ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"13" липня 2023 р. Справа № 300/3986/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною відмову щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.09.2021 доплати у розмірі 2000,00 гри., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”; зобов'язати здійснити нарахування та виплату з 01.09.2021 доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 04.07.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк позивачем надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що про порушення свого права дізнався у вересні 2021 року коли отримав пенсію із так званим перерахунком та після ознайомлення із постановою Верховного Суду від 08.11.2022 в справі №420/2473/22. Позивач також зазначає, що у травні 2023 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив усунути порушення - перерахувати та виплатити спірну доплату, однак 19.06.2023 ним було отримано відмову пенсійного органу. Стверджує, що не міг передбачити, що пенсійний орган, який покликаний захищати права та інтереси громадян у сфері пенсійного та соціального забезпечення, може ці права порушувати. Також покликається на норми статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та на постанови Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18 та від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач покликається на норми статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Суд зазначає, що статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, вказана норма регулює питання виплати пенсіонеру сум пенсій, які були нараховані, але не виплачені своєчасно та, в залежності від того з чиєї вини така невиплата мала місце, визначає період, за який така пенсія підлягає виплаті не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії (якщо невиплата мала місце з вини пенсіонера) або без обмеження строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (якщо нараховані суми пенсії не отримані пенсіонером з вини пенсійного органу).
В контексті зазначеного суд вказує, що спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тобто не належить ні до основних ні до додаткових видів грошового забезпечення.
Спір у цій справі виник щодо відмови у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. на підставі Постанови №713, а не щодо відмови у проведенні виплати нарахованих відповідно до Закону №2262-ХІІ сум пенсії, які з вини пенсіонера чи пенсійного органу не були вчасно виплачені.
Враховуючи те, що спірні правовідносини не стосуються виплати пенсіонеру сум пенсій, які були нараховані, але не виплачені своєчасно та те, що наведена норма врегульовує питання строків виплати вже нарахованої пенсії, а не строків передбачених ст.122 КАС України, ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не можуть бути застосовні при розгляді питання строків звернення до суду. Відтак, покликання позивача на приписи статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є помилковими.
Суд наголошує, що відносини з приводу призначення, обчислення, нарахування і виплати доплати у порядку Постанови №713 не підпадають під дію частини 2 статті 55 Закону №2262-XII, оскільки доплата за Постановою №713 має іншу правову природу, суть та механізм призначення.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що про припинення виплати спірної доплати дізнався у вересні 2021 року коли не отримав пенсію після перерахунку на виконання рішення суду від 14.06.2021 у справі №300/111/21 та після ознайомлення із постановою Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.
З цього приводу суд зауважує, що позивач знаючи, що не отримує з вересня 2021 року доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. не був позбавлений у праві та можливості з'ясувати правомірність/неправомірність дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Факт усвідомлення ОСОБА_1 вчинення відповідачем порушення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Суд також зазначає, що прийняття Верховним Судом постанови від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 жодним чином не пов'язано із днем, коли позивач повинен був дізнатися чи дізнався про невиплату йому спірної доплати до пенсії, тому не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що 19.06.2023 отримав відмову від пенсійного органу щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн.
Суд зауважує, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.07.2023 вже надав оцінку вказаному доводу, зазначивши, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення, оскільки вказаний документ свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Щодо строків звернення до суду із цим позовом ОСОБА_1 покликається на постанову Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18.
У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що згідно з частиною 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд зауважує, що вказана норма регулює питання проведення перерахунку пенсії за минулий час у зв'язку з непроведенням такого перерахунку, зокрема, з вини органів Пенсійного фонду України.
Як зазначено вище, спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тобто не належить ні до основних ні до додаткових видів грошового забезпечення.
Окремо суд надає оцінку покликанням позивача на правові висновки, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19).
У цій постанові Великою Палатою Верховного Суду сформовано певна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду у справах про перерахунок раніше призначених пенсій.
Варто, зазначити, що вирішені по суті спірні правовідносини у вказаній постанові регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі також - Закон №1788-XII) і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV (надалі також - Закон №1058-ІV). Питання, яке було предметом судового розгляду у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) стосувалося особи, якій пенсію призначено як державному службовцю.
У вказаному остаточному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду надавала оцінку і застосовувала загальні норми пенсійного законодавства в частині строків перерахунку пенсії за попередній період, зокрема, положення статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів та не надав доказів наявності непереборних обставин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з позовними вимогами про визнання протиправною відмови щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.09.2021 по 27.12.2022 доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та зобов'язання здійснити нарахування та виплату з 01.09.2021 по 27.12.2022 доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” з урахуванням раніше виплачених сум.
Наведені позивачем вище доводи не свідчать про пропущення ним строку звернення до суду з поважних причин та не можуть бути підставами для висновку про його поновлення у вказаній частині позовних вимог.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Водночас суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Отже, позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (тобто, за період з 01.09.2021 по 27.12.2022).
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, зокрема, що у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного, керуючись ч.2. ст.123, п.1 ч.4,ч.5 ст.169, ст.241, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.09.2021 по 27.12.2022 доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та зобов'язання здійснити нарахування та виплату з 01.09.2021 по 27.12.2022 доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” з урахуванням раніше виплачених сум, - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.