункт 3 розділу VI Інструкції №449 встановлює, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що у спірних правовідносинах здійснення перевірки є необхідною передумовою для складання вимоги про сплату боргу (недоїмки) у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Таким чином, нормами ПК України та Закону №2464-VI, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 у справі №1570/7146/12 та від 24.10.2018 у справі №808/1746/15.
Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №0340/1931/18.
Підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302, був наказ Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.04.2017 №479.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №810/3185/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 та постановою Верховного Суду від 07.12.2021, наказ Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.04.2017 №479 визнано протиправним та скасовано.
За таких обставин, визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки рішень про донарахування грошових зобов'язань.
Таким чином, оскільки оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302 винесена саме за результатами проведеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.04.2017 №479 документальної позапланової перевірки, така вимога є протиправною та підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків позивача шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску за оскаржуваною вимогою.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі Порядок №5).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Пунктом 2 підрозділу 13 розділу ІV Порядку №5 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Суд вважає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17) та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Чернігівській області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків позивача шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску суми недоїмки у розмірі 162476,08 грн за оскаржуваною вимогою.
При цьому також відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку відповідача після набрання законної сили судовим рішенням про визнання протиправною та скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302.
Суд зазначає, що у разі набрання даним рішенням законної сили у позивача виникне право звернутися до контролюючого органу із вимогою про виключення з обліку спірної суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску. І лише відмова контролюючого органу провести дії з виключення з обліку спірних сум недоїмки з єдиного соціального внеску може бути оскаржена до суду.
Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Суд також відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про скасування суми боргу (недоїмки), оскільки, як вже було зазначено вище, сума боргу може бути скасована (анульована) лише у разі скасування відповідної вимоги про сплату боргу, тоді як у цьому випадку вимога про сплату боргу була чинна, а буде скасована після набрання законної сили цим рішенням суду.
Отже, у спірних правовідносинах достатнім для захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302, оскільки саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для вчинення податковим органом дій по виключенню з обліку сум єдиного соціального внеску, які визначали наявність недоїмки в інтегрованій картці платника.
Суд вважає, що позивачем передчасно заявлена вимога про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника за спірною вимогою, оскільки ще не настали обставини, які зумовлюють виключення з обліку спірних сум, а відтак, платник передчасно звернувся з такими вимогами до суду.
Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1624,76 грн. за позовні вимоги майнового характеру та 1984,80 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (лише вимог майнового характеру), понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частково, а саме у сумі 1624,76 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1624,76 грн. (одна тисяча шістсот двадцять чотири грн. 76 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Чернігівській області (ідентифікаційний код ВП 44094124, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 12.07.2023.
Суддя Кушнова А.О.