про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/11585/23
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області .
Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву слід залишити без руху, з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2021.
Натомість, до суду позивач звернувся в 01.05.2023, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами.
Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення з позовом. У заяві зазначає, що про невідповідність розмірів пенсії і скасування доплати до неї дізнався наприкінці грудня 2022 від товариша. Посилається на постанову Верховного Суду у справі №240/2473/22. Також, зазначає, що перерахунок пенсії не проведений з вини Пенсійного фонду провадиться без обмеження строком.
Вирішуючи питання наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення з позовом, що викладені у заяві, суд виходить з наступного.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Пенсія і доплати до неї є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Так, поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом, наведені позивачем у поданій заяві пояснення в обґрунтування непропуску строку звернення до суду не є обґрунтованими, оскільки вони не містять переконливих доводів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а також не містять жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення.
Позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Твердження щодо виникнення у позивача підстав для звернення за захистом своїх прав лише після формування позиції Верховним Судом у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 суд не приймає до уваги, оскільки чинне законодавство не пов'язує момент виникнення будь-якого права в особи з мінливими тенденціями у судовій практиці.
Відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування певних правових норм не позбавляє учасників суспільних правовідносин звертатися до суду за захистом прав, які вони вважають порушеними. Постанови Верховного Суду містять правові висновки щодо застосування норм права, які обов'язкові до врахування судами та усіма органами, які застосовують відповідну норму, але не установлюють нових прав. Прийняття Верховним Судом постанови від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 не змінює моменту, коли позивач повинен був дізнатися про невиплату йому спірної доплати до пенсії.
При цьому, суд не бере до уваги вказані позивачем висновки Верховного Суду викладені в постановах від 06.02.2019, від 24.04.2018, 30.10.2018 та від 22.01.2019, оскільки вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, з огляду на різні предмети спору.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними.
Докази існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами позивач не надав.
Додатково суд звертає увагу на те , що питання дотримання строків звернення з позовами щодо виплати доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., встановленої постановою КМУ №713, неодноразово досліджувалось Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема у постановах від 22.06.2023 (Справа № 560/3979/23), від 16.06.2023 (Справа № 560/252/23), від 14.06.2023 (Справа № 560/1915/23)
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так як позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху і надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду іншої письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням дотримання строків звернення до суду і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос