14 липня 2023 року м. Ужгород№ 260/4167/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Адвокат Буженко Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , додаткової винагороди у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 08.03.2022 року по 26.04.2022 року в розмірі 160 000 грн. (сто шістдесят тисяч гривень); зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткової винагороди у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 08.03.2022 року по 26.04.2022 року в розмірі 160 000 грн. (сто шістдесят тисяч гривень).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 в ході безпосередніх бойових зіткнень із ворогом були отримані чисельні поранення, які у відповідності до довідки військово-лікарської комісії від 01.11.2022 року за №4602 віднесені до поранення тяжкого ступеня.
Згідно довідки ВЛК від 01.11.2022 року №4602 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухове поранення 08.03.2022 року, ступень яких є важким. Після цього проходив курс лікування та реабілітації у різних медичних закладах, що підтверджується доданими до позову документами. У довідці ВЛК вказано, що травма пов'язана з проходженням військової служби.
У відповідності до довідки про обставини поранення від 20.03.2023 р. №896, ОСОБА_1 08.03.2022 року під час виконання бойового задання в складі підрозділу під час захисту Батьківщини в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області під час зустрічного бою із силами противника отримав вогнепальне сліпе уламкове поранення м'яких тканин латеральної поверхні середньої третини лівого стегна із контузією судинно-нервового пучка, стороннє тіло лівого пучка.
У відповідності до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №3544, виданої КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, ОСОБА_1 отримав мінно-вибухове поранення лівого стегна з ушкодженням судинно-нервового пучка, стороннє тіло лівого стегна, Гемарогічний шок 2 ступеня. 08.03.2022 року виконане оперативне втручання в обсязі: ревізія підколінної артерії та вен, видалення стороннього тіла, первинна хірургічна обробка рани. Виписується на подальше лікування.
Згідно переведеного епікризу №1717 із медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення ВМКЦ CP (в/ч НОМЕР_2 ) - АДРЕСА_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарі з 09.03.2022 року по 10.03.2022 року у даному медичному закладі із діагнозом мінно-вибухова травма, вогневе сліпе осколкове поранення м'яких тканей лівого стегна.
Відповідно до перевідного епікризу №2264 з військово-медичного клінічного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_1 , (в/ч НОМЕР_1 ) перебував на стаціонарному лікуванні у І відділенні судинної хірургії клініки малоінвазивної хірургії ВМКЦ Центрального регіону України з 11.03.2022 року по 16.03.2022 року.
Як вбачається з виписного епікризу із медичної картки (стаціонарного) хворого №1008 складеним Військовим госпіталем НОМЕР_3 (м. Хмельницький), ОСОБА_1 знаходився на стаціонарі з 16.03.2022 року по 28.03.2022 року у з зв'язку з основним діагнозом: вогнепальним сліпим уламковим пораненням (08.03.2022 року) м'яких тканин латеральної поверхні с/3 лівого стегна з контузією судинно-нервового пучка, супутній діагноз: виразкова хвороба 12-ої кишки, рецедивуючий перебіг, загострення. Операція: 19.03.2022 року. 24.03.2022 року демонтаж VAC-системи, ушивання рани первинно відтермінованими швами. Рекомендовано перев'язки, знаття швів на 12-14 добу. Потребує подальшого лікування (реабілітації) в умовах КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» ХОР на 30 днів.
Відповідно до виписки із медичної картки (стаціонарного) хворого №676 з КНГ «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» ХОР ОСОБА_1 знаходився на стаціонарі у даному медичному закладі з 28.03.2022 року по 26.04.2022 року з діагнозом вогнепальне уламкове сліпе поранення м'яких тканин латеральної поверхні с/3 лівого стегна контузією судинно-нервового пучка.
ОСОБА_1 направлявся поштою рапорт від 13.04.2023 року до військової частини НОМЕР_1 про виплату йому додаткової винагороди внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини в зоні бойових дій. До рапорту долучалась довідка ВЛК від 01.11.2022 року №4602, копії епікризів та виписок з лікарень, копія довідки про обставини поранення від 08.03.2023р., проте відповіді від військової частини так і не було надано.
Позивач зазначає, що в порушення вимог Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, відповідачем не були виплачені відповідні кошти за поранення, перебування на стаціонарному лікуванні та відпустці для лікування після тяжкого поранення, не зважаючи на той факт, що позивачем було поданий відповідний рапорт на виплату додаткової винагороди у зв'язку з отриманими пораненнями із підтвердженням стаціонарного лікування позивача, пов'язаного із отриманими пораненнями.
Вважає такі дії відповідача щодо невиплати йому додаткової винагороди у зв'язку з отриманими пораненнями та лікуванням на стаціонарі протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 16.06.2023 року вх.№18045/23 відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності його дій.
Відповідач зазначає, що позивач безпідставно стверджується, що його звернення (рапорт) не було розглянуто та не надано військовою частиною відповіді. 03 травня 2023 року військовою частиною ОСОБА_1 надано відповідь на зазначений рапорт (вх.№7186 від 20.04.2023р.) за вихідним №146/53/934 та надано інформацію, що за період лікування додаткова винагорода ОСОБА_1 виплачена з розрахунку 100 000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168.
Крім того, 12.03.2022р. виплачена матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань. Повідомлено, що з 03.11.2022 року ОСОБА_1 призупинено виплату грошового забезпечення, у зв'язку з самовільним залишенням частини.
Відтак відповідач переконаний, що позивач безпідставно стверджує, що військова частина не виплатила йому додаткову винагороду у зв'язку з отриманим пораненням та лікуванням на стаціонарі, чим порушив його права.
В поданій до суду відповіді на відзив позивач з доводами відзиву не погодився та зазначив, що відомість зарахувань заробітної плати за період 17.01.2022 року по 21.11.2022 року, отриманої від АТ КБ «Приватбанк» не містить даних про те, що означені в ній суми за оспорюваний період нараховувалась у якості додаткової винагороди в порядку визначеному Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року. Також і у картці особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_4 за 2022 рік жодним чином не вказано, що нараховані суми стосувались саме додаткової винагороди, пов'язаної із отриманим ОСОБА_1 пораненням та його стаціонарним лікуванням за вищевказаний період.
10 липня 2023 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення. У таких відповідач вказує, що позивач у відповіді на відзив зазначає, що довідка про обставини травми військовою частиною НОМЕР_1 було видано лише 20.03.2023 року після поданого позивачем рапорту від 25.02.2023 року про її отримання, а отже військова частина ніяк не могла здійснити нарахування і виплату оспорюваної додаткової винагороди. Однак відповідач не може погодитися з такими твердженнями, оскільки єдиною підставою для нарахування додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень, що оспорюється позивачем, є наказ командира військової частини. А отже, твердження позивача про те, що підставою для нарахування і виплати оспорюваної додаткової винагороди є довідка про обставини поранення (травмування) ОСОБА_1 та відповідно рапорт ОСОБА_1 на ім'я командира військової частини про виплату такої винагороди є повністю хибним та суперечить вимогам нормативно-правових актів, що регулюють механізм та порядок нарахування й виплати оспорюваної додаткової винагороди.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , - солдат військової служби за контрактом в/ч НОМЕР_5 , призваний у березні 2021 року Городоцьким РТЦК та СП Хмельницької області, гранатометник.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.03.2023 року за №896 солдат ОСОБА_1 08 березня 2022 року отримав мінно-вибухове поранення: вогнепальне сліпе уламкове поранення м'яких тканин латеральної поверхні середньої третини лівого стегна із контузією судинно-нервового пучка, стороннє тіло лівого стегна. За обставин 08.03.2022 року під час виконання бойового завдання в складі підрозділу, приймаючи безпосередньо участь в бойових діях під час захисту Батьківщини та у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, виконуючи заходи щодо звільнення від окупаційних військ території України, близько 14 год. 00 хв,. в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області, під час зустрічного бою із силами противника, отримав поранення.
Поранення отримане під час виконання дій, що входять до обов'язків військової служби та не пов'язані з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком його перебування в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. На момент отримання ушкодження перебував в засобах індивідуального захисту.
Підставою видачі довідки став наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2022 року.
Відповідно до наявної у матеріалах справи медичної документації, позивач з 08.03.2022 року по 26.04.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах.
Спірним у даній справі є питання чи нараховувалась та виплачувалась позивачу додаткова винагорода у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 08.03.2022 року по 26.04.2022 року.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн., а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн. отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Підпунктом «в» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Потребує»: відпустки за станом здоров'я на ___ календарних днів.
Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров'я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров'я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров'я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.
Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов'язків або у відпустці за станом здоров'я повинна бути реалізована негайно.
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».
Згідно пункту 2-1 Постановою KM України №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Зазначений пункт введений в дію Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07 липня 2022 року, якою визначено, що вона застосовується, з 24 лютого 2022 року.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди та на виконання Постанови KM України №168 Міністром оборони України направлено телеграму №248/1298 від 25.03.2022р (далі - Телеграма №248/1298)
Пунктом 6 Телеграми №248/1298 встановлено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Окрім того, пунктом 1 Постанови KM України №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до п. 8 Телеграми №248/1298 у період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали травми, пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100 000 гри, за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
Тобто, зазначені правові норми в оспорюваний позивачем період передбачали диференційований підхід щодо розміру нарахування додаткової винагороди передбаченої Постановою KM України №168, відповідно до якого:
- 30 000 гривень виплачувалась щомісячно;
- Збільшено до 100 000 гривень тільки тим, що брали безпосередню участь бойових діях або забезпечення здійснення заходів, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- Збільшено до 100 000 гривень особам, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 №44, затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі- Порядок №260), та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Як встановлено судом, 08.03.2022 року ОСОБА_1 отримав поранення під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 .
У період з 08.03.2022 року по 26.04.2022 року позивач проходив стаціонарне лікування, про що свідчать копії перевідного епікризу №1717, виписного епікриза №1008 (16.03.2022-28.03.2022), перевідного епікриза №2264, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №3544 (08.03.2022-09.03.2022), виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №675 (28.03.2022-26.04.2022).
Як вже зазначалось, Постановою КМУ №168 визначено що, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Тобто, військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн.
Відповідно до пунктів 2, 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2022 року №362 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень місяць 2022 року» та додатків 1, 3 до наказу ОСОБА_1 був включений до переліку осіб на виплату додаткової винагороди за отримане поранення (травму, контузію, каліцтво) за березень місяць 2022 року.
Відповідно до наданої картки особового рахунку № НОМЕР_4 в колонці під номером 21 визначено «ГВ за АТО», якою встановлені суми нарахованої оспорюваної додаткової винагороди позивачу, а саме:
- ряд під номером 4 - 100 000 гривень у квітні 2022 року за березень 2022 року, загалом до виплати - 115 939,18 грн.
Відповідно до пунктів 2, 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 року №512 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за квітень місяць 2022 року» та додатків 1, 3 до наказу ОСОБА_1 був включений до переліку осіб на виплату додаткової винагороди за отримане поранення (травму, контузію, каліцтво) за березень місяць 2022 року.
Відповідно до наданої картки особового рахунку № НОМЕР_4 в колонці під номером 21 визначено «ГВ за АТО», якою встановлені суми нарахованої оспорюваної додаткової винагороди позивачу, а саме:
- ряд під номером 5 - 93 000 гривень (два платежі 30 000 грн. та 63 000 грн.) у травні 2022 року за квітень 2022 року - пропорційно часу лікування від отриманого поранення (до 27 квітня 2022 року), загалом до виплати - 125 821,09 грн.
Вищезазначене підтверджується також наявною в матеріалах справи копією відомості зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) за період 2022-01-17 по 2022-11-21.
Відтак, позивач отримував додаткову винагороду на підставі пункту 11 Розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Даний факт підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем невідповідності дій військової частини під час нарахування і виплати додаткової винагороди передбаченої пунктом 11 Розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність оскарженого рішення, вимоги позову про його скасування не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЮ.Ю.Дору