Справа № 2-992/2010 рік
15 вересня 2010 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Іванюка Т.І.,
при секретарі - Дідовець М.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Шам Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецького району в Чернігівській області Козелецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити півні дії, нарахувати та сплатити одноразову компенсацію учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити півні дії, нарахувати та сплатити одноразову компенсацію учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС. Вимоги, зазначені у позові, мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1 категорія) та інвалідом ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Йому неправомірно було відмовлено начальником УПСЗН Козелецької РДА у проведенні виплати одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, оскільки закони України мають вищу юридичну силу між підзаконними нормативними актами.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому посилається на те, що стаття 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Такий порядок і було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з вищезазначеною Постановою регламентовані розміри одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи - інвалідам ІІ групи - 284,40 грн. Згідно зі ст.63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами від 28.12.2007 року (в редакції від 01.01.2008 року) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецького району в Чернігівській області Козелецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити півні дії, нарахувати та сплатити одноразову компенсацію учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС підлягає задоволенню із наступних підстав:
позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, він визнаний інвалідом ІІ групи та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується інвалідам ІІ групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат (редакція Закону зі змінами та доповненнями від 06.06.1996 р. №230/96-ВР).
За таких обставин позивач є особою, яка має право на отримання одноразової компенсації відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має право на отримання одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, яка визначається Законом України від 01.06.2000 р. № 1766 - ІІІ «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік».
03.06.2010 року позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної Державної адміністрації із заявою про виплату одноразової компенсації згідно діючого законодавства України та отримав відповідь від 04.06.2010 року, в якій позивачу було зазначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України і йому нарахована одноразову компенсацію у розмірі 284,40 грн.
Суд вважає, що в даному випадку нарахування та виплата Управлінням праці одноразової компенсації ОСОБА_1 в такому розмірі є неправомірною, оскільки дія Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, на 2009 рік не зупинялася. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Отже, нарахування та виплата позивачу одноразової компенсації повинна була відбутися у 2010 році у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, і саме виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в 884,00 гривень, яка була встановлена Законом «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
При цьому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача зазначені у його письмових запереченнях на позов, оскільки відсутні законні підстави для визначення розміру одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як зазначений розмір суперечить розміру одноразової компенсації інвалідам ІІ групи, встановленому відповідно до ч.1 ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, яка є чинною на час виплати позивачу одноразової компенсації. А відповідно до ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто в даному випадку необхідно застосовувати ст. 48 зазначеного закону.
Крім того відповідно до ст.62 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабінетом Міністрів України проводиться роз'яснення саме порядку застосування цього Закону. При цьому Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розмір виплат.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру компенсації позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведені відповідачем постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Тому, з урахуванням наведеного, позивачу у 2010 році повинно бути здійснено нарахування та виплата одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку 884,00грн.х 45= 39 780,00 грн.
Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру одноразової компенсації з метою реалізації положень ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч.9 ст.8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді та вирішенні справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Таким чином, є обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Козелецького району в Чернігівській області Козелецької районної державної адміністрації нарахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 45 мінімальних заробітних плат згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно ст. 88 ЦПК України.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 15,88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.19, 113 Конституції України, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст.48, 62, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецького району в Чернігівській області Козелецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити півні дії, нарахувати та сплатити одноразову компенсацію учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Козелецького району в Чернігівській області Козелецької районної державної адміністрації нарахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 45 мінімальних заробітних плат згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 із Управління праці та соціального захисту населення Козелецького району в Чернігівській області сплачені 37 гривень витрат на ІТЗ.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд .
Суддя: