06 липня 2023 року Справа № 160/8630/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
за участі секретаря судового засідання Емріх Ю.П.
за участі:
представника позивача представника відповідача Молочок А.О. Кучерко Д.А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (49000, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) до Тернопільської митниці (м. Тернопіль, вул. Текстильна, б.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення
25 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Промислова компанія "ДТЗ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської митниці, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UА403020/2023/000078/2 від 31.01.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митному органу документи, передбачені ч. 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів товариству направлено електронне повідомлення про надання додаткових документів, проте митниця у означеному електронному повідомлені не зазначила наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь-якого обґрунтування витребування від товариства додаткових документів.
Листом № 300102 від 30.01.2023 року товариство додатково надало митниці усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
31.01.2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № ІІА403020/2023/000078/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів № 1 коригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також відмовив у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 01 травня 2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
15 травня 2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю (в тому числі, щодо повноти включення транспортної складової), основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору ( контракту) щодо товарів, які імпортують (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до ч. 6 ст. 54 ст. 58 Митного кодексу України.
Митний орган зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403020001382U7 від 30.01.2023 року митницею було опрацьовано інформацією, яка мітиться у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Таким чином, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, де митний орган використав інформацію для визначення митної вартості, використавши середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції , визначену за результатами спрацювання АСАУР, що свідчить про дотримання процедури обрання методу визначення митної вартості товару та відповідно правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товару.
Ухвалою від 17 травня 2023 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати №160/8630/23 призначити у судовому засіданні на 01 червня 2023 року о 11:30 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 9.
В подальшому розгляду справи суд переніс на 15.06.2023 року
Ухвалою від 15 червня 2023 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/8630/23 та розпочав розгляд справи по суті. Суд призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 04 липня 2023 року о 11:40 год.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» зареєстровано за ідентифікаційним кодом юридичної особи 42634661.
02.07.2019 року ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (покупець) уклало з компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (продавець) зовнішньоекономічний контракт № НХ/15 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, специфікації №2023-1 від 09.01.23р., рахунка-фактури № HХ2023-1 від 09.01.2023р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (грунтофрез для обробки грунту колісних) в кількості 204 шт. Загальною вартістю 67500,00 дол.США.
Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно із міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.
Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Після ввезення в Україну, отримана товариством товарна партія була була задекларована до відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тернопіль» Тернопільської митниці шляхом електронного декларування за електронною митною декларацією (ЕМД) №22UA403020001382U7 від 30.01.2023р. (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товар № 1). Загальна вартість задекларованої товарної партії склала 67500,00 дол. США, вартість транспортних витрат до кордону з Україною склала 5400,00 дол. США.
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 72900,00 дол. США.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством надало митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № HХ/15 від 02.07.2019 року; додаток (специфікація) до нього №HW2023-1 від 09.01.2023 року; рахунок - фактура на оплату вартості товару № HХ2023-1 від 09.01.2023 року; пакувальний лист до нього від 09.01.2023 року, сертифікат країни-походження товару № С22МА3N41CY20006 від 22.12.22 року, технічні характеристики товару від 20.12. 2021 року
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО № 2 від 01.11.2019 року; залізничні накладні № 003239003273 від 15.01.2023 року; рахунок на оплату транспортних послуг № 2022/472 від 23.12.2022 року; заявку на ТЕО № 145 від 07.11.2022 року; коносамент № ZJSM22110061 від 14.11.2022 року; акт виконаних робіт № 66 від 26.01.2022 року; довідку про транспортні витрати від 23.12.2022 року.
ТОВ «ПК «ДТЗ» було направлено електронне повідомлення №1 від 30.01.2023 року наступного змісту: «Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлення спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару».
Листом № 300102 від 30.01.2023 р. товариство додатково надало митниці: прайслист виробника від 03.10.22 року; комерційну пропозицію виробника від 10.10.22р.; платіжне доручення щодо оплати послуг з перевезення № 1401 від 04.01.23р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
31.01.2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000078/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів № 1 коригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також відмовив у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Сума митної вартості, заявлена декларантом збільшена митницею у спірному рішенні з 72900 дол. США до 111343,20 дол. США.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості UA403020/2023/000078/2 від 31.01.2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно із п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із ч.1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 Митного кодексу України.
Суд звертає увагу, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.
Відтак на час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач виконав обов'язок, покладений на декларанта частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, та надано всі передбачені законодавством документи, а саме: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № HХ/15 від 02.07.2019 року; додаток (специфікація) до нього №HW2023-1 від 09.01.23 року; рахунок - фактура на оплату вартості товару № HХ2023-1 від 09.01.2023 року; пакувальний лист до нього від 09.01.2023 року, сертифікат країни-походження товару № С22МА3N41CY20006 від 22.12.2022 року, технічні характеристики товару від 20.12.2021 року.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО № 2 від 01.11.2019р.; залізничні накладні № 003239,003273 від 15.01.2023 року; рахунок на оплату транспортних послуг № 2022/472 від 23.12.2022 року; заявку на ТЕО № 145 від 07.11.2022 року; коносамент № ZJSM22110061 від 14.11.2022 року; акт виконаних робіт № 66 від 26.01.22 року; довідку про транспортні витрати від 23.12.2022 року.
Як слідує з наведених вище правових норм, митний орган не може витребувати додаткові документи виключно у випадках наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Згідно із частин першої, другої статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення цих норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 Митного кодексу України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданими позивачем документальними доказами.
Згідно із ч.3 ст.335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Жодних порушень митного законодавства позивачем судом не встановлено.
Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 Митного кодексу України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості. Зворотного суду не доведено.
Відповідач не довів суду обов'язкову в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідач не навів.
У інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, суд не встановив.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Таким чином, суд вважає, що позивач подав відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а відтак, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд робить висновок про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішення та картки відмови.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 4217,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3789 від 19.04.2023 року.
Оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (49000, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) до Тернопільської митниці (м. Тернопіль, вул. Текстильна, б.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UА403020/2023/000078/2 від 31.01.2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (49000, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (м. Тернопіль, вул. Текстильна, б.38, код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати в сумі 4217,44 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 липня 2023 року.
Суддя С.В. Ніколайчук