ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" липня 2023 р. справа № 300/3512/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно зменшено розмір призначеної йому пенсії з 76% до 70% грошового забезпечення. Як наслідок, слід зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 виходячи з відсоткового значення її розміру 76% сум грошового забезпечення згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.09.2021 №9/1/3773.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до 01.01.2018 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ) виходячи з відсоткового значення її розміру 76% сум грошового забезпечення. Однак, пенсійним органом при здійсненні перерахунку пенсії протиправно зменшено розмір призначеної йому пенсії з 76% до 70% грошового забезпечення. Вказав, що відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Вважає, що право на отримання пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення є безстроковим. Таким чином, відповідачем протиправно не виплачується йому пенсія в розмірі 76% відповідного грошового забезпечення. Отже, слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 виходячи з відсоткового значення її розміру 76% сум грошового забезпечення згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.09.2021 №9/1/3773.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві зазначив, що з 01.01.1992 введено в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, за яким загальний розмір пенсії не повинен перевищувати 75% відповідних сум грошового забезпечення. В редакції цього Закону від 01.01.1996 максимальний розмір пенсії для колишніх військовослужбовців не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення. Згідно змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу ОВС" від 04.07.2002, який набрав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік", тобто з 01.01.2003 максимальний розмір пенсії змінено на 90%. В редакції Закону №2262-XII від 01.01.2011 максимальний розмір пенсії становив 80% сум грошового забезпечення. З 19.04.2014 діє редакція ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, яка визначає граничний розмір пенсії за вислугу років 70% сум грошового забезпечення. Зазначив, що може скластися ситуація за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну й туж посаду, мали одне й теж звання, одну й ту ж вислугу років, одинакові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії. Таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенню до колишніх військовослужбовців, та створюють дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян. Звернув увагу суду на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 по справі №340/3185/19, від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 та від 27.09.2021 по справі №580/585/21. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як пенсіонер з 01.12.2005, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
При цьому пенсія позивача обраховувалася виходячи з вислуги 27 років із розрахунку 76% грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою №ХД-18504 (а.с.23).
Відповідно до розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2018 при обчисленні пенсії за вислугу років пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 5070 грн., оклад за військове звання - 1340 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3205 грн. Основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення) - 6730,50 грн. (а.с.28).
Вказаний розмір пенсії позивача отримано внаслідок її перерахунку з 01.01.2018 на підставі довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату №ХД18504 від 22.03.2018, наданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (а.с.27 на звороті).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 в справі №300/7403/21, яке набрало законної сили 25.01.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/3773 від 22.09.2021, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019.
Відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із розрахунку 70% таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5070 грн., оклад за спеціальне звання - 1340 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3205 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 9291,75 грн. Загальний розмір пенсії склав 13234,73 грн., з урахуванням індексації - 15087,59 грн. (а.с.31).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 в справі №300/2091/22, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 1 січня 2018 року по 1 квітня 2019 року перерахунок, обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, зважаючи на раніше виплачені суми, з у рахуванням правових висновків, наданих судом в рішенні у даній справі.
Відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок пенсії позивачу із розрахунку 76% таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5070 грн., оклад за спеціальне звання - 1340 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3205 грн. Загальний розмір пенсії склав 7307,40 грн., з урахуванням індексації та доплати - 9753,54 грн. У підсумку розмір пенсії склав 15087,59 грн., враховуючи доплату до попереднього розміру пенсії - 5334,05 грн. (а.с.32).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 25.04.2023 про перерахунок та виплату його пенсії у розмірі 76% сум грошового забезпечення згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/3773 від 22.09.2021 (а.с.5).
За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 17.05.2023 №4315-3929/С-02/8-0900/23 повідомив позивача, що зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/3773 від 22.09.2021 на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області покладено не було(а.с.6).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення, позивач звернувся із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
З фактичних обставин справи вбачається, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ).
Згідно ст.63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ/національної поліції.
Статтею 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 (надалі Постанова КМУ №103).
В пунктах 1-2 цієї Постанови постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Як вже встановлено судом вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 в справі №300/7403/21, яке набрало законної сили 25.01.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/3773 від 22.09.2021, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019.
При проведенні перерахунку пенсії на виконання вказаного судового рішення відповідачем встановлено розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Надалі, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 в справі №300/2091/22, яке набрало законної сили 20.09.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 по 01.04.2019 перерахунок, обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, зважаючи на раніше виплачені суми, з у рахуванням правових висновків, наданих судом в рішенні.
Відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок пенсії позивачу із розрахунку 76% сум грошового забезпечення визначених у довідці від 22.03.2018 №ХД18504 (а.с.27 на звороті).
Суд зазначає, що відповідно до вимог пунктів «а»-«б» ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Частиною 2 вказаної статті Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені в установленому порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, де число "80" замінили на число "70" (максимальний розмір пенсії).
Таким чином, з 19.04.2014 положення ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Отже, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії до 70% відбувалася вже після призначення позивачу пенсії.
Слід зазначити, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
З системного аналізу наведених норм слідує, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є саме розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. При перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України витлумачив зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, згідно із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки в даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши складові грошового забезпечення визначені у довідці від 22.03.2018 №ХД18504 після проведення перерахунку пенсії у розмірі 76%, відповідач порушив право позивача, оскільки Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки сформовано довідку №9/1/3773 від 22.09.2021, у якій визначено складові грошового забезпечення, які враховуються при здійсненні перерахунку пенсії.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13.
Згідно висновків, викладених у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 (адміністративне провадження Пз/9901/58/18) від 04.02.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалося від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку "при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення". Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: "у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2023 по справі №380/24477/21 (№К/990/17495/22).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача, відсутні підстави для застосування складових грошового забезпечення визначених станом на 01.03.2018, адже при перерахунку пенсії змінною величиною є саме розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача відсутні підстави для неврахування сум грошового забезпечення визначених у довідці Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.09.2021 №9/1/3773 при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Стосовно позову в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення, окрім вищенаведених висновків суд зазначає наступне.
Як вже зазначено судом вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 в справі №300/2091/22, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 1 січня 2018 року по 1 квітня 2019 року перерахунок, обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, зважаючи на раніше виплачені суми, з у рахуванням правових висновків, наданих судом в рішенні у даній справі.
Згідно матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що на виконання вказаного рішення, відповідачем здійснено з 01.10.2022 перерахунок пенсії позивача у розмірі 76% сум відповідного грошового забезпечення (а.с.32).
При цьому, згідно розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.03.2023 основний розмір пенсії позивача становить 76% грошового забезпечення (а.с.33).
Таким чином, вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 пенсія за вислугу років розрахована виходячи з відсоткового значення її розміру 76% сум грошового забезпечення.
Отже, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення до задоволення не підлягає.
З метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи із загального розміру в 76% відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.09.2021 №9/1/3773.
Пенсійний орган вказує на висновки Верховного Суду у постановах від 08.09.2021 по справі №340/3185/19, від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 та від 27.09.2021 по справі №580/585/21.
Суд зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах, стосуються правового регулювання інших правовідносин, а саме щодо відмови проведення перерахунку пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, які призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів». В той же час, спірні правовідносини, що є предметом дослідження судом у цій справі, стосуються дій відповідача щодо зменшенням відсоткового значення основного розміру пенсії призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Щодо посилань відповідача у відзиві на пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.
Пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України", статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", згідно з якими пенсія і заробітна плата включені до переліків законних джерел існування, доходів.
Конституційний Суд України в рішенні №9-рп/2013 прийшов до висновку, що при розгляді в позовному провадженні трудового спору про стягнення належної працівникові заробітної плати положення частини другої статті 233 Кодексу підлягає застосуванню у випадках пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Така права позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 (справа №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18).
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії до часткового задоволення.
Враховуючи приписи ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 700 грн. сплачених судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, з урахуванням довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.09.2021 №9/1/3773, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.